Бюро економічної безпеки заявило про перехід до прогнозованої взаємодії з бізнесом. Податкове трактування авіалізингу може стати практичним тестом для цих нових принципів.
Днями Бюро економічної безпеки оголосило про зміну свого підходу до роботи з бізнесом, наголошуючи на необхідності відновлення довіри. Одним із ключових елементів нової взаємодії БЕБ називає прогнозованість та чесність. Ситуація навколо оподаткування лізингових платежів за літаки може стати показовим прикладом того, як ці принципи будуть втілюватися на практиці, повідомляє УНН.
Павло Буздиган, заступник директора БЕБ, підкреслив, що одним із пріоритетів бюро є відновлення довіри бізнесу та суспільства. За його словами, БЕБ вже розпочало процес трансформації підходів до взаємодії з підприємцями.
Ми кардинально змінили підхід до взаємодії та роботи БЕБ з бізнесом. Ми перейшли від реактивного до проактивного реагування. Як ми почали працювати? Ми почали комплексно аналізувати всі сегменти та ринки економіки, вирішуючи питання спільно з бізнесом. Для нас взаємодія з бізнесом є передусім інструментом забезпечення економічної безпеки. Адже бізнес найкраще знає свій ринок, тенденції в кожному напрямку та розуміє, які злочинні схеми можуть стати актуальними. Саме ці проблеми ми й почали вирішувати.
– заявив Павло Буздиган.
Він додав, що спочатку бізнес ставився до зустрічей з представниками БЕБ з певною недовірою, але з часом сторони почали знаходити спільну мову для конструктивного діалогу.
Недовіра була одним із найбільших викликів. Ставлення до БЕБ завжди було підозрілим, без націленості на конструктивний діалог. До бюро ставилися як до ворога. Коли ми почали запрошувати бізнес на конференції та зустрічі по галузях, ми чули запитання: “Ми вже були у вас, навіщо нам це потрібно? Що це нам дасть?”. Однак у процесі комунікації стало зрозуміло, що бізнес готовий змінюватися та вдосконалювати процеси, але для нього надзвичайно важливими є прогнозованість і чесність. На той час, як і зараз, нашим головним завданням було чути бізнес.
– пояснив Павло Буздиган.
За словами представника БЕБ, саме завдяки такому діалогу виникла ідея запровадження механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень. Буздиган зазначив, що бізнес висловив готовність відшкодовувати збитки та сплачувати передбачені законом штрафи, але не бажає залишатися фігурантом кримінальних проваджень, що може створювати репутаційні ризики та проблеми з комплаєнсом.
Для розробки відповідного механізму БЕБ сформувало робочу групу, до якої увійшли адвокати, представники Ради бізнес-омбудсмена та бізнес-спільноти.
У Раді бізнес-омбудсмена відзначили, що діалог з БЕБ став більш структурованим та регулярним. Водночас вони застерігають від передчасних висновків щодо практичних результатів реформування Бюро, оскільки процес ще триває.
На інституційному рівні діалог став більш структурованим і регулярним. Рада вітає заявлений БЕБ відхід від каральних методів роботи. Бюро створило робочу групу для розробки змін до законодавства щодо впровадження механізму досудового врегулювання у справах про податкові кримінальні правопорушення, до якої увійшли представники Ради. Однак перезавантаження БЕБ ще триває, тому робити остаточні висновки щодо практичних результатів цих змін наразі передчасно.
– йдеться у відповіді Ради бізнес-омбудсмена на запит УНН.
Таким чином, заявлений БЕБ перехід до більш відкритої моделі взаємодії з бізнесом вже має інституційні прояви. Проте для самого бізнесу ключовим залишається питання, чи трансформується ця комунікація у конкретні зміни підходів правоохоронців.
Авіалізинг може стати перевіркою
Показовою в цьому контексті є ситуація з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній на користь нерезидентів.
Як раніше повідомляв УНН, Бюро економічної безпеки з 2024 року почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як користування обладнанням. За версією слідства, українські авіаперевізники мали сплачувати роялті за оренду літаків та вертольотів. На основі такого підходу БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. За даними УНН, в аналогічній справі може фігурувати ще одна авіакомпанія – “Урга”.
Водночас представники авіаційної галузі наголошують, що проблема виникла через неоднозначне трактування податкового законодавства і потребує єдиного державного підходу. Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН повідомило, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому підхід Бюро до трактування авіалізингу без зміни податкового законодавства називають тиском, який може зруйнувати цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень. Адже, за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній взяті в оренду.
Саме тому питання авіалізингу було винесено на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи, яка має розробити проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Майбутня консультація не означатиме автоматичного припинення відповідальності за операції минулих років. Водночас вона може мати значення для вже наявних спорів, оскільки сама необхідність такого роз’яснення свідчить про неоднозначність застосування відповідної податкової норми. Експертка з податкового планування Олена Кузнечікова раніше пояснювала УНН, що узагальнююча податкова консультація (УПК) може використовуватися як додатковий аргумент у спорах щодо операцій, здійснених до її затвердження.
Для авіакомпаній це принципово важливо: бізнесу потрібне чітке розуміння того, за якими правилами держава оцінює лізингові операції та які податкові зобов’язання з них виникають.
Від комунікації — до конкретного рішення
Таким чином, ситуація з авіалізингом може стати для БЕБ можливістю продемонструвати на практиці той підхід, про який говорить саме Бюро.
Якщо бізнесу важливі прогнозованість і чесність, про які заявляє БЕБ, то вкрай важливо, щоб після появи позиції компетентного органу держава діяла послідовно, а державні інституції не застосовували до однакових операцій принципово різні підходи.
У випадку з авіалізингом таким документом має стати узагальнююча податкова консультація Мінфіну. Вона може сформувати уніфікований підхід до оподаткування лізингових платежів та надати сторонам спільну правову основу для подальших дій.
Для БЕБ це одночасно можливість показати, що його заявлений перехід від реактивної до проактивної взаємодії з бізнесом означає не лише проведення зустрічей та відкритих обговорень. Йдеться про готовність чути аргументи бізнесу, враховувати позицію компетентних державних органів та діяти відповідно до сформованих правових підходів.
У такому разі саме авіалізинг може стати показовою ситуацією, яка продемонструє, чи здатна нова модель взаємодії БЕБ із бізнесом працювати на практиці — там, де від рішень правоохоронців безпосередньо залежать діяльність компаній, їхні репутаційні ризики та перспективи збереження цілої галузі.
Порада від Українські факти: Декларована БЕБ проактивна модель взаємодії з бізнесом потребує підтвердження практичними діями, особливо у спірних питаннях, таких як оподаткування авіалізингу, де чіткість та послідовність правового підходу є критично важливими для галузі.
Джерело: unn.ua