Українських авіаперевізників змушують сплачувати додаткові податки за оренду літаків за останні сім років через нове трактування оподаткування. Бюро економічної безпеки відкрило кримінальні провадження проти низки компаній.
Згідно з новими підходами до оподаткування, українські авіакомпанії можуть бути змушені сплатити додаткові нарахування за лізинг повітряних суден за останні сім років. Це стало можливим завдяки новому трактуванню податківцями операцій з оренди літаків, що зараз використовується у кримінальних провадженнях Бюро економічної безпеки проти деяких авіаперевізників.
Зміна трактування податків
Керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко зазначив, що проблема виникла лише у 2024 році. Аналітики Державної податкової служби (ДПС) почали розглядати літаки не як транспортні засоби, а як обладнання. Це стало підставою для спроб прирівняти лізингові платежі до роялті та вимагати сплати податку на доходи нерезидентів.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося.
— зазначив Мельниченко під час круглого столу, присвяченого проблемам оподаткування авіаційного лізингу.
У 2024 році ДПС опублікувала статтю, яка пропонувала оподатковувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як роялті, незважаючи на відсутність змін до податкового законодавства. Податківці вважають, що українські авіакомпанії мали б сплачувати податок за користування інтелектуальною власністю.
Кримінальні провадження та наслідки
За даними податківців, з 2017 по 2023 роки компанії, які користувалися лізингом транспорту (зокрема, повітряних суден та залізничних вагонів) на користь нерезидентів, виплатили 13,1 мільйона гривень лізингових платежів. При цьому, на думку ДПС, не було сплачено 15% роялті в Україні. Податкова служба трактувала міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування по-своєму, вважаючи, що компанії орендували не транспорт, а обладнання.
На підставі такого підходу, Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіакомпаній, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити додаткові 15% роялті за оренду літаків та вертольотів.
За словами Мельниченка, авіакомпанії не заперечують необхідність сплати податків, але вимагають правової визначеності та однакового застосування законодавства.
Особливе занепокоєння викликає спроба застосувати нове трактування законодавства не лише до операцій, здійснених після 2024 року, а й заднім числом – за останні сім років.
Податкова служба претендує ці операції оподатковувати не на майбутнє, а заднім числом. За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення.
— пояснив юрист.
Мельниченко стверджує, що ці документи є шаблонними: змінюються лише назви компаній та суми платежів, тоді як текст, аргументація та навіть помилки залишаються незмінними.
Якщо вимоги про донарахування платежів за останні сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжувати свою діяльність.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути.
— заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Ситуація виглядає парадоксальною, враховуючи, що цивільна авіація вже четвертий рік намагається вижити в умовах закритого неба. Авіакомпанії змушені були релокувати літаки за кордон та втратили значну частину інфраструктури.
Варто зазначити, що середня рентабельність авіакомпаній сьогодні становить лише 7–10%, тоді як додаткове оподаткування лізингових платежів може сягати 10–15% залежно від юрисдикції лізингодавця.
Незаконне тлумачення законодавства
СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський звернув увагу на те, що державні органи намагаються самостійно тлумачити законодавство, спираючись не на рішення судів чи законодавчі зміни, а на внутрішні аналітичні документи.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення.
— зазначив він.
За словами Болінського, навіть якщо окремі договори лізингу мали елементи, що потребують додаткового аналізу, це не може бути підставою для автоматичного поширення такого підходу на всі лізингові угоди.
Можливо, в якихось договорах були і роялті. Це можливий варіант. Але ми повинні кожну конкретну ситуацію розбирати. Вона не має бути імплементована на всі лізингові договори, які взагалі є.
— пояснив юрист.
Він також звернув увагу на відсутність відповідальності посадових осіб державних органів за неправомірні рішення. Навіть якщо суд скасовує незаконні арешти чи визнає дії слідчих або податківців протиправними, посадові особи фактично не несуть персональної відповідальності за збитки, яких зазнає бізнес.
Юрист закликав законодавців розглянути можливість запровадження механізму персональної матеріальної відповідальності посадовців за незаконні рішення, які призводять до блокування діяльності підприємств.
Ситуація навколо авіаційного лізингу виходить за межі податкового спору і ставить під сумнів дотримання фундаментальних принципів правової держави. Якщо державні органи починають самостійно переосмислювати зміст законів та міжнародних договорів, а потім застосовувати нове трактування заднім числом, це створює небезпечний прецедент для всього бізнесу. Визначати, як слід застосовувати норми права, можуть лише законодавець та суд. Податкова служба та БЕБ не наділені повноваженнями змінювати зміст законодавства через внутрішні аналітичні документи.
Порада від Українські факти: Дії податкових органів щодо заднього числа та зміни трактування законодавства можуть призвести до банкрутства авіакомпаній, тому важливо забезпечити правову визначеність та стабільність для бізнесу.
Оригінал статті: unn.ua