Податковий комітет Верховної Ради виявив у звіті Бюро економічної безпеки (БЕБ) за 2025 рік статистичні помилки та маніпуляції. Депутати вказали на низьку результативність розслідувань, де лише 13% справ дійшли до суду.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики висловив сумніви щодо ефективності роботи Бюро економічної безпеки за підсумками 2025 року. У рішенні, ухваленому за результатами заслуховування звіту директора БЕБ Олександра Цивінського, депутати відзначили відсутність ключових показників ефективності, наявність статистичних помилок та суперечностей у наданих даних, про що пише УНН.
Аналітика без результатів
Одним із головних зауважень податкового комітету Ради стала аналітична діяльність БЕБ. Хоча у звіті зазначено про створення 1529 аналітичних продуктів на суму 141,5 млрд грн, депутати наголосили на відсутності в документі інформації про кількість відкритих кримінальних проваджень за результатами цих досліджень та про досягнуті ними наслідки. Це унеможливлює об’єктивну оцінку реальної ефективності роботи аналітичних підрозділів.
Інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ у звіті викладена таким чином, що не дає можливості здійснити повноцінну оцінку ефективності роботи БЕБ за цим напрямом. Наведені результати діяльності аналітичних підрозділів мають фрагментарний характер та не охоплюють усього спектра завдань, покладених на БЕБ.
– йдеться у рішенні.
Крім того, залишається незрозумілим, як саме така діяльність вплинула на детінізацію економіки.
У цілому зі Звіту не вбачається можливим встановити, яким чином результати діяльності аналітичних підрозділів БЕБ, зокрема підготовлені аналітичні дослідження та продукти, вплинули на процеси детінізації економіки, зниження рівня економічних правопорушень та зміцнення економічної безпеки держави. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу не дозволяє належним чином оцінити ефективність цього напряму діяльності БЕБ.
– зазначається у рішенні податкового комітету.
Нардепи також звернули увагу на сумнівність деяких рекомендацій, наданих БЕБ державним органам. Як приклад наведено рекомендацію податковій службі анулювати свідоцтва платників ПДВ, хоча такі документи давно не передбачені чинним законодавством.
Падіння результативності розслідувань
Окрему критику депутатів викликали результати досудового розслідування, яке є основною функцією Бюро економічної безпеки. З майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних БЕБ у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальних провадження.
Тобто, відсоток кримінальних проваджень, у яких вручено підозру, та відсоток кримінальних проваджень, що передано до суду, надто низький відносно загальної кількості розслідуваних проваджень.
– йдеться у рішенні комітету.
У січні-квітні 2026 року ці показники виявилися ще нижчими: підозри отримали лише 8,1% фігурантів, а до суду передано 8% справ.
Такі цифри викликають занепокоєння, оскільки наштовхують на думку про можливе зловживання правоохоронним органом своїми повноваженнями. Існує припущення, що кримінальні справи відкриваються не з метою розслідування злочинів та притягнення винних до відповідальності, а для тиску на бізнес. Це стає особливо очевидним, коли з майже 7 тисяч кримінальних справ до суду передається менше тисячі.
Помилки та маніпуляції у звіті
Серйозні претензії у нардепів виникли й щодо висвітлення боротьби з нелегальними автозаправними станціями. Після перевірки даних БЕБ помічниками голови Комітету Данила Гетманцева було виявлено, що частина АЗС, які бюро вважало закритими або демонтованими, відновили свою роботу. Такі випадки були зафіксовані, зокрема, в Одеській, Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях.
Крім того, Комітет виявив помилки безпосередньо у звіті. Зокрема, БЕБ помилково надало загальний обсяг виторгів від продажу пального як приріст показника, завищивши його більш ніж у шість разів. Також було некоректно зазначено одиниці виміру обсягів реалізації пального.
Некоректною у звіті БЕБ виявилася й інформація щодо нелегального ринку сигарет. Бюро використувало середньорічний показник тіньового ринку за 2025 рік, що створювало ілюзію його скорочення. Натомість, податковий комітет звернув увагу, що наприкінці року частка нелегального ринку вже зросла до 17,8% порівняно з 12,6% у 2024 році.
Втрати бюджету від нелегального ринку на початку 2026 року оцінюються вже у 28,1 млрд грн на рік, збільшившись на 1,6 млрд грн. Кожна шоста пачка на ринку тютюну залишається нелегальною.
– йдеться в рішенні.
Такий підхід БЕБ, на думку комітету, мав на меті створити маніпулятивне враження про позитивну динаміку, хоча протягом 2025 року значна частина досягнень попереднього року була втрачена.
Аналогічні претензії депутати висловили щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ оперує переважно показниками зростання виторгів через реєстратори розрахункових операцій (РРО), але не аналізує виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися, що, на думку депутатів, свідчить про зупинку процесів детінізації.
Відсутність стратегічного бачення
Комітет дійшов висновку, що документ переважно складається з опису окремих заходів та випадків, а не системної оцінки діяльності органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, результативності розслідувань та відшкодування збитків державі.
У рішенні також зазначається, що у БЕБ відсутній стратегічний підхід до організації роботи, чітке планування та системне бачення пріоритетів. На думку Комітету, бюро не продемонструвало комплексної та ризик-орієнтованої роботи з протидії тіньовій економіці, а реформа органу досі не завершена.
За результатами обговорення під час засідання Комітету народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. На думку народних депутатів України – членів Комітету, підвищення ефективності роботи зазначених органів сприятиме забезпеченню рівних та справедливих умов ведення господарської діяльності для всіх учасників ринку, зменшенню масштабів тіньової економіки, а також збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.
– зазначено в документі.
За результатами розгляду звіт БЕБ був лише “взятий до відома”, а самому бюро, ДПС та Держмитслужбі Комітет надав масштабний перелік рекомендацій щодо виправлення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.
Нагадаємо
Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їх замовного характеру. Вони також наголошують на необхідності перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, що розслідуються Бюро економічної безпеки, може стати низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів України. У Бюро висловлюють думку, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті – збір, що стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг у тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим в Україні судовим рішенням.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію поділяють профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створення штучного податкового спору через механізми кримінального переслідування.
Порада від Українські факти: Комітет Верховної Ради виявив значні недоліки у звіті БЕБ за 2025 рік, включаючи статистичні помилки, маніпуляції та низьку результативність розслідувань, що свідчить про потребу в реформуванні та посиленні контролю за діяльністю бюро.
Оригінал статті: unn.ua