Європейський Союз готує власний механізм екстреного реагування на гібридні загрози, який отримав назву “європейська стаття 4”. Ця ініціатива спрямована на швидке реагування та координацію дій у відповідь на інциденти, що становлять загрозу національній безпеці, але ще не є збройною агресією.
Посилення оборони та стратегічних спроможностей
Як заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Європі конче необхідний власний протокол екстреного реагування у сфері безпеки. Цей механізм, на її думку, має доповнювати статтю 4 НАТО, забезпечуючи можливість для держав-членів зібратися та скоординувати європейську відповідь на потенційні загрози, аби стримати ескалацію та мінімізувати її наслідки.
Наступним важливим кроком, на думку фон дер Ляєн, є створення Європейської ради безпеки та Європейського інструменту стратегічного забезпечення. Ці формати співпраці покликані допомогти європейським лідерам ефективно контролювати безпеку континенту, залучаючи до цього процесу таких партнерів, як Україна, Велика Британія, Канада та Норвегія.
Війна в Україні показала нам важливість стратегічних засобів забезпечення. Це критично важливі засоби підтримки та посилення бойових спроможностей, без яких неможлива жодна надійна оборона. Від протиповітряної та протиракетної оборони до стратегічних перевезень і дозаправлення в повітрі, від космосу до кіберпростору. Ці системи життєво необхідні, і нам потрібно більше таких спроможностей. Лише разом Європа має необхідний масштаб, щоб їх створювати. Саме тому я можу оголосити про новий Європейський інструмент стратегічного забезпечення, який, звичайно, буде повністю узгоджений із НАТО. Адже лише сильна й переконлива європейська оборонна позиція гарантуватиме нашу безпеку. І тут не може бути жодних сумнівів: Європа захищатиме кожен квадратний метр своєї території.
– наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Freyja – ключ до європейської безпеки
Президентка Єврокомісії наголосила на необхідності для Європи нарощувати власні протиповітряні та протиракетні спроможності, зменшуючи залежність від одного постачальника. Одним із практичних рішень у цьому напрямку стане спільний з Україною проєкт під назвою Freyja.
Наразі над розробкою цієї системи працюють компанії з 10 країн, зокрема Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo.
Україна візьме на себе розробку ключових елементів системи – ракети-перехоплювача та пускової установки. Партнери, у свою чергу, займатимуться інтеграцією радарів, сенсорів, систем управління та інших необхідних компонентів.
Україна також задає темп реалізації проєкту. Президент Володимир Зеленський визначив конкретний термін: отримати першу систему до кінця грудня 2026 року, провести її тестування, а потім розпочати масштабування виробництва.
Поки триває робота над створенням системи Freyja, а Росія продовжує щоденні атаки на мирне населення України, ЄС планує паралельно посилювати українську протиповітряну оборону, використовуючи наявні інструменти.
Порада від Українські факти: Європейський Союз активізує свої оборонні ініціативи, зокрема спільну з Україною розробку системи Freyja, для протидії гібридним загрозам та посилення колективної безпеки.
За даними порталу: unn.ua