Лише третина українців здатні правильно визначити річну відсоткову ставку за кредитом. В Україні затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року.
У 2026 році фінансова грамотність є одним із ключових інструментів забезпечення особистої безпеки для громадян України. В умовах війни, економічної нестабільності, зміни цін, ризиків втрати доходу та зростання онлайн-шахрайства, надзвичайно важливо вміти раціонально планувати бюджет, контролювати витрати, ефективно користуватися банківськими послугами, уникати непотрібних боргів та надійно захищати власні кошти.
Як правильно планувати власний бюджет, відстежувати витрати, уникати кредитних пасток та формувати “фінансову подушку безпеки”, розбиралися журналісти УНН.
Що таке фінансова грамотність і навіщо вона потрібна
Фінансова грамотність — це комплекс знань, навичок та звичок, що дозволяють людині ефективно керувати своїми доходами, витратами, заощадженнями, борговими зобов’язаннями та фінансовими ризиками.
Часто опанування цих навичок починається з відповідей на прості, на перший погляд, запитання:
- Яким є обсяг моїх доходів?
- Куди витрачаються мої кошти?
- Скільки грошей я можу відкласти?
- Чи справді мені потрібен кредит?
- Що станеться, якщо мій дохід раптово зменшиться?
Основна мета фінансової грамотності — сформувати усвідомлене ставлення до грошей. Особа з базовими фінансовими знаннями рідше потрапляє у боргову залежність, уважніше читає договори, порівнює умови фінансових продуктів, не витрачає всю зарплату одразу та поступово створює “фінансову подушку безпеки”.
Який рівень фінансової грамотності в українців
Рівень базової фінансової грамотності в Україні залишається середнім. Лише третина громадян здатні правильно розрахувати річну ставку за кредитом, якщо їм відома лише місячна. Водночас більшість українців схильні витрачати надлишкові кошти або зберігати їх готівкою чи на банківських рахунках, уникаючи інвестицій. Такі висновки випливають з дослідження, проведеного Info Sapiens у червні 2025 року на замовлення ГО “Український Жіночий Конгрес” та “Ощадбанку”.
За даними дослідження, обізнаність українців у фінансовій сфері переважно обмежується знанням актуального курсу валют, тоді як інші фінансові теми залишаються менш зрозумілими.
Найкращі показники демонструють громадяни віком від 30 до 39 років, тоді як найнижчий рівень фінансових навичок спостерігається у пенсіонерів.
Також зафіксовано різницю між мешканцями великих міст та сільської місцевості: міські жителі виявляють вищий рівень фінансової грамотності.
Зберігається і гендерний розрив: 37% чоловіків проти приблизно 25% жінок правильно розраховують кредитну ставку.
За словами Дмитра Савчука, директора Info Sapiens, рівень фінансової грамотності відображає не лише базові знання, а й реальний доступ до фінансових ресурсів.
Особливо помітні гендерні та регіональні нерівності: жінки мають менший досвід управління коштами, що формує замкнене коло обмежених можливостей, а мешканці сільських територій і східних областей поступаються у фінансовій обізнаності міським жителям, будучи менш забезпеченими
– зазначив Савчук.
Інвестиційна активність українців також є обмеженою. Згідно з результатами опитування, 41% респондентів готові вкладати вільні кошти в депозити чи інші фінансові інструменти. Однак, якщо уявити отримання значної суми, частка тих, хто розглянув би інвестиції, зростає до 61%.
Найбільш схильними до інвестування є мешканці західних регіонів та великих міст. Найменше — мешканці сіл та східних областей. При цьому жінки частіше надають перевагу інвестиціям у нерухомість, а чоловіки — розвитку бізнесу.
Дослідження також показало, що лише половина українців у разі нагальної потреби у позиці звернулися б до банку. Водночас кожен одинадцятий готовий позичати гроші у небанківських організацій або незнайомих осіб, що може підвищувати ризик потрапити у боргову залежність.
Серед основних причин, через які українці уникають банківського кредитування, опитані назвали недовіру, складність умов, високі відсоткові ставки та бюрократію.
Недостатнім залишається і рівень обізнаності щодо формування місцевих бюджетів. 69% опитаних розуміють, що основні надходження формуються завдяки місцевим податкам і зборам. Однак серед молоді, сільських мешканців та жителів Сходу частіше спостерігається плутанина в цьому питанні.
Водночас попит на фінансову освіту в Україні є високим. Зацікавленість у безкоштовних навчальних курсах висловили 53% жінок та 44% чоловіків.
Найпопулярнішими темами для навчання стали відкриття власного бізнесу, грантові програми, заощадження та інвестиції, а також бюджет громади.
Формат навчання залежить від регіону: загалом українці частіше обирають онлайн-формат, проте мешканці Півдня та Сходу надають перевагу офлайн-заняттям.
Окремо дослідження виявило гендерні відмінності у фінансових взаємовідносинах у межах домогосподарств. Зокрема, 37% жінок та 27% чоловіків іноді звертаються до партнера з проханням дати грошей. Понад чверть опитаних вважають такі прохання образливими.
Ці дані свідчать про обмежений рівень фінансової грамотності, але водночас існує чіткий запит на зміни, особливо з боку жінок та молоді. Це відкриває можливості для держави, бізнесу та громадських ініціатив щодо розробки навчальних програм, адаптованих до потреб різних груп населення
– підсумував Савчук.
Основи фінансової грамотності, які варто знати кожному
Перший базовий принцип — точно знати свої доходи та витрати. Багато людей помилково вважають, що “майже нічого не витрачають”, доки не бачать реальної суми, яку щомісяця витрачають на каву, доставку їжі, таксі або дрібні покупки. Тут неоціненну допомогу надає облік витрат, який візуалізує грошовий потік за місяць. Записувати свої доходи та витрати можна у звичайному зошиті, спеціальних блокнотах, що продаються в книгарнях, або ж користуватися тематичними мобільними застосунками.
Другий принцип полягає в необхідності планування бюджету на такі періоди:
- День
- Тиждень
- Місяць
- Рік
Найпростіший підхід — розділити витрати на обов’язкові, змінні та необов’язкові.
До обов’язкових належать витрати на житло, комунальні послуги, харчування, зв’язок, медикаменти, а також погашення кредитів.
Змінні витрати охоплюють транспорт, одяг та побутові товари.
До необов’язкових відносяться витрати на розваги, імпульсивні покупки та підписки, якими давно не користуються.
Третій принцип — навіть за мінімальних доходів необхідно прагнути створити “фінансову подушку безпеки”. Це резерв, призначений для покриття непередбачуваних витрат, таких як втрата роботи, хвороба, переїзд, ремонт техніки тощо.
Оптимальним є поступове накопичення суми, яка покриє від трьох до шести місяців базових витрат. Починати можна з малого: навіть 5–10% доходу щомісяця сприятимуть формуванню корисної звички.
Четвертий принцип — обережне ставлення до боргів.
Проблеми виникають, коли людина бере позику в мікрофінансовій організації, використовує кредитний ліміт на банківській картці або оформлює кредит у банку, не усвідомлюючи його реальної вартості, штрафів, комісій, термінів погашення та наслідків прострочення.
Саме тому перед підписанням будь-якого кредитного договору важливо аналізувати не лише розмір щомісячного платежу, а й повну вартість кредиту.
П’ятий принцип — захист від шахрайства. Категорично заборонено передавати стороннім PIN-код, CVV-код, паролі з SMS, а також дані для входу до інтернет-банкінгу. Банки ніколи не запитують таку інформацію телефоном чи через месенджери. Якщо повідомлення обіцяє “компенсацію”, “допомогу” або “виграш”, необхідно перевірити інформацію через офіційні канали.
Як навчитися фінансовій грамотності з нуля
Починати варто не з інвестицій чи модних порад у соціальних мережах, а з організації власного бюджету.
Перший крок — протягом одного місяця ретельно записувати всі витрати.
Другий крок — підрахувати регулярні платежі. Часто саме вони непомітно “з’їдають” значну частину доходу. До них належать:
- Мобільний зв’язок
- Інтернет
- Підписки
- Страховки
- Розтермінування
Після цього слід поставити собі запитання: без чого справді неможливо обійтися, а від чого можна відмовитися заради економії.
Третій крок — скласти простий бюджет на наступний місяць. Він має містити три основні категорії: необхідні витрати, резерв (заощадження) та особисті витрати. Навіть якщо дохід невеликий, важливо виділити хоча б мінімальну суму на резерв. Фінансова дисципліна формується не тоді, коли грошей багато, а тоді, коли з’являється звичка планувати.
Четвертий крок — розібратися з боргами. Необхідно виписати всі кредити, розстрочки, позики, зазначивши суму боргу, відсотки, обов’язкові платежі та терміни погашення. Найдорожчі кредити слід погашати в першу чергу. Якщо платежі стають непосильними, краще звернутися до кредитора для обговорення реструктуризації.
П’ятий крок — навчитися відрізняти фінансову інформацію від “фінансового шуму”. Поради з Інтернету слід ретельно перевіряти: хто їх надає, чи має ця особа професійну репутацію, чи не намагається вона продати “унікальний курс” або “гарантований заробіток”. У фінансовій сфері обіцянки швидкого прибутку зазвичай є тривожним сигналом.
Правила фінансової грамотності, які працюють завжди
Перше правило — витрачати менше, ніж ви заробляєте за місяць. Якщо витрати стабільно перевищують доходи, жодна мікропозика чи кредитний ліміт від банку не вирішать цю проблему.
Друге правило — спочатку “платити” собі. Це означає відкладати частину доходу одразу після його отримання. Автоматичний переказ на окремий рахунок допомагає зробити таке заощадження звичкою.
Третє правило — не брати кредит на речі, які швидко втрачають свою цінність або не є життєво необхідними. Техніка, лікування чи освіта можуть бути виправданими витратами, якщо людина усвідомлює свої фінансові можливості. Однак кредит на імпульсивні покупки, відпустку чи предмети розкоші часто лише переносить проблему у майбутнє.
Четверте правило — мати чітку фінансову мету. Варто визначити конкретну ціль: формування резерву, навчання, придбання житла, ремонт, переїзд, пенсійні накопичення. Мета повинна мати чітко визначену вартість та орієнтовний термін досягнення.
П’яте правило — регулярно переглядати свої фінансові рішення. Раз на кілька місяців варто аналізувати тарифи банків, умови депозитів, страхові поліси, витрати на зв’язок, підписки та кредити.
Поради з фінансової грамотності для українців різного віку
Дітям фінансову грамотність найкраще пояснювати в ігровій формі. Крім того, батьки можуть та повинні:
- Виділяти дитині кишенькові гроші;
- Дозволяти самостійно робити невеликі покупки;
- Допомагати накопичити на бажану річ;
- Обговорювати різницю між “хочу” та “потрібно”.
Підліткам варто пояснити, як:
- Працюють банківські картки;
- Здійснюються онлайн-платежі;
- Виглядають шахрайські схеми та як уникнути їх;
- Не завжди потрібно купувати те, що активно рекламується;
- У чому полягає небезпека кредитів та розтермінувань.
Окрема увага — критичному ставленню до пропозицій “легкого заробітку” в Інтернеті. Підліткам необхідно пояснити, що за пропозиціями швидкого та легкого заробітку великих грошей часто стоять або особи, причетні до наркобізнесу, або російські спецслужби, які використовують молодь для вчинення диверсій.
Молодим дорослим важливо навчитися планувати свій перший стабільний дохід. Саме в цей період закладаються звички, які згодом або сприятимуть фінансовому успіху, або стануть на заваді. Варто уникати непотрібних боргів, формувати резерв, інвестувати в освіту та професійний розвиток.
Людям середнього віку слід зосередитися на балансі між поточними витратами, забезпеченням потреб родини, страхуванням, великими покупками та довгостроковими накопиченнями. Якщо існують кредити або фінансові зобов’язання перед родичами, бюджет має враховувати не лише бажання, а й потенційні ризики.
Людям старшого віку особливо важливо дбати про безпеку своїх коштів, уникати сумнівних інвестицій, ретельно перевіряти інформацію про соціальні виплати, не передавати дані своїх карток стороннім особам та мати чіткий план регулярних витрат.
Де можна опанувати фінансову грамотність в Україні
Слід зазначити, що в Україні була затверджена Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Її мета — допомогти українцям краще розуміти принципи функціонування грошей, фінансових послуг, заощаджень, кредитів, інвестицій та інших фінансових інструментів.
Цей документ покликаний сприяти тому, щоб громадяни впевненіше ухвалювали фінансові рішення, ефективніше планували власний бюджет, відповідальніше користувалися банківськими та іншими фінансовими послугами, а також уникали необдуманих витрат та фінансових ризиків.
Стратегію розроблено спільно кількома державними установами: Національним банком України, Міністерством освіти і науки, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації та Офісом з розвитку підприємництва та експорту.
Один із ключових напрямків Стратегії — створення в Україні цілісної системи фінансової освіти. Це передбачає узгоджену роботу різних державних органів, освітніх установ, фінансових організацій та інших учасників, на відміну від розрізненої діяльності, яка часто спостерігається у державних ініціативах.
Раніше програми з фінансової грамотності переважно фокусувалися на дітях та молоді, оскільки саме ці групи мали найнижчий рівень фінансових знань. Тепер планується приділяти увагу також дорослим, підприємцям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та громадянам похилого віку.
Робота над Стратегією розпочалася ще у червні 2021 року. Після повномасштабного вторгнення росії, роботу було тимчасово призупинено у березні 2022 року, а відновлено у вересні 2023 року.
Під час розробки документа Україна спиралася на міжнародний досвід, зокрема на рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку і підходи Міжнародної мережі фінансової освіти, до якої входить Україна.
Стратегію було затверджено відповідними рішеннями установ-розробників. Національний банк України затвердив її рішенням Правління НБУ від 12 квітня 2024 року, а у вересні 2025 року до документа було внесено зміни.
У зв’язку з цим в Україні реалізується низка проєктів та вже запущено декілька інструментів для фінансової освіти населення. Наразі українці мають доступ до таких ресурсів:
- Центр фінансових знань “Талан” (проєкт Національного банку України у сфері фінансової грамотності): https://talan.bank.gov.ua/;
- Матеріали Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalna-strategiya-rozvitku-finansovoyi-gramotnosti-v-ukrayini-do-2030-roku;
- Сайт з фінансової грамотності “Гаразд”: https://harazd.bank.gov.ua/;
- Навчально-методичні матеріали до викладання у школі предмета “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/pidruchnyky.html;
- Курси підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають предмет “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/study.html.
Нагадаємо
Раніше ми повідомляли, що у старших класах шкіл планують запровадити навчання з фінансової грамотності.
Порада від Українські факти: Підвищення фінансової грамотності є критично важливим для стійкості українців перед економічними викликами, тому держава та суспільство мають активно працювати над освітніми програмами для всіх вікових груп.
Джерело: unn.ua