Партія “Єдина росія” може здобути 355 зі 450 мандатів у Державній думі на тлі триваючої війни, обмежень для опозиції та проведення виборів на окупованих територіях України. Європейський Союз відмовився визнавати ці вибори.
У Російській Федерації завершилося триденне голосування на виборах до Державної думи дев’ятого скликання. Це перші парламентські вибори в РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Виборча кампанія проходила в умовах війни, обмеженої участі кандидатів з антивоєнною позицією та проведення Росією голосування на тимчасово окупованих територіях України.
Для Кремля ці вибори мали значну вагу. Президент РФ Володимир Путін безпосередньо пов’язав голосування з підтримкою російських військових, а видання Reuters зазначає, що російська влада може використати результати як показник ставлення населення до її політики на тлі тривалої війни.
Про особливості російських парламентських виборів в умовах війни в Україні детально розповів УНН.
Терміни та механізми голосування у росії
Вибори до російської Держдуми цього року тривали три дні: 18, 19 та 20 вересня. Через значну територію Росії, яка охоплює 11 часових поясів, виборчі дільниці відкривалися першими на Далекому Сході.
Одночасно з виборами до Держдуми в регіонах РФ проводилися виборчі кампанії різного рівня. Зокрема, у 11 регіонах обирали губернаторів, а у 39 – депутатів регіональних законодавчих органів. Таким чином, вересневе голосування можна вважати одним із наймасштабніших виборчих циклів у Росії за останні роки.
Ще одна особливість виборів у РФ восени 2026 року – широке застосування дистанційного електронного голосування (ДЕГ). Федеральну систему ДЕГ використовували у 32 регіонах, а Москва застосувала власну окрему електронну платформу. Загалом можливість проголосувати онлайн мали мешканці 33 регіонів. Примітно, що сам Володимир Путін, за повідомленнями російських та іноземних ЗМІ, також проголосував дистанційно зі свого кабінету. Водночас критики російської виборчої системи висловлюють сумніви щодо прозорості електронного голосування, але Центральна виборча комісія (ЦВК) РФ відкидає звинувачення у можливих маніпуляціях.
Процес виборів до Державної думи
Державна дума Російської Федерації складається зі 450 депутатів, яких обирають строком на п’ять років. Росія використовує змішану виборчу систему: 225 мандатів розподіляються за результатами голосування за федеральні партійні списки, а ще 225 депутатів обираються в одномандатних округах. Для участі у розподілі мандатів за партійними списками партії повинні подолати 5-відсотковий бар’єр.
До федерального голосування допущено десять партій, серед яких:
- Єдина росія;
- КПРФ;
- ЛДПР;
- Нові люди;
- Справедлива росія;
- Комуністи росії;
- Російська партія пенсіонерів за соціальну справедливість;
- Родіна;
- Партія прямої демократії;
- Партія “Зелені”.
Примітно, що у федеральному бюлетені відсутня партія “Яблуко”, яка виступає за припинення війни. У серпні Верховний суд РФ усунув її федеральний список від виборів через заявлені порушення виборчих правил, з чим партія не погодилася. Частина її представників залишилася кандидатами в окремих одномандатних округах.
Більшість помітних кандидатів з антивоєнною позицією не були допущені до участі в загальнофедеральній кампанії. Крім того, низка опозиційних політиків була позбавлена можливості балотуватися після внесення до російського реєстру “іноагентів”. Російська влада, зі свого боку, наполягає, що виборча процедура відповідає чинному законодавству РФ.
Окремо слід зазначити відсутність повноцінного міжнародного спостереження. Офіційна Москва не запросила спостерігачів від ОБСЄ. Організація, у свою чергу, заявила, що політичне середовище в РФ стало більш обмежувальним та закритим порівняно з попередніми парламентськими виборами 2021 року. Також у країні відсутні власні незалежні спостерігачі, адже рух “Голос”, який багато років фіксував порушення під час виборів, припинив роботу у 2025 році після тривалого тиску з боку влади.
Рейтинги партій перед виборами
За останнім оприлюдненим перед виборами щотижневим рейтингом державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) станом на 6 вересня, “Єдину росію” готові були підтримати 37,4% опитаних. За КПРФ планували голосувати 13,1%, за “Нових людей” – 10,4%, за ЛДПР – 9,9%, за “Справедливу росію” – 4,5%. Ще 10,9% респондентів не змогли визначитися з відповіддю, а 8,4% заявили, що не братимуть участі у виборах. Важливо зазначити, що ці дані відображають відповіді учасників опитування, а не прогноз розподілу депутатських мандатів. Результат залежатиме не лише від голосування за партійні списки, а й від підсумків у 225 одномандатних округах. На попередніх виборах саме перемоги кандидатів “Єдиної росії” в округах забезпечили партії значну частину місць у Держдумі.
Ще на початку виборів міжнародні політологи прогнозували, що “Єдина Росія” залишатиметься домінуючою силою на політичній арені країни. Інші парламентські партії, зокрема КПРФ та ЛДПР, підтримували ключові рішення російської влади щодо війни. За таких умов показники підтримки основних партій не можна розглядати окремо від структури російської політичної системи та обмеженого представництва антивоєнних сил.
Результати “волевиявлення” у вересні 2026 року
Станом на 21 вересня партія влади РФ “Єдина росія” набирала 57,83% голосів і могла отримати 355 зі 450 місць у Державній думі. Такі дані оприлюднила Центральна виборча комісія РФ після опрацювання понад 95% голосів. Провладна партія зберегла конституційну більшість у нижній палаті російського парламенту. Друге місце посідає КПРФ із 13,81% голосів. ЛДПР отримує 8,98%, партія “Нові люди” – 7,96%. “Справедлива росія” на момент підрахунку перебувала трохи нижче 5-відсоткового бар’єра.
Крім того, половину складу Держдуми обирають в одномандатних округах. За даними Associated Press, кандидати від “Єдиної Росії” лідирували у 208 із 225 таких округів. Попередній прогноз ЦВК передбачає загалом 355 депутатських мандатів для партії.
Реакція міжнародної спільноти на “вибори”
Європейський Союз вже заявив, що не визнає ані проведення голосування на тимчасово окупованих територіях України, ані його результатів. У ЄС наголосили, що організація такого “волевиявлення” порушує міжнародне право, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Крім того, у ЄС звернули увагу на відсутність спостерігачів ОБСЄ та обмеження участі опозиційних сил у виборах. Зокрема, партію “Яблуко”, яка виступала з антивоєнною позицією, не допустили до участі у виборах за федеральним списком.
Вибори в Росії на тлі війни проти України
Війна стала одним із головних політичних контекстів осінньої виборчої кампанії в Росії. Напередодні відкриття дільниць президент Володимир Путін заявив, що “вибір громадян має показати підтримку російських військових і продемонструвати єдність країни”.
При цьому голосування відбувалося на тлі дедалі помітніших для російської економіки наслідків війни: високі процентні ставки, дефіцит робочої сили, вплив західних санкцій, а також проблеми з паливом після українських атак на нафтопереробні підприємства.
Росія не посоромилася провести так звані “вибори” і на окупованих територіях України. Офіційна Москва включила до виборчого процесу окупований Крим і Севастополь, а також захоплені частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Крім того, Reuters повідомило, що в деяких окупованих районах голосування розпочали достроково.
Центральна виборча комісія України, своєю чергою, заявила, що проведення російських виборів на українській території є нелегітимним і не створює жодних правових наслідків. За даними української ЦВК, Росія незаконно утворила на окупованих територіях 11 одномандатних виборчих округів. Комісія розцінює використання виборчих процедур як частину спроб РФ легітимізувати окупацію українських територій.
Підсумовуючи парламентські перегони в Росії восени 2026 року, політологи майже одностайні у кількох висновках. По-перше, цьогорічне голосування відбулося в принципово іншому середовищі, ніж попередня кампанія 2021 року. По-друге, війна проти України стала частиною передвиборчої риторики, антивоєнне представництво у федеральній кампанії суттєво обмежили, незалежне спостереження скоротили, а голосування Росія поширила на окуповані українські території. Формально вибори мали визначити склад Державної думи на наступні п’ять років. Однак політичне значення кампанії ширше: її результати Кремль може використовувати як підтвердження суспільної підтримки свого курсу, зокрема політики щодо війни. Водночас сам характер кампанії та обмеження політичної конкуренції залишають суттєві застереження щодо того, наскільки результати голосування здатні відображати весь спектр суспільних настроїв у Росії.
Порада від Українські факти: Вибори до Державної думи Росії у 2026 році проходили в умовах війни, що призвело до обмеження політичної конкуренції та проведення голосування на окупованих українських територіях, що викликало засудження з боку міжнародної спільноти.
За даними порталу: unn.ua