Після рекордних штрафів НБУ на EasyPay та City24 учасники ринку платіжних терміналів обговорюють запровадження єдиних посилених правил фінансового моніторингу. Серед можливих нововведень – відеоверифікація клієнтів та часові паузи між операціями.
Учасники ринку платіжних терміналів розглядають можливість запровадження спільних, посилених правил фінансового моніторингу після того, як Національний банк України наклав значні штрафи на компанії EasyPay та City24.
Серед запропонованих змін, що можуть торкнутися користувачів, зокрема, відеоверифікація клієнтів, встановлення камер біля терміналів, запровадження пауз між операціями та додаткові перевірки нетипових платежів.
УНН проаналізував, як ці нововведення можуть вплинути на здійснення платежів українцями.
Зростає потреба у впровадженні спільних стандартів фінансового моніторингу серед операторів платіжних терміналів.
За наявною інформацією, представники термінальних мереж спільно з Асоціацією українських банків працюють над меморандумом, який має на меті уніфікувати правила ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих транзакцій та взаємодії з регулятором. Очікується, що узгоджений документ буде передано на розгляд Національному банку.
Які зміни можуть запровадити
Одним із найбільш обговорюваних нововведень є ідея відеоверифікації клієнта під час внесення готівки в термінал. Це може передбачати встановлення камер поблизу платіжних пристроїв або використання вже наявних для підтвердження особистості того, хто здійснює операцію.
Крім того, учасники ринку розглядають можливість запровадження обов’язкових часових інтервалів між послідовними платежами. Така міра може ускладнити проведення великої кількості операцій за короткий період.
Серед інших можливих заходів, що можуть змінити правила користування терміналами, розглядаються:
- Встановлення єдиних лімітів на готівкові платежі.
- Додаткова перевірка операцій, що повторюються з однаковими реквізитами.
- Блокування платежів при виявленні нетипової поведінки.
- Посилена перевірка клієнтів, які проводять операції на великі суми.
- Виявлення платежів, що здійснюються в різних містах з використанням одного номера телефону.
- Обмеження кількості операцій за певний період.
- Розширення переліку даних, які клієнт повинен надати під час платежу.
Важливо зазначити, що всі ці пропозиції наразі перебувають на стадії обговорення. Національний банк ще не запровадив обов’язкових вимог щодо встановлення камер чи розпізнавання облич. Також залишається невизначеним формат проведення відеофіксації, терміни зберігання записів та доступ до них, що потребуватиме окремого врегулювання, зокрема, з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Деякі посилені вимоги до операцій з готівкою через термінали вже набули чинності.
З 26 червня 2026 року під час здійснення більшості операцій із внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування користувач зобов’язаний вказувати повний номер мобільного телефону. Цей номер необхідно буде підтвердити за допомогою одноразового коду з SMS або коду, отриманого під час телефонного дзвінка.
Ця вимога є універсальною, незалежно від суми внесеної готівки, і спрямована на ускладнення анонімних платежів та підвищення простежуваності операцій.
Водночас Національний банк України передбачив низку винятків, за яких додаткове підтвердження номера телефону не потрібне. Зокрема, це стосується оплати податків, зборів, штрафів, адміністративних послуг, а також комунальних послуг, інтернету, телебачення, охорони, фіксованого телефонного зв’язку, залізничних квитків, громадського транспорту та поповнення транспортних карток.
Також передбачено певні спрощення для поповнення мобільного зв’язку в межах встановленого ліміту.
Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися під час поповнення власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію PIN-кодом, одноразовим паролем або через мобільний застосунок банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У разі запровадження додаткових вимог процес здійснення платежів через термінали може стати більш тривалим. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, надавати додаткову інформацію або очікувати перед проведенням наступної операції.
Для клієнтів, які використовують термінали для одноразових побутових платежів, зміни можуть бути майже непомітними. Однак ті, хто регулярно вносить великі суми або проводить багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.
Не виключено, що деякі операції, які матимуть ознаки ризикових, можуть бути тимчасово призупинені до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори також можуть переглянути ліміти, швидкість обробки платежів та внутрішні процедури блокування підозрілих операцій.
Які можливі ризики для ринку існують
Економісти та експерти у галузі фінансового права попереджають, що посилення правил фінансового моніторингу може призвести до збільшення витрат для операторів термінальних мереж. Компанії будуть змушені інвестувати у відеокамери, сервери для зберігання даних, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій та додатковий персонал. Ці витрати потенційно можуть вплинути на розмір комісій для користувачів.
Водночас, запровадження єдиних правил може зменшити ризик застосування нерівних вимог різними операторами. Без уніфікованих стандартів клієнти або посередники можуть переходити до мереж із менш жорсткими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку виступають за встановлення однакових вимог для всіх операторів, а не за окремі обмеження для найбільших мереж.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк України застосував штрафи до ТОВ “ФК “Контрактовий дім”” (бренд EasyPay) та ТОВ “Свіфт Гарант” (бренд City24) у розмірі 135,15 мільйона гривень для кожної компанії. Загальна сума санкцій склала 270,3 мільйона гривень, що є одним із найбільших штрафів, застосованих регулятором до небанківських фінансових установ за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. НБУ оприлюднив цю інформацію 5 червня, хоча рішення були ухвалені у травні 2026 року.
У чому полягали претензії НБУ
Національний банк заявив, що під час перевірок виявив порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Щодо EasyPay, претензії регулятора стосувалися, зокрема, недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документів із фінансового моніторингу, процедур перевірки клієнтів та управління ризиками під час дистанційних операцій. Також НБУ вказував на недоліки у роботі з політично значущими особами та неналежне надання документів і пояснень регулятору.
Стосовно City24, національний фінрегулятор повідомив про неналежну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб із високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і проведені ними операції.
Важливо зазначити, що НБУ не стверджував про визнання компаній винними у відмиванні коштів. Застосовані санкції є адміністративними заходами впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
Згідно з повідомленнями українських медіа, посилаючись на джерела, обізнані з результатами перевірок, увагу регулятора могли привернути операції, які мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, йшлося про випадки, коли велика кількість платежів проводилася за дуже короткий проміжок часу, що фізично унеможливлювало внесення готівки людиною.
Також медіа писали про використання одного номера телефону для проведення платежів у різних містах з мінімальним часовим інтервалом між операціями.
Деякі джерела стверджували, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати записам із камер відеоспостереження біля терміналів. Окрім того, з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі великих сум не відображали ці надходження у фінансовій чи податковій звітності.
Слід зазначити, що офіційного повідомлення НБУ щодо конкретних деталей справи не було.
Як відреагували EasyPay та City24 на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора та звернулися до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант” Національний банк заявив про намір захищати у суді правомірність застосованого штрафу. Аналогічну позицію регулятор висловив і після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Наразі остаточних судових рішень щодо правомірності санкцій немає. Відтак, штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, хоча їх законність ще буде перевірятися у судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
EasyPay та City24 є одними з найбільших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними медіа, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч активних терміналів, а City24 – приблизно 15 тисяч. Разом вони можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Таким чином, будь-які зміни в правилах їхньої роботи можуть суттєво вплинути на більшість користувачів терміналів у країні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року Верховна Рада запропонувала створити “реєстр дропів”, що передбачало створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
Порада від Українські факти: Після нещодавніх штрафів від НБУ, ринок платіжних терміналів готується до посилення фінансового моніторингу, що може призвести до додаткових перевірок та вимог для користувачів, але спрямоване на підвищення безпеки фінансових операцій.
Джерело: unn.ua