Бюро економічної безпеки (БЕБ) було звинувачене у спробі видати старі надходження до бюджету за досягнення 2025 року, заявивши про 3,8 мільярда гривень замість фактичних 47 мільйонів. Цей інцидент вимагає проведення службового розслідування у відомстві та притягнення винних до відповідальності.
Спроба Бюро економічної безпеки представити старі надходження до бюджету як результати роботи 2025 року викликала різку критику з боку голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Це ставить під сумнів відповідальність посадовців за поширення недостовірної інформації. Експерти, опитані УНН, зазначають, що маніпуляції зі звітами не є новим явищем для України, однак за такі дії має наставати відповідальність.
БЕБ звинуватили у маніпуляції показниками
Під час заслуховування звіту БЕБ про підсумки роботи за 2025 рік, голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев висловив сумніви щодо достовірності представлених бюро даних.
Ви не дасте мені збрехати, одним з перших на своєму каналі, публічно я висловлюю щиру подяку, БЕБ, якщо щось відбувається позитивне. Але якщо ви публікуєте, оголошуєте недостовірні дані, ви цим дискредитуєте і себе, і нас, і всю нашу справу. Так не може бути. Дивіться, ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима, тільки що Ви це підтвердили, на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярда гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?
– запитав Гетманцев у керівництва, проте це запитання залишилося без відповіді.
За словами Гетманцева, фактична сума відшкодування у 2025 році становила лише близько 47 мільйонів гривень, а не 3,8 мільярда, як намагалися представити у БЕБ.
Введення в оману парламенту та суспільства
Суддя у відставці Олександр Ситников наголосив на необхідності встановити, хто саме з посадовців БЕБ відповідав за формування показників та чому до звіту потрапила інформація, яка викликала запитання у парламентського комітету.
Тут має бути звернення до БЕБ щодо проведення службового розслідування, хто надавав такі дані, чому. Тобто, спочатку має бути службове розслідування, а потім дисциплінарна відповідальність.
– зазначив Ситников.
Ситников додав, що маніпулювання даними Бюро економічної безпеки у звітності є введенням в оману не лише профільного парламентського комітету, але й суспільства, оскільки це публічна інформація, яка має відповідати дійсності.
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Нев’ядомський вважає, що наслідки для керівництва БЕБ можуть бути серйознішими за дисциплінарну відповідальність. Він припускає можливість службових правопорушень та навіть притягнення до кримінальної відповідальності.
Це службові злочини. Окрім загальних статей за службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку діють особливі норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації на запит чи під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років.
– пояснив Нев’ядомський.
Чому ніхто не відповідає за неправдиву статистику
Колишній заступник директора ДБР Олександр Бабіков звернув увагу на фактичну відсутність персональної відповідальності за недостовірні звіти у правоохоронній системі. Він зазначив, що практика “прикрашання” статистики існує десятиліттями і стала частиною бюрократичної культури.
Працівники правоохоронних органів, які звітують про свої карколомні успіхи, не несуть будь-якої відповідальності за достовірність інформації, яку вони оприлюднюють.
– зазначив він.
Бабіков додав, що керівники правоохоронних органів часто використовують принцип колективної відповідальності для мінімізації особистих ризиків.
Він завжди скаже: дивіться, мені на цьому документі перед тим, який я підписав, десять чоловік поставили свої візи, якими підтвердили достовірність інформації. Ну яку я маю нести відповідальність? Я ж довіряю своїм підлеглим працівникам.
– пояснює Бабіков.
За словами Бабікова, завищення показників – це давня проблема. Він нагадав, що за радянських часів та в перші роки незалежності існувала окрема кримінальна відповідальність за “приписки” – внесення неправдивих даних для покращення показників роботи.
Раніше можна було притягнутися до відповідальності. Переважна більшість керівників правоохоронних органів опинилась би на лаві підсудних, якби досі таке було.
– додав Бабіков.
БЕБ потребує перевірки
Скандал зі звітом став черговим ударом по репутації Бюро економічної безпеки, яке останнім часом часто опиняється в центрі уваги.
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у рамках двох кримінальних проваджень викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які зловживали службовим становищем для отримання неправомірної вигоди. Один з них вимагав 15 тисяч доларів США, обіцяючи не притягнути до кримінальної відповідальності фігуранта справи щодо підробки грошей. Інший запропонував посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального за 2 тисячі доларів США завдяки зв’язкам у податковій службі.
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення.
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їх “замовності”, а також про потребу перезавантаження та очищення органу.
Як приклад для перевірки законності кримінальних проваджень, що ведуться БЕБ, наводиться низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці компанії орендують повітряні судна за кордоном у нерезидентів. У Бюро вважають, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті за користування інтелектуальною власністю, ігноруючи той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії вже сплачують податки за лізинг у країнах, резидентами яких є лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і усталеній судовій практиці в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, підтверджуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію підтримують профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можна прирівнювати до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження щодо авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від Українські факти: Скандал зі звітом БЕБ виявив системні проблеми з достовірністю звітності та відсутністю персональної відповідальності, що потребує ретельної перевірки діяльності відомства та перегляду практики застосування кримінального переслідування.
Джерело новини: unn.ua