Штучний інтелект (ШІ) стає невід’ємною частиною сучасного озброєння, забезпечуючи дронам і ракетам можливість навігувати, розпізнавати цілі та коригувати маршрут навіть за умов радіоелектронної боротьби (РЕБ). Попри це, повна заміна оператора людиною поки що неможлива.
ШІ активно інтегрується у військову сферу, зокрема у роботу безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та ракет. Ці технології набувають особливого значення в умовах повномасштабної війни в Україні, де засоби супутникової навігації та управління можуть бути приглушені або перервані. У таких сценаріях програмне забезпечення на борту може брати на себе частину функцій управління.
ШІ як відповідь на радіоелектронну боротьбу
Радіоелектронна боротьба, що активно застосовується ворогом на полі бою, стимулює розвиток автономних систем. Приглушення супутникової навігації та каналів управління може призвести до втрати зв’язку з оператором або навігаційних сигналів для безпілотника. ШІ потенційно може вирішити ці проблеми.
Якщо штучний інтелект здатен забезпечувати роботу засобу ураження за відсутності основних каналів зв’язку або навігації, то він може перебрати на себе частину функцій управління. Важливу роль тут відіграє комп’ютерний зір, який дозволяє здійснювати автоматичне донаведення на ціль. РЕБ у такому випадку може на певний час негативно вплинути на роботу дрона, але після втрати зв’язку контроль може бути перебраний системою автономного управління, яка продовжить виконання закладених функцій
– заявив у коментарі УНН військовий експерт Олександр Коваленко.
Водночас експерт наголошує, що про повністю автономну зброю говорити поки що зарано.
Я не думаю, що в короткостроковій чи навіть середньостроковій перспективі оператор повністю зникне з цього процесу. Він усе одно буде потрібен. Навіть якщо зв’язок із оператором втрачається, оператор може спочатку довести систему до району, де перебуває об’єкт ураження, а вже після цього дрон починає самостійно його шукати та ідентифікувати. Якщо ж поставити завдання дрону самостійно пролетіти, наприклад, 200 кілометрів, то на цьому шляху може виникнути системна помилка. У такому випадку дрон потенційно може почати діяти не за призначенням – у тому числі створюючи загрозу для дружніх військ або цивільних. Тому повна автономність має серйозні обмеження
– пояснив експерт.
Військовий аналітик Олексій Гетьман додає, що сучасний ШІ у дронах — це передусім складна обчислювальна система. Вона може аналізувати зображення з камери, порівнювати їх із завантаженими прикладами та коригувати роботу рушіїв чи керма для точного спрямування польоту на ціль. Однак, на відміну від людини, ШІ не “розуміє” ситуацію в повній мірі.
Чим відрізняється ШІ в дронах і в ракетах
Українські компанії активно впроваджують ШІ як у дрони, так і в ракети.
Застосування ШІ для вибору та розпізнавання цілей ми бачимо практично щоразу, коли українські підрозділи безпілотних систем демонструють роботу дронів по російській логістиці на великій відстані. Коли через віддаленість від оператора або неможливість у реальному часі реагувати на ситуацію протягом часток секунди оператор вже не може повноцінно контролювати процес, у дію вступає штучний інтелект. Він допомагає здійснити донаведення засобу ураження безпосередньо на ціль. Причому йдеться не лише про автоматичне донаведення. Є й інший цікавий аспект – можливість роботи дрона в автономному режимі. Він може мати базу даних із зображеннями різних типів техніки – танків, бойових броньованих машин, спеціалізованого транспорту – і самостійно виконувати поставлене завдання
– розповів Олександр Коваленко.
Серед інших застосувань ШІ у безпілотниках — комп’ютерний зір. Камера передає зображення, а алгоритм порівнює його з попередньо підготовленими даними, такими як фотографії техніки, об’єктів інфраструктури, транспортних засобів або інших характеристик цілі.
Це дозволяє дрону не лише слідувати заданим координатам, а й уточнювати своє положення в польоті, зіставляючи зображення місцевості з картою для фінальної корекції маршруту.
За словами СЕО оборонної компанії Fire Point Ірини Терех, компанія використовує саме такий підхід.
Ми використовуємо його для візуального зіставлення з картою з метою остаточного коригування цілі. Але я не скажу, що це суттєво змінює підхід до використання дронів, оскільки я все ще вважаю, що остаточне рішення має приймати людина
– пояснила СЕО Fire Point.
Ірина Терех зазначає, що компанія застосовує підходи “man-in-the-loop” (людина в циклі) та “man-on-the-loop” (людина над циклом), які відрізняються рівнем залучення оператора. У першому випадку людина бере безпосередню участь у прийнятті критичних рішень, у другому — система самостійно виконує певні етапи завдання, але оператор контролює її дії та зберігає можливість втручання.
Існує кілька варіантів такого типу завершальних операцій. Наразі ми переважно перебуваємо на етапі збору більш точних даних для інерційних платформ, таких як наша. Водночас це допомагає коригувати курс і керувати літаком у разі тривалої втрати зв’язку, оскільки система має можливість розпізнавання цілі та остаточного наведення на неї. Але на цьому етапі все одно має бути задіяна людина – “human-in-the-loop”
– наголосила вона.
Принципи роботи ШІ в ракетах схожі, але вимоги значно вищі через їхню швидкість. Експерти вважають, що завдання ШІ в ракетах може полягати у підтримці систем наведення та підвищенні точності ураження.
Наприклад, якщо ракета потрапляє в зону дії засобів радіоелектронної боротьби і її основні системи зазнають впливу, штучний інтелект потенційно може підтримувати роботу окремих систем, продовжувати заданий курс і маршрут, а також коригувати наведення для більш точного ураження визначеного об’єкта
– пояснив Олександр Коваленко.
Росія також інтегрує ШІ у свої атаки
В умовах війни не лише Україна вдосконалює своє озброєння. Росія також намагається використовувати штучний інтелект для підвищення автономності безпілотників та протидії українським засобам РЕБ.
За даними радника президента з питань розвитку оборонних технологій Сергія “Флеша” Бескрестнова, Росія використовує безпілотники з елементами ШІ для зменшення їхньої помітності для української радіоелектронної розвідки.
Військові експерти зазначають, що принципової технологічної відмінності у сфері військового ШІ між Україною та Росією немає.
Дрони зі штучним інтелектом у них працюють за аналогічними принципами. Сам штучний інтелект не має якогось “національного характеру” – він однаковий за принципом роботи, незалежно від того, японська, китайська, російська, європейська чи українська це розробка. Різниця полягає насамперед у швидкості дії, обсязі пам’яті, потужності обчислень та елементній базі, на якій побудована система. Можна використовувати одну плату, можна іншу, але принцип роботи залишається тим самим
– зазначив Олексій Гетьман.
Олександр Коваленко вважає, що Україна випереджає Росію за креативністю та високими технологіями.
Але це не означає, що росія від нас суттєво відстає. Вони можуть перебувати приблизно на один-два кроки позаду в окремих напрямках. Різниця полягає в тому, що росія має більше можливостей для протидії таким дронам на своїй території, зокрема завдяки більшій кількості систем протиповітряної оборони. Вони також мають багато проблем і прогалин у цій системі, але вона працює. У нас же досі залишається проблема з повноцінним вирішенням загрози реактивних дронів. І це питання потрібно було вирішувати не в авральному режимі протягом місяця, а ще з січня 2024 року – готувати відповідну номенклатуру засобів, які будуть застосовуватися після масштабування ворогом використання реактивних дронів. Тому я б сформулював це так: технологічно ми можемо бути попереду ворога, але практично в питаннях реагування на нові загрози ми часто опиняємося позаду
– пояснив він.
ШІ як частина боротьби за технологічну перевагу
Сучасна війна демонструє, що перевага все частіше залежить не від однієї технології, а від здатності швидко розробляти, тестувати та використовувати новітні рішення. Штучний інтелект вже застосовується для збору інформації, навігації без GPS, розпізнавання цілей та роботи дронів в умовах РЕБ. Його головна роль наразі полягає не в повній заміні людини, а в делегуванні системі окремих функцій, які раніше виконував оператор.
Наприклад, оператор може самостійно обирати, за яким автомобілем стежити, або полювати на військовослужбовців противника. Штучний інтелект поки що не здатен ухвалювати такі рішення. Він може побачити об’єкт, який максимально відповідає зображенню чи короткому відео, що є в його пам’яті, і спрямуватися до нього. Головна перевага тут полягає в тому, що не потрібне постійне зовнішнє керування. Дрон зі штучним інтелектом у певному сенсі неможливо збити з пантелику за допомогою РЕБ. Він може продовжувати виконувати закладену в нього програму
– пояснив військовий аналітик Олексій Гетьман.
Боротьба за технологічну перевагу дедалі більше перетворюється на боротьбу за дані, обчислювальні потужності та здатність адаптуватися до нових умов війни.
Порада від Українські факти: Штучний інтелект значно посилює можливості дронів та ракет у складних умовах, але людський контроль залишається ключовим для безпеки та ефективності бойових завдань.
За даними порталу: unn.ua