Після значних штрафів, накладених Національним банком України на компанії EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів обговорюють запровадження єдиних, більш суворих правил фінансового моніторингу.
Серед можливих нововведень, що можуть торкнутися користувачів, називають відеоверифікацію клієнтів та запровадження часових пауз між операціями.
У зв’язку з рекордними штрафами, винесеними Національним банком України компаніям EasyPay та City24, гравці ринку платіжних терміналів розпочали дискусії щодо впровадження уніфікованих та посилених правил фінансового моніторингу.
Серед потенційних змін, які можуть бути запроваджені, виділяють:
- Відеоверифікацію клієнтів.
- Встановлення камер спостереження біля терміналів.
- Запровадження часових інтервалів між транзакціями.
- Додаткову перевірку підозрілих платежів.
УНН дослідив, які саме зміни можуть очікувати українці при здійсненні платежів через EasyPay та City24.
Останнім часом учасники ринку платіжних терміналів активно обговорюють необхідність встановлення спільних стандартів фінансового моніторингу.
За наявною інформацією, оператори термінальних мереж, спільно з Асоціацією українських банків, готують меморандум, який має закріпити єдині правила для всіх гравців ринку. Основна мета цієї ініціативи – уніфікувати підходи до ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих операцій та взаємодії з регуляторними органами. Після узгодження пропозицій, документ буде передано на розгляд Національному банку.
Які зміни можуть бути запроваджені
Однією з найактивніше обговорюваних пропозицій є запровадження відеоверифікації клієнтів під час внесення готівки до терміналу. Це може включати встановлення камер безпосередньо біля платіжних пристроїв або використання вже наявних камер для підтвердження особистості того, хто здійснює операцію.
Також серед учасників ринку розглядається можливість запровадження обов’язкових часових пауз між послідовними платежами. Такий механізм міг би ускладнити масове проведення великої кількості транзакцій за короткий проміжок часу.
Серед інших можливих заходів, які можуть змінити правила користування терміналами для українців, називають:
- Встановлення єдиних лімітів для готівкових платежів.
- Додаткову перевірку операцій, які повторюються з однаковими реквізитами.
- Блокування платежів у разі виявлення нетипової поведінки.
- Посилену перевірку клієнтів, які проводять операції на значні суми.
- Виявлення платежів, що здійснюються з різних міст, але з використанням одного номера телефону.
- Обмеження кількості операцій за певний період часу.
- Розширення переліку даних, які клієнт має надати під час здійснення платежу.
Важливо зазначити, що наразі всі ці заходи перебувають на стадії обговорення. Національний банк ще не запровадив обов’язкових вимог щодо встановлення камер чи розпізнавання облич. Також невизначеними залишаються деталі щодо реалізації відеофіксації, термінів зберігання записів та кола осіб, які матимуть до них доступ. Ці аспекти потребуватимуть окремого врегулювання, враховуючи законодавство про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Деякі посилені вимоги до готівкових операцій через термінали вже набули чинності.
З 26 червня 2026 року, під час здійснення більшості операцій із внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування, користувачі зобов’язані вказувати повний номер мобільного телефону. Цей номер надалі необхідно підтвердити за допомогою одноразового коду з SMS-повідомлення або коду, отриманого під час телефонного дзвінка.
Ця вимога застосовується незалежно від суми готівки, яку клієнт має намір внести. Метою нововведення є ускладнення анонімних готівкових платежів та підвищення рівня простежуваності операцій.
Однак, Національний банк України передбачив низку винятків. Додаткове підтвердження номера телефону не вимагається при оплаті:
- Податків.
- Зборів.
- Штрафів.
- Адміністративних послуг та інших платежів до державного або місцевих бюджетів.
- Комунальних послуг.
- Інтернету.
- Телебачення.
- Охорони.
- Фіксованого телефонного зв’язку.
- Залізничних квитків.
- Квитків на міський та приміський транспорт.
- Поповнення транспортних карток.
Деякі спрощення також передбачені для поповнення мобільного зв’язку в межах встановленого ліміту.
Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися під час поповнення власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію за допомогою PIN-коду, одноразового пароля або через мобільний застосунок банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У разі запровадження додаткових вимог, процес проведення платежів через термінали може займати більше часу. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, надавати додаткову інформацію або чекати перед здійсненням наступної операції.
Для клієнтів, які використовують термінали для одноразових побутових платежів, зміни можуть бути практично непомітними. Однак, ті, хто регулярно вносить значні суми або здійснює багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.
Не виключено, що частина операцій, за наявності ризикових ознак, може бути тимчасово призупинена до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори також можуть переглянути ліміти, швидкість обробки платежів та внутрішні процедури для блокування підозрілих транзакцій.
Які можливі ризики для ринку існують
Економісти та експерти у галузі фінансового права попереджають, що посилення правил фінансового моніторингу може призвести до збільшення витрат для операторів термінальних мереж. Компаніям доведеться інвестувати в обладнання, таке як відеокамери, сервери для зберігання даних, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій, а також у додатковий персонал. Ці витрати потенційно можуть позначитися на розмірі комісій, які сплачують користувачі.
Водночас, запровадження єдиних правил може зменшити ризик застосування різними операторами нерівних вимог. За відсутності уніфікованих стандартів, клієнти або посередники можуть переходити до мереж із менш суворими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку виступають за встановлення однакових вимог для всіх операторів, а не за окремі обмеження для найбільших мереж.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк України застосував штрафи у розмірі 135,15 млн грн до кожної з компаній: ТОВ “ФК “Контрактовий дім””, що працює під брендом EasyPay, та ТОВ “Свіфт Гарант”, представника мережі City24.
Загальна сума накладених санкцій сягнула 270,3 млн грн. Це одні з найбільших штрафів, які регулятор застосовував до небанківських фінансових установ за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. Національний банк оприлюднив цю інформацію 5 червня, хоча самі рішення були ухвалені ще у травні 2026 року.
У чому полягали претензії НБУ
Національний банк заявив, що під час перевірок виявив порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.
Стосовно EasyPay, претензії регулятора включали, зокрема, недоліки у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, у внутрішніх документах із фінансового моніторингу, у процедурах перевірки нових і діючих клієнтів, а також у управлінні ризиками під час дистанційного проведення операцій.
Крім того, НБУ вказав на недоліки у роботі з політично значущими особами, а також на несвоєчасне або неповне надання документів і пояснень регулятору.
Щодо City24, національний фінансовий регулятор повідомив про неналежну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб із високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і проведені ними операції.
Важливо зазначити, що у публічних повідомленнях НБУ не йшлося про визнання компаній винними у відмиванні коштів. Регулятор застосував до них адміністративні заходи впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
За даними українських медіа, що посилалися на джерела, обізнані з результатами перевірок, увагу регулятора могли привернути операції, які мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, згадувалися випадки, коли значна кількість платежів нібито здійснювалася за дуже короткий проміжок часу. У деяких ситуаціях швидкість операцій була такою, що фізично не дозволяла людині внести відповідну кількість готівки до термінала.
Також у медіа повідомлялося про використання одного номера телефону для проведення платежів у різних містах із мінімальним часовим інтервалом між операціями.
Окремі джерела стверджували, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати даним із камер відеоспостереження у місцях розташування терміналів. Крім того, у ЗМІ з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі значних сум не відображали ці надходження у фінансовій чи податковій звітності.
Варто зазначити, що офіційного повідомлення НБУ з детальним описом справи не було.
Як EasyPay та City24 відреагували на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора та звернулися до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант”, Національний банк заявив про намір захищати у суді правомірність застосованого штрафу. Аналогічну позицію регулятор висловив і після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Наразі остаточних судових рішень щодо правомірності санкцій немає. Відтак, штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, проте їх законність буде перевірятися в судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
Це одні з найпотужніших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними медіа, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч активних терміналів, а City24 – приблизно 15 тисяч. Разом вони можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. З огляду на значну частку цих компаній, будь-які зміни у правилах їхньої роботи можуть суттєво вплинути на більшість користувачів терміналів у країні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року в парламенті було запропоновано створити “реєстр дропів”. Ця ініціатива передбачала розробку Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
Порада від Українські факти: Після рекордних штрафів від НБУ, учасники ринку платіжних терміналів розглядають можливість запровадження суворіших правил фінансового моніторингу, включно з відеоверифікацією клієнтів, що може змінити досвід користувачів.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua