Цього разу йдеться про Олега Олешка — власника та кінцевого бенефіціара ТОВ «Домінанта трейд». Паралельно з інформаційною історією розгортається значно серйозніша фінансова: кримінальне провадження щодо можливого виведення безготівкових коштів через облігації зовнішньої державної позики, компанії-автоімпортери та іноземні структури.
Репутаційний бізнес чи незалежна журналістика?
Історія навколо Telegram-каналу Absolution Leaks знову порушує питання, яке український медіаринок воліє не помічати: де закінчується журналістське розслідування і починається торгівля інформаційним впливом?
Цього разу в інформаційному полі з’явилася історія, пов’язана з Олегом Олешком та фінансовою компанією «Домінанта трейд».
За наявною інформацією, канал публікував матеріали про компанію та її можливий зв’язок із фінансовими операціями, які стали предметом кримінального розслідування. Згодом, як стверджується у повідомленні про цю історію, дві попередні публікації про «Домінанта трейд» перестали відображати первісний зміст: замість них з’явилися зовсім інші матеріали.
В одному випадку — кримінальна хроніка про військового з Чернігівщини, оштрафованого на 1700 гривень. В іншому — огляд комплектації нового Toyota Land Cruiser вартістю 4,26 млн грн, придбаного для львівських дорожників.
Якщо ці зміни підтверджуються архівними копіями та історією редагування, виникає цілком закономірне запитання: чому матеріали про фінансову компанію замінили на новини, які не мають до неї жодного стосунку?
Саме така практика заслуговує на окрему увагу. Адже видалення або редагування негативного матеріалу після неформальних домовленостей може бути ознакою не редакційної роботи, а використання інформаційного ресурсу як інструменту впливу на ділову репутацію.
Однак стверджувати, що Олег Олешко особисто платив за таку заміну, без підтвердження платежу, листування, переговорів або свідчень учасників було б передчасно.
Тут важливо не підміняти докази припущеннями. Але й ігнорувати питання, які виникають після зміни публікацій, також не варто.
Хто такий Костянтин Шпільовий і що відомо про Absolution Leaks
Питання про власника та принципи роботи Absolution Leaks уже виходило за межі звичайних дискусій у Telegram.
28 липня 2026 року видання «Детектор медіа» опублікувало матеріал про розслідування народного депутата Ярослава Железняка, який назвав Костянтина Шпільового власником анонімного каналу Absolution Leaks.
За інформацією, наведеною в публікації, канал позиціонував себе як ресурс міжнародного детективного бюро. Железняк пов’язував його з Absolution International Detective & Legal Agency, яку, за його даними, Шпільовий створив у 2023 році.
Особливої уваги заслуговують твердження депутата щодо бізнес-моделі каналу.
За його словами, приблизно 80% контенту становили повідомлення правоохоронних органів та судові рішення. Інша частина була присвячена матеріалам, які могли завдавати репутаційної шкоди підприємцям, політикам і громадським діячам.
Железняк також заявив, що після серії негативних публікацій представникам бізнесу нібито пропонували прибрати матеріали за гроші.
Депутат охарактеризував таку практику як можливу модель вимагання: спочатку створюється негативний інформаційний фон, а потім з’являється пропозиція за винагороду його припинити.
Це серйозні звинувачення, які потребують доказової перевірки та належної правової оцінки. Самі по собі заяви політика не є судовим встановленням вини Шпільового.
Проте саме на цьому тлі історія з публікаціями про «Домінанта трейд» набуває додаткового суспільного значення.
Якщо негативні матеріали справді змінюються після домовленостей із фігурантами, виникає питання про прозорість роботи такого інформаційного ресурсу.
Олег Олешко та «Домінанта трейд»: що показують відкриті дані
За інформацією, оприлюдненою у матеріалах про компанію, ТОВ «Домінанта трейд» має код ЄДРПОУ 38726248 та працює як депозитарна установа.
Олег Олешко зазначений серед її власників і кінцевих бенефіціарів.
За даними, наведеними виданням «Медіа•Хаб» 9 листопада 2026 року, Олешку належить 86,73% статутного капіталу компанії — 7,025 млн грн із загальних 8,1 млн грн. Ще 13,27% належить інвестиційному фонду «Бектон», який, за тією ж публікацією, також контролюється Олешком.
Таким чином, йдеться не про випадкову згадку стороннього підприємства. Компанія пов’язана з конкретним бенефіціаром, діяльність якого заслуговує на увагу з огляду на обставини кримінального провадження.
Але найважливіше в цій історії — не корпоративна структура сама по собі, а те, що саме слідство описує у судових матеріалах.
Облігації зовнішньої державної позики: як, за версією слідства, працював механізм
27 жовтня 2026 року Святошинський районний суд Києва постановив ухвалу у справі №759/29288/26. Документ стосується кримінального провадження №42025100000000212, зареєстрованого 4 вересня 2025 року.
Розслідування здійснюється за ознаками правопорушень, передбачених частиною другою статті 209 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Це статті про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Важливо: йдеться про кваліфікацію кримінального провадження, а не про доведену вину конкретної особи.
У судовій ухвалі викладено версію слідства щодо організованої фінансової конструкції, яка нібито використовувалася для переміщення коштів із реального сектору економіки.
У центрі уваги — облігації зовнішньої державної позики України (ОЗДП), тобто державні боргові цінні папери, які можуть бути предметом законних фінансових операцій.
Саме по собі придбання або продаж таких облігацій не є незаконним. Питання, яке досліджують правоохоронці, стосується характеру конкретних операцій, їхнього економічного змісту, походження коштів і подальшого руху фінансів.
За версією слідства, механізм виглядав так:
- Підприємства реального сектору економіки мали безготівкові кошти, які потрібно було перевести в готівку.
- Для цього використовувалися операції з облігаціями зовнішньої державної позики.
- Кошти проходили через рахунки фінансових та посередницьких структур.
- Далі вони надходили до компаній, пов’язаних з імпортом автомобілів.
- Частина коштів перераховувалася іноземним компаніям під виглядом оплати імпортних контрактів.
- Автомобілі фактично завозилися в Україну та продавалися фізичним особам за готівку.
- Отримана готівка, за версією слідства, поверталася підприємствам — замовникам послуг із конвертації.
Таким чином, правоохоронці перевіряють можливу модель, у якій цінні папери використовувалися для створення формального вигляду законних фінансових операцій, тоді як фактичний економічний зміст транзакцій міг бути іншим.
Чому в матеріалах справи з’явилася саме «Домінанта трейд»
Окремий фрагмент судової ухвали безпосередньо стосується ТОВ «Домінанта трейд».
За викладом слідства, службові особи компанії нібито комунікували з клієнтами щодо шляхів легалізації коштів через придбання ОЗДП та інших цінних паперів.
У документі також зазначено, що рахунки в цінних паперах ТОВ «Праймквер» були відкриті саме в депозитарній установі «Домінанта трейд».
Це важлива обставина, оскільки вона встановлює конкретний зв’язок між депозитарною установою та одним із підприємств, операції якого перевіряються в межах кримінального провадження.
Слідство окремо описує використання облігацій серії XS2895055981 номінальною вартістю один долар США.
За версією правоохоронців, ці папери використовувалися для технічних операцій, спрямованих на транзит безготівкових коштів через рахунки «Праймквер».
У судовому документі йдеться також про нібито фіктивне придбання облігацій у підконтрольних іноземних компаній без фактичного здійснення розрахунків. Для оформлення операцій, за версією слідства, використовувалися контракти та документи, які створювали видимість законності.
Серед згаданих іноземних структур:
- Genesis Trading House OU — Естонія;
- POTENGA TRADING HOUSE — Польща;
- SEVILLA SALES SUMMIT S.L. — Іспанія.
Саме ці компанії, за матеріалами слідства, могли бути частиною ланцюга транскордонного переміщення коштів.
Отже, предметом розслідування є не просто купівля-продаж цінних паперів, а можливе використання фінансових інструментів для приховування походження коштів та їх подальшої інтеграції в господарський оборот.
Водночас судова ухвала не встановлює, що Олег Олешко особисто організував описані операції або був їхнім безпосереднім виконавцем. Такого висновку не можна робити лише з факту його корпоративного контролю над депозитарною установою.
Автомобільний напрямок: мільйони гривень і готівкові розрахунки
Другий важливий елемент провадження — компанії, які займалися імпортом та реалізацією транспортних засобів.
У судовій ухвалі згадуються три підприємства:
- ПП «МЕГА АВТОЛЮКС»;
- ПП «НЬЮ АВТОЛАЙФ»;
- ТОВ «ТОПТРЕЙД ЗАХІД».
За версією слідства, вони отримували кошти від «Праймквер» нібито за придбання автомобілів, а потім перераховували гроші іноземним структурам під виглядом оплати імпортних контрактів.
При цьому правоохоронці звернули увагу на розбіжності між податковими документами та фактичним подальшим продажем автомобілів фізичним особам.
У матеріалах наведені конкретні цифри.
ПП «МЕГА АВТОЛЮКС».
За даними податкових накладних, у 2025–2026 роках підприємство реалізувало 1035 автомобілів на загальну суму 625,99 млн грн із ПДВ.
Із них 486 автомобілів згодом були продані фізичним особам за договорами купівлі-продажу на суму приблизно 379,74 млн грн.
За висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби від 11 серпня 2026 року, підприємство не відобразило належним чином частину операцій у податковій звітності. Сума можливого заниження ПДВ у відповідному епізоді становила 39,05 млн грн.
ПП «НЬЮ АВТОЛАЙФ».
За матеріалами провадження, підприємство реалізувало 794 автомобілі на суму приблизно 191,93 млн грн із ПДВ.
324 автомобілі згодом були продані фізичним особам за договорами купівлі-продажу на загальну суму приблизно 61,03 млн грн.
ТОВ «ТОПТРЕЙД ЗАХІД».
Це підприємство також згадується в матеріалах розслідування як один із суб’єктів, задіяних у ланцюгу руху коштів та імпорту автомобілів.
Цифри щодо трьох підприємств мають розглядатися в контексті відповідних податкових документів і процесуальних матеріалів, а не як остаточно встановлений судом розмір збитків.
За публікацією 368.media від 6 листопада 2026 року, загальна сума можливих бюджетних втрат за трьома підприємствами перевищує 48 млн грн лише за ПДВ.
Це значна сума, але її остаточна правова оцінка залежить від результатів досудового розслідування та судового розгляду.
Міжнародний слід: Естонія, Польща та Іспанія
Особливу увагу привертає географія компаній, які згадуються у кримінальному провадженні.
У матеріалах фігурують юридичні особи з трьох європейських країн.
Це важливо не лише через транскордонний характер переказів. Такі операції потребують перевірки реальності господарських відносин, наявності товару, фактичного виконання контрактів та економічного сенсу кожного платежу.
Якщо іноземна компанія справді постачала товари або фінансові активи, відповідні документи мають підтверджувати реальність операції.
Якщо ж контракти оформлювалися лише для створення видимості імпорту або придбання цінних паперів, це вже може свідчити про зовсім іншу економічну модель.
Саме ці обставини мають встановити правоохоронці.
У цьому контексті важливими є питання до банків, депозитарних установ, податкових органів та фінансового моніторингу: чи перевірялися економічний зміст операцій, джерела коштів та кінцеві отримувачі платежів?
Що відомо про процесуальний статус «Домінанта трейд»
Одна з найважливіших деталей, яку не можна випускати з уваги, — різниця між згадкою компанії у кримінальному провадженні та повідомленням про підозру її посадовцям.
У судовому документі від 27 жовтня 2026 року «Домінанта трейд» згадується як депозитарна установа, через яку, за версією слідства, обслуговувалися рахунки «Праймквер».
Водночас сама ухвала не є вироком щодо компанії чи її бенефіціара.
Наявні у відкритому доступі матеріали не дають підстав стверджувати, що Олегу Олешку повідомлено про підозру саме в цьому провадженні.
Це принципове розмежування.
Але воно не скасовує необхідності з’ясувати, яким чином депозитарна установа виконувала свої професійні функції, які операції проводилися через її інфраструктуру та які процедури фінансового моніторингу застосовувалися.
Якщо слідство встановлює, що через депозитарну установу проходили операції, які могли використовуватися для легалізації коштів, суспільство має право знати, чи були відповідні транзакції належним чином перевірені.
Дві публікації, які перетворилися на зовсім інші новини
Повернімося до інформаційної історії Absolution Leaks.
У повідомленні про цей епізод стверджується, що дві публікації, присвячені «Домінанта трейд», були замінені матеріалами на сторонні теми.
Перший матеріал — про військового з Чернігівщини, якого оштрафували на 1700 гривень.
Другий — про комплектацію Toyota Land Cruiser вартістю 4,26 млн грн для львівських дорожників.
Якщо архівні копії підтвердять, що саме ці матеріали замінили попередні публікації про фінансову компанію, це стане важливим елементом документування історії.
У цифровому середовищі зміна тексту не обов’язково означає зникнення попередньої версії. Історію публікацій можна перевіряти за архівними копіями, скриншотами з датами, посиланнями на первісні повідомлення та іншими цифровими слідами.
Проте сама заміна матеріалів ще не доводить наявності оплати.
Для встановлення можливої комерційної домовленості необхідні додаткові докази: листування, записи переговорів, платіжні документи, показання учасників або інші належні матеріали.
Тому головне питання тут не лише в тому, чому зникли попередні тексти, а й у тому, чи існувала фінансова домовленість щодо їхньої зміни.
Чому ця історія має значення
У цій ситуації перетинаються дві теми, які не можна розглядати окремо.
Перша — фінансові операції «Домінанта трейд» та її зв’язок із підприємствами, що фігурують у кримінальному провадженні.
Друга — прозорість діяльності інформаційних ресурсів, які публікують компрометуючі матеріали про бізнес, а згодом можуть змінювати їхній зміст.
Якщо перша тема потребує професійного фінансового та кримінально-правового аналізу, то друга — незалежної перевірки цифрових доказів і можливих комерційних домовленостей.
В обох випадках суспільство має право на відповіді.
Бізнес не повинен ставати заручником анонімних інформаційних кампаній. Але й інформаційний простір не повинен перетворюватися на майданчик, де негативні публікації використовуються як предмет торгу.
Запитання, на які мають відповісти учасники історії
У зв’язку з оприлюдненими матеріалами виникає низка запитань.
До Олега Олешка та керівництва «Домінанта трейд»:
- Чи підтверджує компанія відкриття рахунків у цінних паперах ТОВ «Праймквер»?
- Які саме операції з ОЗДП серії XS2895055981 проводилися через депозитарну установу?
- Чи перевірялося походження коштів клієнтів, залучених до цих операцій?
- Чи отримувала компанія запити від БЕБ, прокуратури або інших правоохоронних органів?
- Чи проводилася внутрішня перевірка операцій, описаних у судовій ухвалі?
- Чи звертався Олег Олешко або його представники до адміністраторів Absolution Leaks щодо видалення або зміни матеріалів про компанію?
- Чи здійснювалися будь-які платежі за видалення, редагування або припинення публікацій?
Замість висновку: облігації, автомобілі та інформаційний слід
Історія «Домінанта трейд» — це не просто черговий конфлікт навколо негативної публікації в Telegram.
У відкритих судових матеріалах міститься детальний опис версії слідства щодо фінансового механізму, в якому фігурують державні облігації, депозитарна установа, компанія «Праймквер», іноземні структури та автомобільні імпортери.
Йдеться про можливе переміщення коштів через транскордонні операції, продаж автомобілів за готівку та ймовірне ухилення від сплати податків.
Окремо залишається питання щодо інформаційної історії Absolution Leaks. Якщо матеріали про компанію справді були замінені після домовленостей із її представниками, суспільство має право знати, чи не перетворився канал на інструмент торгівлі репутацією.
Але остаточні висновки повинні спиратися на документи, а не на припущення.
Тому в цій історії є щонайменше два напрями, які потребують подальшого розслідування: фінансовий — щодо операцій із державними облігаціями та автоімпортом, і медійний — щодо можливих домовленостей про видалення негативних публікацій.
І якщо перший напрям має дати відповіді правоохоронцям, то другий — насамперед самим журналістам, читачам і тим, хто вважає, що репутація не повинна мати прихованого цінника.