Бюро економічної безпеки України заявило про намір перейти до передбачуваної моделі взаємодії з бізнесом, спрямованої на відновлення довіри. Питання оподаткування авіалізингу може стати практичним тестом для впровадження цих принципів.
Бюро економічної безпеки України проголошує про зміну підходів у взаємодії з бізнес-середовищем та наголошує на важливості відновлення довіри до інституції. Ключовими принципами, які БЕБ називає для такої взаємодії, є прогнозованість та чесність. Ситуація, пов’язана з оподаткуванням лізингових платежів за повітряні судна, може стати реальним кейсом, де Бюро продемонструє застосування цих принципів на практиці, як повідомляє УНН.
За словами заступника директора БЕБ Павла Буздигана, першочерговим завданням бюро є відновлення довіри з боку бізнесу та суспільства. Він підкреслив, що БЕБ вже розпочало трансформацію свого підходу до роботи з підприємцями.
Ми повністю змінили підхід до взаємодії та роботи БЕБ з бізнесом. Якщо раніше це була реактивна система, то тепер ми перейшли до проактивних дій. Ми почали комплексно аналізувати всі сегменти та ринки економіки, а також вирішувати питання спільно з бізнесом. Для нас взаємодія з бізнесом є ключовим інструментом економічної безпеки. Підприємці найкраще знають свої ринки, тенденції та потенційні схеми шахрайства. Саме тому ми почали працювати над вирішенням цих проблем.
– заявив Павло Буздиган.
Буздиган зазначив, що спочатку бізнес виявляв недовіру до зустрічей з представниками БЕБ, проте з часом сторони знайшли шляхи для конструктивної співпраці.
Одним із найбільших викликів була недовіра до взаємодії. До БЕБ завжди ставилися з підозрою, а не як до партнера для конструктивного діалогу. Нас сприймали як ворога. Коли ми почали організовувати конференції та зустрічі з представниками різних галузей бізнесу, ми чули запитання: “Ми вже були у вас, навіщо нам це потрібно? Що це нам дасть?”. Однак у процесі комунікації стало очевидно, що бізнес готовий до змін і покращення своїх процесів. Для нього надзвичайно важливі прогнозованість і чесність. Ми ставили собі за мету перш за все слухати бізнес, і продовжуємо це робити.
– пояснив Павло Буздиган.
Представник БЕБ також повідомив, що на основі такого діалогу виникла ідея механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень. Бізнес висловив готовність відшкодовувати збитки та сплачувати штрафи, але бажає уникнути статусу фігуранта кримінальних проваджень, який несе репутаційні та комплаєнс-ризики.
Для розробки цього механізму БЕБ створило робочу групу, до якої увійшли юристи, представники Ради бізнес-омбудсмена та бізнес-спільноти.
У Раді бізнес-омбудсмена відзначили, що діалог із БЕБ став більш структурованим та регулярним. Водночас там застерігають від поспішних висновків щодо практичних результатів реформування Бюро, оскільки процес ще триває.
Інституційний діалог став більш структурованим і регулярним. Рада підтримує заявлений БЕБ відхід від каральних методів роботи. БЕБ сформувало робочу групу для напрацювання законодавчих змін щодо запровадження механізму досудового врегулювання у справах про податкові кримінальні правопорушення, до якої увійшли представники Ради. Однак, оскільки перезавантаження БЕБ триває, робити остаточні висновки щодо практичних результатів цих змін наразі передчасно.
– йдеться у відповіді Ради бізнес-омбудсмена на запит УНН.
Отже, заявлений БЕБ перехід до більш відкритої моделі взаємодії з бізнесом вже знаходить інституційне відображення. Водночас для самого бізнесу ключовим залишається питання, чи призведе ця комунікація до реальних змін у підходах правоохоронних органів.
Авіалізинг як тест
Ситуація з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній на користь нерезидентів є показовою в цьому контексті.
Як раніше повідомляв УНН, з 2024 року Бюро економічної безпеки почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як використання обладнання. За версією слідства, українські авіаперевізники мали сплачувати роялті за оренду літаків та гелікоптерів. На основі такого трактування БЕБ відкрило кримінальні провадження стосовно щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. За даними УНН, у схожій справі може фігурувати ще одна компанія – “Урга”.
Водночас представники авіаційної галузі наполягають, що проблема виникла через неоднозначне трактування податкового законодавства та потребує єдиного державного підходу. Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому підхід Бюро до трактування авіалізингу без зміни податкового законодавства називають тиском, який може знищити цілу галузь пасажирських та транспортних перевезень. Адже, за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній орендовані.
З огляду на це, питання авіалізингу було винесене на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами першого засідання було вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи, яка має напрацювати проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Майбутня консультація не означатиме автоматичного припинення відповідальності за операції минулих років. Однак, вона може мати значення для вже наявних спорів, оскільки сама потреба в такому роз’ясненні свідчить про неоднозначність застосування відповідної податкової норми. Експертка з податкового планування Олена Кузнечікова раніше пояснювала УНН, що узагальнююча податкова консультація (УПК) може використовуватися як додатковий аргумент у спорах щодо операцій, здійснених до її затвердження.
Для авіакомпаній це принципово важливо: бізнесу потрібне чітке розуміння правил, за якими держава оцінює лізингові операції, та які податкові зобов’язання з них виникають.
Від комунікації – до конкретного рішення
Таким чином, ситуація з авіалізингом може стати для БЕБ можливістю продемонструвати на практиці той підхід, про який заявляє саме Бюро.
Якщо для бізнесу пріоритетними є прогнозованість і чесність, як стверджує БЕБ, то важливо, щоб після появи позиції компетентного органу держава діяла послідовно, а державні інституції не застосовували до ідентичних операцій принципово різні підходи.
У випадку з авіалізингом таким документом має стати узагальнююча податкова консультація Мінфіну. Вона може сформувати уніфікований підхід до оподаткування лізингових платежів та надати сторонам спільну правову основу для подальших дій.
Для БЕБ це також можливість показати, що його декларований перехід від реактивної до проактивної взаємодії з бізнесом означає не лише проведення зустрічей та відкритих обговорень. Це свідчить про готовність враховувати аргументи бізнесу, позицію компетентних державних органів та діяти відповідно до сформованих правових підходів.
У такому випадку саме авіалізинг може стати показовим кейсом, який продемонструє, чи здатна нова модель взаємодії БЕБ із бізнесом працювати на практиці – там, де від рішень правоохоронців безпосередньо залежать діяльність компаній, їхні репутаційні ризики та перспективи збереження цілої галузі.
Порада від Українські факти: Нова модель взаємодії БЕБ з бізнесом, що базується на прогнозованості та чесності, має бути підтверджена конкретними діями, зокрема у вирішенні спірних питань, як-от оподаткування авіалізингу.
Дізнатися більше на: unn.ua