Україна суттєво збільшила оборонний бюджет до рекордних 4,4 трильйона гривень на 2026 рік. Це стало можливим, зокрема, завдяки отриманню першого траншу у 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу, призначеного для закупівель дронів. Паралельно з цим, Бюро економічної безпеки (БЕБ) чинить тиск на авіакомпанії, які у 2025 році сплатили до бюджету 702 мільйони гривень податків.
Україна вже п’ятий рік перебуває у стані повномасштабної війни, тому фінансування сектора безпеки та оборони залишається одним із ключових пріоритетів держави. Для підтримки обороноздатності Київ змушений постійно збільшувати видатки на армію, закупівлю озброєння та техніки, залучаючи для цього фінансову допомогу від міжнародних партнерів. На цьому тлі викликають занепокоєння дії деяких державних органів, які можуть зашкодити галузям, що продовжують стабільно наповнювати державний бюджет навіть в умовах війни. Йдеться, зокрема, про тиск з боку Бюро економічної безпеки на авіабізнес, який щорічно сплачує майже мільярд гривень податків, повідомляє УНН.
Рекордне збільшення оборонних видатків
У червні Верховна Рада України ухвалила зміни до державного бюджету на 2026 рік, збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трильйона гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, який набув чинності.
Після внесення цих змін загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році сягнув рекордних 4,4 трильйона гривень.
З додатково виділених коштів:
- 1,52 трлн грн спрямовано Міністерству оборони;
- 16,7 млрд грн – органам системи МВС;
- 4,8 млрд грн – Держспецзв’язку;
- 2,5 млрд грн – СБУ;
- 1,8 млрд грн – ГУР Міноборони;
- ще 14,6 млрд грн виділено до резерву сектору безпеки і оборони.
Крім того, 2,3 трильйона гривень будуть використані на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трильйона гривень – на грошове забезпечення українських військовослужбовців.
Такі масштабні видатки підкреслюють, що держава постійно нарощує оборонні витрати для забезпечення відсічі ворогу.
Україна залучає кошти від партнерів
Забезпечити такі значні кошти виключно власними ресурсами є надзвичайно складним завданням. Саме тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки погодженню Європейським Союзом масштабного пакета фінансової підтримки України.
Йдеться про кредит обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, з яких 60 мільярдів євро призначені саме для оборонних потреб України.
30 червня Київ отримав перший транш обсягом 3,9 мільярда євро, призначений для закупівель дронів, у межах кредиту Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України лежить в основі її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми хочемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Далі буде більше”, – зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Наступні виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, а також розширяться на боєприпаси, ракети та системи протиповітряної оборони.
Таким чином, міжнародні партнери допомагають Україні покрити частину фінансових потреб, необхідних для продовження війни, закупівлі озброєння та забезпечення макроекономічної стабільності. Однак, навіть за наявності міжнародної допомоги, збереження власного фінансового ресурсу держави, тобто податкових надходжень від українського бізнесу, залишається критично важливим.
Авіаційна галузь фінансує бюджет навіть без відкритого неба
Одним із прикладів такої стійкості під час війни є українська цивільна авіація. Попри повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не лише зберегли свою діяльність, але й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 мільйона гривень, що є рекордним показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками стали підприємства, що здійснюють пасажирські авіаперевезення. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 мільйона гривень.
Ще майже 125,7 мільйона гривень сплатили компанії, які займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 мільйона гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.
Показовою є й динаміка надходжень, які зростають з року в рік. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 мільйонів гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 мільйона гривень, у 2024 році – до 515,5 мільйона гривень, а у 2025 році було встановлено новий рекорд — понад 702 мільйони гривень.
Отже, навіть без можливості виконувати польоти всередині України, авіаційні підприємства продовжують заробляти кошти за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти зазначають, що в повоєнний період саме авіація може стати драйвером економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна зі сфер, де Україна може відновити та далі розвивати свої провідні позиції в глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то в принципі ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
У ситуації, коли Україна змушена просити десятки мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас дії окремих державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на авіабізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які працюють за механізмами, що десятиліттями використовуються у світовій авіаційній індустрії. БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків нерезидентам України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних справ. Від такого підходу правоохоронного органу до трактування оренди транспорту як користування інтелектуальною власністю постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та сформованій судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство в частині лізингу повітряних суден не змінювалося останні 30 років, наштовхує на висновки про свідомий тиск на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Адже претензії до діяльності відразу низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча в діяльності підприємств нічого суттєво не змінилося.
На думку експертів, проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який вже п’ятий рік працює в надзвичайних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати останнім аргументом на користь повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації. Адже зараз вона виживає коштом міжнародних контрактів.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках і праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування й донарахувань. Але ще небезпечніше те, що невизначеність для міжнародного партнера читається як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, у кого менше ризиків і прогнозованіші правила”, – наголосив Щербина.
Сьогодні Україна одночасно веде війну, просить міжнародних партнерів про нові пакети фінансової допомоги та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. За таких умов державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження і розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Умовно кажучи, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону і власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від Українські факти: В умовах війни, коли Україна змушена значно збільшувати оборонний бюджет та шукати міжнародну допомогу, тиск на галузі, які стабільно наповнюють бюджет, є контрпродуктивним і може призвести до зменшення податкових надходжень.
За матеріалами: unn.ua