Штучний інтелект (ШІ) поступово стає невід’ємною частиною сучасного озброєння, зокрема у сфері дронів та ракет. Його застосовують не лише для аналізу даних, а й безпосередньо для навігації, розпізнавання цілей та коригування маршруту під час польоту, особливо в умовах роботи засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Ці технології набувають особливого значення в умовах повномасштабної війни в Україні, де супутникова навігація може бути приглушена, а канали управління – перервані. У таких обставинах програмне забезпечення з елементами ШІ може брати на себе частину функцій оператора, забезпечуючи автономність роботи бойових одиниць.
ШІ як відповідь на радіоелектронну боротьбу
Одним із головних стимулів для розвитку автономних систем стала активна радіоелектронна боротьба з боку противника. Приглушення супутникової навігації та каналів управління може призвести до втрати зв’язку з оператором або до неможливості отримання необхідних навігаційних сигналів. ШІ потенційно може вирішити цю проблему, забезпечуючи роботу засобів ураження навіть за відсутності основних каналів зв’язку чи навігації.
Якщо штучний інтелект здатен забезпечувати роботу засобу ураження за відсутності основних каналів зв’язку або навігації, то він може перебрати на себе частину функцій управління. Важливу роль тут відіграє комп’ютерний зір, який дозволяє здійснювати автоматичне донаведення на ціль. РЕБ у такому випадку може на певний час негативно вплинути на роботу дрона, але після втрати зв’язку контроль може бути перебраний системою автономного управління, яка продовжить виконання закладених функцій, – заявив у коментарі УНН військовий експерт Олександр Коваленко.
Однак, експерти наголошують, що повна автономність зброї поки що залишається віддаленою перспективою.
Я не думаю, що в короткостроковій чи навіть середньостроковій перспективі оператор повністю зникне з цього процесу. Він усе одно буде потрібен. Навіть якщо зв’язок із оператором втрачається, оператор може спочатку довести систему до району, де перебуває об’єкт ураження, а вже після цього дрон починає самостійно його шукати та ідентифікувати. Якщо ж поставити завдання дрону самостійно пролетіти, наприклад, 200 кілометрів, то на цьому шляху може виникнути системна помилка. У такому випадку дрон потенційно може почати діяти не за призначенням – у тому числі створюючи загрозу для дружніх військ або цивільних. Тому повна автономність має серйозні обмеження, – пояснив експерт.
Військовий аналітик Олексій Гетьман додав, що сучасний ШІ в дронах – це складна обчислювальна система, яка обробляє зображення з камери, порівнює їх із завантаженими даними та коригує роботу двигунів чи рулів для спрямування польоту на ціль. Проте, він не “розуміє” ситуацію так, як це робить оператор.
Чим відрізняється ШІ в дронах і в ракетах
Українські компанії активно працюють над інтеграцією ШІ як у дрони, так і в ракети, що дає змогу розпізнавати цілі навіть на великих відстанях та в умовах обмеженого зв’язку.
Застосування ШІ для вибору та розпізнавання цілей ми бачимо практично щоразу, коли українські підрозділи безпілотних систем демонструють роботу дронів по російській логістиці на великій відстані. Коли через віддаленість від оператора або неможливість у реальному часі реагувати на ситуацію протягом часток секунди оператор вже не може повноцінно контролювати процес, у дію вступає штучний інтелект. Він допомагає здійснити донаведення засобу ураження безпосередньо на ціль. Причому йдеться не лише про автоматичне донаведення. Є й інший цікавий аспект – можливість роботи дрона в автономному режимі. Він може мати базу даних із зображеннями різних типів техніки – танків, бойових броньованих машин, спеціалізованого транспорту – і самостійно виконувати поставлене завдання, – розповів Олександр Коваленко.
Ще одним важливим застосуванням ШІ є комп’ютерний зір, який дозволяє дрону зіставляти зображення з камери з попередньо завантаженими даними (фотографіями техніки, об’єктів інфраструктури тощо). Це допомагає дрону уточнювати своє положення під час польоту, зіставляючи зображення місцевості з картою для фінальної корекції маршруту.
Ірина Терех, СЕО компанії Fire Point, зазначила, що вони використовують ШІ для візуального зіставлення з картою з метою остаточного коригування цілі, проте наголосила на важливості людського рішення в цьому процесі. Компанія застосовує підходи “man-in-the-loop” (людина в циклі прийняття рішень) та “man-on-the-loop” (людина контролює процес), де оператор зберігає можливість втручання.
Існує кілька варіантів такого типу завершальних операцій. Наразі ми переважно перебуваємо на етапі збору більш точних даних для інерційних платформ, таких як наша. Водночас це допомагає коригувати курс і керувати літаком у разі тривалої втрати зв’язку, оскільки система має можливість розпізнавання цілі та остаточного наведення на неї. Але на цьому етапі все одно має бути задіяна людина – “human-in-the-loop”, – наголосила вона.
У ракетах принципи роботи ШІ схожі, але вимоги до його роботи значно вищі через велику швидкість. ШІ в ракетах може покращувати роботу систем наведення та підвищувати точність ураження, зокрема, підтримуючи роботу окремих систем та коригуючи курс у зоні дії РЕБ.
Наприклад, якщо ракета потрапляє в зону дії засобів радіоелектронної боротьби і її основні системи зазнають впливу, штучний інтелект потенційно може підтримувати роботу окремих систем, продовжувати заданий курс і маршрут, а також коригувати наведення для більш точного ураження визначеного об’єкта, – пояснив Олександр Коваленко.
Росія також інтегрує ШІ у свої атаки
Російська Федерація також активно впроваджує ШІ у свої ударні безпілотники та ракети для підвищення їхньої автономності та протидії українським засобам РЕБ. За даними експертів, принципової технологічної відмінності у військовому ШІ між Україною та росією немає, проте різниця полягає в швидкості розробки, обсязі пам’яті, обчислювальній потужності та елементній базі.
Дрони зі штучним інтелектом у них працюють за аналогічними принципами. Сам штучний інтелект не має якогось “національного характеру” – він однаковий за принципом роботи, незалежно від того, японська, китайська, російська, європейська чи українська це розробка. Різниця полягає насамперед у швидкості дії, обсязі пам’яті, потужності обчислень та елементній базі, на якій побудована система. Можна використовувати одну плату, можна іншу, але принцип роботи залишається тим самим, – зазначив Олексій Гетьман.
Олександр Коваленко вважає, що Україна має перевагу в креативності та високотехнологічності, проте росія не відстає суттєво. Він зазначив, що росія має кращі можливості для протидії подібним дронам на своїй території завдяки розгалуженій системі ППО, тоді як Україна стикається з проблемами в реагуванні на нові загрози, зокрема, реактивні дрони.
Але це не означає, що росія від нас суттєво відстає. Вони можуть перебувати приблизно на один-два кроки позаду в окремих напрямках. Різниця полягає в тому, що росія має більше можливостей для протидії таким дронам на своїй території, зокрема завдяки більшій кількості систем протиповітряної оборони. Вони також мають багато проблем і прогалин у цій системі, але вона працює. У нас же досі залишається проблема з повноцінним вирішенням загрози реактивних дронів. І це питання потрібно було вирішувати не в авральному режимі протягом місяця, а ще з січня 2024 року – готувати відповідну номенклатуру засобів, які будуть застосовуватися після масштабування ворогом використання реактивних дронів. Тому я б сформулював це так: технологічно ми можемо бути попереду ворога, але практично в питаннях реагування на нові загрози ми часто опиняємося позаду, – пояснив він.
ШІ як частина боротьби за технологічну перевагу
Сучасна війна демонструє, що перевага залежить від швидкості розробки, тестування та використання нових технологій. ШІ вже використовується для збору інформації, навігації без GPS, розпізнавання цілей та роботи дронів в умовах РЕБ. Однак його головна роль на даний момент полягає не в повній заміні людини, а в перекладанні на систему окремих функцій, які раніше виконував оператор.
Наприклад, оператор може самостійно обирати, за яким автомобілем стежити, або полювати на військовослужбовців противника. Штучний інтелект поки що не здатен ухвалювати такі рішення. Він може побачити об’єкт, який максимально відповідає зображенню чи короткому відео, що є в його пам’яті, і спрямуватися до нього. Головна перевага тут полягає в тому, що не потрібне постійне зовнішнє керування. Дрон зі штучним інтелектом у певному сенсі неможливо збити з пантелику за допомогою РЕБ. Він може продовжувати виконувати закладену в нього програму, – пояснив військовий аналітик Олексій Гетьман.
Боротьба за технологічну перевагу стає боротьбою за дані, обчислювальні потужності та здатність до адаптації в умовах війни.
Порада від Українські факти: Штучний інтелект значно підвищує автономність дронів та ракет, дозволяючи їм ефективніше працювати в умовах радіоелектронної боротьби, проте повністю замінити оператора людина поки не може.
Джерело новини: unn.ua