БЕБ розслідує справи проти авіакомпаній через трактування лізингу як роялті
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розпочало низку кримінальних проваджень щодо українських авіакомпаній, звинувачуючи їх у несплаті 15% роялті за лізинг літаків. Цей підхід, однак, викликав значне занепокоєння серед експертів, які вважають його таким, що суперечить чинному законодавству та міжнародним угодам.
За інформацією ЗМІ, БЕБ наполягає, що платежі за оренду повітряних суден нерезидентами повинні оподатковуватися як роялті, що передбачає додатковий податок у розмірі 15% з доходів нерезидентів. Це нововведення потенційно зачіпає щонайменше п’ять українських авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Суперечливе трактування законодавства
Одним із ключових аспектів ситуації, на який звертають увагу експерти, є той факт, що більшість авіакомпаній вже проходили податкові перевірки за періоди, які зараз стали предметом розслідувань БЕБ. Дані Державної податкової служби (ДПС) свідчать, що лише за результатами однієї перевірки було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу, тоді як інші перевірки таких недоліків не встановили.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Попри це, правоохоронці вдаються до нового трактування законодавства, намагаючись змусити перевізників сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
Міжнародні конвенції та українське законодавство
Сертифікований аудитор та податковий консультант Тетяна Шевцова, яка є членом Громадської ради при Міністерстві фінансів, наголошує, що міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не дають підстав автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті. Вона пояснює, що навіть Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які використовує українська податкова, стосуються специфічних випадків передачі технологій, а не звичайного лізингу транспортних засобів.
Шевцова також підкреслює, що українське законодавство взагалі не відносить оренду до визначення роялті. “Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами,” – пояснює вона.
Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами
– пояснила Шевцова.
На думку експертів, поточні спроби БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю є необґрунтованими і потребують комплексного розгляду за участю фахівців Мінфіну, ДПС та експертного середовища.
Правова невизначеність та її наслідки
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова, погоджується з цим, зазначаючи, що проблема полягає не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування. Вона вказує на те, що універсальне трактування всіх операцій міжнародного лізингу як роялті є юридично необґрунтованим, оскільки залежно від конвенції такі операції можуть підпадати під різні статті міжнародних договорів.
Кузнечікова також нагадує про принцип презумпції правомірності рішень платника податків, який передбачає тлумачення норм на користь платника у разі неоднозначності. “Якщо щось можна розтлумачити і на користь бюджету, і на користь платника податків, це треба тлумачити на користь платника податків,” – пояснює вона.
Окрему критику викликає позиція податкових органів, яка змінилася лише у 2024 році, хоча договори авіакомпаній залишалися незмінними роками. У публікації ДПС зазначається, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 млн грн лізингових платежів, не сплативши 15% роялті. Експерти вважають це спробою нарахувати податки заднім числом.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди
– зазначила вона, вказавши на спробу нарахувати авіакомпаніям податки заднім числом.
Кузнечікова вважає, що відкриття кримінальних проваджень до моменту узгодження податкового зобов’язання суперечить логіці податкового законодавства. “Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні,” – зауважила юристка.
Заклик до державного втручання
Експерти наголошують, що ситуація створює правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка продовжує працювати навіть в умовах війни. Якщо практика кримінального переслідування на основі нового трактування норм стане прецедентом, це може створити аналогічні ризики й для інших галузей економіки, що працюють з міжнародними договорами.
Учасники дискусії закликають до втручання держави, зокрема Міністерства фінансів, для встановлення єдиного правозастосування. На їхню думку, лише чітка державна позиція здатна припинити практику довільного трактування міжнародних конвенцій, зняти правову невизначеність і не допустити подальшого тиску на українську цивільну авіацію з боку правоохоронців.
Порада від Українські факти: Необхідно терміново навести лад у правозастосуванні щодо трактування лізингових платежів, щоб уникнути правової невизначеності та захистити авіаційну галузь від необґрунтованого тиску.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua