Бюро економічної безпеки розпочало кримінальні провадження щодо п’яти авіакомпаній через операції з лізингу, які відомство прирівнює до роялті. Юристи вважають такі дії тиском на бізнес, оскільки Державна податкова служба раніше під час перевірок не виявила жодних порушень.
Українські авіаперевізники, проти яких Бюро економічної безпеки відкрило кримінальні провадження через операції з лізингу повітряних суден у нерезидентів, раніше вже пройшли перевірки Державної податкової служби. За результатами цих перевірок порушень стосовно зазначених операцій не було виявлено. Саме тому кримінальні справи, порушені БЕБ, викликають питання щодо їх правових підстав і можуть свідчити про використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Таку думку висловили опитані юристи.
Кримінальні справи проти авіаперевізників
Бюро економічної безпеки розпочало низку кримінальних проваджень стосовно авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити до українського бюджету додаткові 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків та гелікоптерів. Для цього БЕБ прирівнює лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактує не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковути лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 мільйона гривень ($335 000) доходів у вигляді лізингу, при цьому не сплативши 15% роялті в Україні. Після цього БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, за словами представників авіагалузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень.
На основі цих документів правоохоронці вважають оренду літаків та гелікоптерів користуванням обладнанням. Крім того, слідчі ігнорують наявні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом угоди з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення з оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
“За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі були перекваліфіковані лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження одразу щодо щонайменше п’яти авіакомпаній. Таким чином, перевізників хочуть змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
БЕБ ставить під сумнів результати перевірок ДПС
Партнерка юридичної компанії “Болінський і команда” Людмила Усатюк зазначає, що перш ніж говорити про можливе кримінальне правопорушення, необхідно відповісти на головне питання: що саме змінилося після того, як ці самі операції вже були перевірені податковою.
“Якщо контролюючий орган (ДПС – ред.) дослідив відповідні операції та не встановив порушень, то, фактично, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який наділений законом повноваженнями здійснювати податковий контроль”, – пояснила юристка.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому трактуванні операцій з лізингу, при тому, що законодавство у цій частині не змінювалося, а самі операції досліджувалися в межах податкових перевірок.
“Безумовно, БЕБ має право відкривати кримінальні провадження. Однак таке право не є абсолютним. Воно повинно ґрунтуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінності законодавства, виникає закономірне питання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – пояснила Усатюк.
Вона підкреслює, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні підміняти собою систему податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти собою податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган вже здійснила перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку йдеться не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме собою не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – наголосила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є одним із базових елементів верховенства права. На думку юристки, важливо, щоб у бізнесу була можливість розраховувати на послідовність державної політики та передбачуваність правозастосування.
“Якщо підприємства діяли відповідно до чинного законодавства, виконували свої податкові обов’язки, проходили документальні перевірки без будь-яких зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – наголосила Усатюк.
Підхід БЕБ суперечить фундаментальним принципам права
Подібної позиції дотримується засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували лізингові операції, а навпаки – декларували їх.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є достатньо сильною, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – зазначив адвокат.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише змінити трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне ненадходження коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до вже перевірених операцій через багато років суперечить фундаментальним принципам права.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків і недопустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – вказав Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове трактування вже перевірених операцій стане нормою, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й здатність України зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття повітряного простору.
Порада від Українські факти: Порушення БЕБ кримінальних справ щодо лізингових операцій авіакомпаній, які раніше пройшли податкові перевірки без зауважень, може свідчити про неправомірний тиск на бізнес та ігнорування принципів правової визначеності.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua