Податковий комітет Верховної Ради виявив у звіті БЕБ за 2025 рік статистичні помилки та маніпуляції. Депутати вказали на низьку результативність розслідувань, де лише 13% справ дійшли до суду.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики висловив сумніви щодо ефективності роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ) за підсумками 2025 року. За результатами заслуховування звіту директора БЕБ Олександра Цивінського, депутати вказали на відсутність ключових показників ефективності, наявність статистичних помилок та суперечностей у наданих даних, як повідомляє УНН.
Аналітика без належних результатів
Одним із головних зауважень податкового комітету Ради стала аналітична робота БЕБ. Попри звітні дані про створення 1529 аналітичних продуктів на загальну суму 141,5 млрд грн, депутати наголосили на відсутності в документі інформації про кількість кримінальних проваджень, порушених за результатами цих досліджень, та досягнуті цілями результати. Це унеможливлює об’єктивну оцінку реальної ефективності роботи аналітичних підрозділів.
Інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ у звіті викладена таким чином, що не дає можливості здійснити повноцінну оцінку ефективності роботи БЕБ за цим напрямом. Наведені результати діяльності аналітичних підрозділів мають фрагментарний характер та не охоплюють усього спектра завдань, покладених на БЕБ.
– йдеться у рішенні.
Крім того, залишається незрозумілим, яким чином така діяльність вплинула на процеси детінізації економіки.
У цілому зі Звіту не вбачається можливим встановити, яким чином результати діяльності аналітичних підрозділів БЕБ, зокрема підготовлені аналітичні дослідження та продукти, вплинули на процеси детінізації економіки, зниження рівня економічних правопорушень та зміцнення економічної безпеки держави. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу не дозволяє належним чином оцінити ефективність цього напряму діяльності БЕБ.
– зазначається у рішенні податкового комітету.
Нардепи також звернули увагу на сумнівний характер деяких рекомендацій, наданих БЕБ державним органам. Як приклад наведено рекомендацію податковій службі анулювати свідоцтва платників ПДВ, хоча такі документи вже давно не передбачені законодавством.
Падіння результативності розслідувань
Окрему критику депутатів викликали результати досудового розслідування, яке є основною функцією Бюро економічної безпеки. З майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних БЕБ у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, що становить 904 кримінальних провадження.
Тобто, відсоток кримінальних проваджень, у яких вручено підозру, та відсоток кримінальних проваджень, що передано до суду, є надто низьким відносно загальної кількості розслідуваних проваджень.
– йдеться у рішенні комітету.
У січні-квітні 2026 року показники стали ще нижчими: підозри отримали лише 8,1% фігурантів, а до суду передано 8% справ.
Ці дані викликають запитання щодо можливого зловживання повноваженнями з боку правоохоронного органу. Існує припущення, що кримінальні справи відкриваються не з метою розслідування злочинів та притягнення винних до відповідальності, а для тиску на бізнес, особливо враховуючи, що з майже 7 тисяч кримінальних справ до суду передано менше тисячі.
Помилки та маніпуляції у звіті
Серйозні претензії нардепів виникли і щодо висвітлення боротьби з нелегальними автозаправними станціями. Після перевірки даних БЕБ помічниками голови Комітету Данила Гетманцева з’ясувалося, що частина АЗС, які бюро вважало закритими або демонтованими, відновили роботу. Такі випадки були зафіксовані в Одеській, Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях.
Крім того, Комітет виявив помилки у самому звіті. Зокрема, БЕБ включило загальний обсяг виторгів від продажу пального до приросту показника, завищивши його більш ніж у шість разів. Також були некоректно зазначені одиниці виміру обсягів реалізації пального.
Неточною у звіті БЕБ була і інформація щодо нелегального ринку сигарет. Бюро використало середньорічний показник тіньового ринку за 2025 рік, що створює враження про його скорочення. Натомість, податковий комітет звернув увагу, що наприкінці року частка нелегального ринку зросла до 17,8% порівняно з 12,6% у 2024 році.
Втрати бюджету від нелегального ринку на початку 2026 року оцінюються вже у 28,1 млрд грн на рік, збільшившись на 1,6 млрд грн. Кожна шоста пачка на ринку тютюну залишається нелегальною.
– йдеться в рішенні.
Такий підхід, на думку комітету, був спробою створити маніпулятивне враження про позитивну динаміку, хоча протягом 2025 року значна частина досягнень попереднього року була втрачена.
Аналогічні претензії депутати висловили щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ переважно оперує показниками зростання виторгів через РРО, але не аналізує виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися, що, на думку депутатів, свідчить про зупинку процесів детінізації.
Відсутність стратегічного бачення
Комітет дійшов висновку, що документ переважно складається з опису окремих заходів та кейсів, а не системної оцінки діяльності органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, результативності розслідувань та відшкодування збитків державі.
У рішенні також зазначається, що у БЕБ відсутній стратегічний підхід до організації роботи, чітке планування та системне бачення пріоритетів. На думку Комітету, бюро не продемонструвало комплексної та ризик-орієнтованої роботи з протидії тіньовій економіці, а реформа органу досі не завершена.
За результатами обговорення під час засідання Комітету народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. На думку народних депутатів України – членів Комітету, підвищення ефективності роботи зазначених органів сприятиме забезпеченню рівних та справедливих умов ведення господарської діяльності для всіх учасників ринку, зменшенню масштабів тіньової економіки, а також збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.
– зазначено в документі.
За результатами розгляду, звіт БЕБ був лише “взятий до відома”. Самoму бюро, ДПС та Держмитслужбі Комітет надав детальний перелік рекомендацій щодо виправлення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.
Нагадаємо
Народні депутати, опитані УНН, висловилися за необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їхньої замовности. Також вказується на потребу перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів. У Бюро вважають, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір за користування інтелектуальною власністю. При цьому ігнорується факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг у тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак ця позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим в Україні судовим рішенням.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, наголошуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю думку поділяють профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від Українські факти: Податковий комітет ВР виявив серйозні недоліки у звіті БЕБ, включаючи статистичні маніпуляції, низьку ефективність розслідувань та відсутність стратегічного бачення, що ставить під сумнів діяльність відомства.
За матеріалами: unn.ua