Бюро економічної безпеки (БЕБ) може оцінювати платежі в межах кримінальних проваджень, але не має права самостійно розширювати поняття Податкового кодексу та встановлювати нові правила оподаткування. На тлі кримінальних справ проти авіакомпаній через трактування лізингових платежів як роялті, це питання потребує єдиного підходу з боку держави.
Бюро економічної безпеки має право давати правову оцінку платежам під час розслідування кримінальних проваджень. Однак, воно не уповноважене самостійно розширювати визначення, надані Податковим кодексом, або встановлювати нові норми податкового законодавства. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, керівник практики податкового права ЮК “Приходько та партнери” Олександр Латенко.
БЕБ трактує авіалізинг як роялті
Як раніше повідомляв УНН, Бюро економічної безпеки з 2024 року почало розглядати операції з лізингу повітряного транспорту, що здійснюються нерезидентами України, як користування обладнанням. За версією слідства, українські авіаперевізники мали сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів. На основі такого підходу БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. За даними УНН, у подібній справі також може фігурувати авіакомпанія “Урга”.
Кримінальні справи були відкриті, незважаючи на те, що майже всі авіаперевізники успішно пройшли податкові перевірки. Зауваження від податківців щодо лізингу стосувалися лише однієї компанії.
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема виникла через неоднозначне трактування законодавчих норм і потребує формування єдиного державного підходу.
Міністерство фінансів у відповідь на запит УНН повідомило, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється згідно з Податковим кодексом та міжнародними договорами України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому підхід Бюро, який трактує авіалізинг як роялті без зміни податкового законодавства, називають тиском, що може зруйнувати цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень. Адже, за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній орендовані.
Саме тому питання авіалізингу було винесено на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання було вирішено ініціювати створення робочої групи при Мінфіні, яка має напрацювати проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
БЕБ не має повноважень розширювати поняття Податкового кодексу
За словами юриста Олександра Латенка, ключове значення має те, що саме законодавство вкладає у поняття “роялті”. Йдеться про регулярний грошовий платіж (винагороду), який користувач (ліцензіат) сплачує власнику (ліцензіару) за право користування об’єктами інтелектуальної власності або природними ресурсами.
БЕБ України може надати власну правову оцінку платежам у межах кримінального провадження, але не може “створити” нову категорію роялті поза межами визначення, встановленого законом,
– пояснив юрист.
Він нагадав, що підпункт 14.1.225 Податкового кодексу України визначає роялті незалежно від того, як сторони назвали відповідний платіж у договорі, а виходячи з його юридичного та економічного змісту. Зокрема, йдеться про платежі за використання або надання права на використання певних об’єктів інтелектуальної власності – торговельних марок, патентів, авторських прав, програм та інших об’єктів.
Водночас Податковий кодекс встановлює і перелік платежів, які не вважаються роялті.
БЕБ України не має повноважень самостійно встановлювати норми податкового законодавства,
– підкреслив Латенко.
Таким чином, Бюро може досліджувати реальний зміст конкретної грошової операції та перевіряти, чи не приховуються за її формальним оформленням інші правовідносини. Однак така оцінка має здійснюватися в межах уже встановлених законом визначень, а не шляхом формування слідчими БЕБ власних податкових правил.
Які повноваження має БЕБ під час розслідування
Водночас, як пояснив Олександр Латенко, Кримінальний процесуальний кодекс надає БЕБ широкий інструментарій для збору доказів у межах кримінального провадження.
Зокрема, детективи можуть проводити допити свідків, обшуки та огляди, отримувати за ухвалою слідчого судді тимчасовий доступ до речей і документів, отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, та досліджувати платежі і їхнє призначення. Також у передбачених законом випадках можуть проводитися негласні слідчі (розшукові) дії.
Такі заходи, за словами юриста, можуть дозволити встановити, наприклад, чи не були певні грошові операції удаваними та чи відповідає реальний зміст платежів тому, як вони оформлені документально.
Водночас Олександр Латенко звертає увагу на розмежування компетенції податкових та правоохоронних органів.
Зокрема, безпосереднім контролюючим органом у сфері оподаткування є Державна податкова служба. Саме ДПС має визначені Податковим кодексом повноваження щодо адміністрування податків та надання індивідуальних податкових консультацій.
БЕБ України не є органом адміністрування податків і не наділене повноваженнями встановлювати загальнообов’язкові правила тлумачення Податкового кодексу України. Завдання БЕБ України полягає в іншому – виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері економіки, зокрема кримінальних правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати податків,
– зазначив юрист.
У цьому контексті важливо розуміти, що, за даними Державної податкової служби, авіакомпанії, до яких виникли претензії БЕБ через трактування авіалізингу як роялті, успішно пройшли податкові перевірки. Зауваження у податківців щодо лізингу були лише для однієї компанії.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки,
– розповіла заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Ситуація з авіалізингом показує, що правова оцінка БЕБ не може підміняти собою норми Податкового кодексу та позицію контролюючого органу. Кримінальні провадження не можуть бути інструментом для формування нової практики оподаткування, не встановленої законом. У випадку з авіалізингом крапку в різних підходах до трактування має поставити Мінфін, забезпечивши єдині правила для податківців, правоохоронців та бізнесу.
Порада від Українські факти: Бюро економічної безпеки не має повноважень змінювати податкове законодавство, і кримінальні провадження не повинні використовуватися для встановлення нових правил оподаткування, а Мінфін має розробити чіткі та єдині правила для всіх учасників ринку авіалізингу.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua