Європейський Союз готує власну “статтю 4” для швидкого реагування на загрози та посилення оборони. Одним із ключових проєктів є спільна з Україною антибалістична система Freyja. До її повноцінного запуску Європа планує нарощувати українську протиповітряну оборону та підтримувати енергетичний сектор.
Європейський Союз розробляє власний механізм екстреного реагування на гібридні загрози, що стане аналогом європейської “статті 4”. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час щорічного звернення до Європейського парламенту.
Європі потрібен власний план дій у відповідь на гібридні загрози. Нам терміново необхідний консенсус щодо того, як реагувати на певні інциденти — ті, що ще не є збройною агресією, але вже очевидно загрожують нашій національній безпеці. Іншими словами, нам потрібен механізм, який доповнював би статтю 4 НАТО. Я вважаю, що настав час для власної європейської “статті 4” — протоколу екстреного реагування у сфері безпеки. Якщо його активує одна держава-член, усі держави-члени мають зібратися, щоб скоординувати європейську відповідь, стримати подальшу ескалацію та мінімізувати її наслідки.
– зазначила вона.
Наступним кроком Урсула фон дер Ляєн бачить створення Європейської ради безпеки та Європейського інструменту стратегічного забезпечення. Це передбачає створення форматів співпраці, які дозволять європейським лідерам контролювати безпеку континенту, залучаючи до цього, зокрема, Україну, Велику Британію, Канаду та Норвегію.
Війна в Україні продемонструвала нам важливість стратегічних засобів забезпечення. Це критично важливі засоби підтримки та посилення бойових спроможностей, без яких неможлива жодна надійна оборона. Від протиповітряної та протиракетної оборони до стратегічних перевезень і дозаправлення в повітрі, від космосу до кіберпростору. Ці системи життєво необхідні, і нам потрібно більше таких спроможностей. Лише разом Європа має необхідний масштаб, щоб їх створювати. Саме тому я можу оголосити про новий Європейський інструмент стратегічного забезпечення, який, звісно, буде повністю узгоджений із НАТО. Адже лише сильна та переконлива європейська оборонна позиція гарантуватиме нашу безпеку. І тут не може бути жодних сумнівів: Європа захищатиме кожен квадратний метр своєї території.
– наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Freyja — невід’ємна частина європейської безпеки
Президентка Єврокомісії заявила, що Європа повинна нарощувати власні протиповітряні та протиракетні спроможності, зменшуючи залежність від одного постачальника. Одним із практичних рішень стане спільний з Україною проєкт Freyja.
Наразі над ним працюють компанії з 10 країн, до практичної реалізації долучилися зокрема Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran та Leonardo.
Україна відповідає за ключову частину системи — ракету-перехоплювач та пускову установку. Партнери інтегрують радари, сенсори, системи управління та інші компоненти.
Темп реалізації також задає Україна. Президент Володимир Зеленський визначив конкретний дедлайн: отримати першу систему до кінця грудня 2026 року, перевірити її роботу, а потім перейти до масштабування виробництва.
Поки Freyja перебуває на стадії створення, а Росія продовжує щодня атакувати мирне населення України, ЄС планує паралельно посилювати її захист наявними інструментами.
Порада від Українські факти: Європейський Союз посилює свою обороноздатність, розробляючи новий механізм реагування на загрози та спільно з Україною створюючи антибалістичну систему Freyja.
За матеріалами: unn.ua