Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідує справи проти п’яти авіакомпаній, звинувачуючи їх у несплаті 15% роялті за лізинг літаків. Експерти вважають таке трактування суперечливим та таким, що не відповідає законодавству і міжнародним угодам.
Кримінальні провадження, відкриті Бюро економічної безпеки України щодо українських авіакомпаній, базуються на хибному припущенні, що платежі за лізинг повітряних суден від нерезидентів слід розглядати як роялті. Експерти наголошують, що таке трактування суперечить як українському податковому законодавству, так і міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, а також наявній судовій практиці. Це виявилося під час обговорення проблем оподаткування авіаційного лізингу за участю юристів, аудиторів та податкових консультантів.
БЕБ веде низку справ, вважаючи, що авіаперевізники мали б сплачувати додаткові 15% податку з доходів нерезидентів, прирівнюючи орендні платежі за літаки до роялті. Від таких дій постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Особливу стурбованість експертів викликає той факт, що більшість авіакомпаній уже проходили податкові перевірки за періоди, які тепер стали предметом розслідувань БЕБ.
За даними Державної податкової служби, попередні перевірки не виявили порушень щодо оподаткування лізингу, за винятком одного випадку, коли лізингові платежі були перекваліфіковані у роялті.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Попри це, правоохоронці вдаються до нового трактування законодавства, намагаючись змусити перевізників сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
Сертифікований аудитор та податковий консультант Тетяна Шевцова, член Громадської ради при Міністерстві фінансів, підкреслила, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, на які посилається БЕБ, не дають підстав автоматично ототожнювати орендні платежі за літаки з роялті. Вона зазначила, що навіть Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які часто застосовуються українською податковою, пояснюють, що згадки про оренду обладнання стосуються специфічних випадків передачі технологій, а не звичайного лізингу транспортних засобів.
Крім того, українське законодавство взагалі не включає оренду до визначення роялті.
Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами
– пояснила Шевцова.
На думку експертки, спроби БЕБ трактувати лізинг як використання інтелектуальної власності є необґрунтованими і потребують комплексного розгляду за участю Міністерства фінансів, Державної податкової служби та експертного середовища.
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова також дотримується цієї думки. Вона вказала на спотворення практики застосування законодавства, а не на його відсутність. За її словами, універсальне трактування всіх операцій міжнародного лізингу як роялті є юридично некоректним, оскільки залежно від конкретної конвенції, такі операції можуть підпадати під різні статті договорів.
Кузнечікова нагадала, що податковий кодекс передбачає принцип презумпції правомірності рішень платника податків у разі неоднозначності тлумачень.
Експертка також звернула увагу на зміну офіційної позиції податкових органів щодо авіаційного лізингу, яка відбулася лише у 2024 році. Раніше, з 2017 по 2023 роки, компанії виплатили значні суми як лізингові платежі, але податкові органи не мали претензій щодо сплати роялті.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди
– зазначила вона, наголошуючи на спробі нарахувати податки заднім числом.
Експерти критикують участь БЕБ у таких спорах, вважаючи, що кримінальні провадження не повинні відкриватися до моменту узгодження податкового зобов’язання, що суперечить логіці податкового законодавства.
Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні
– зазначила юристка.
Ситуація створює правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка продовжує працювати в умовах війни. Прецедент такого трактування норм може створити ризики для інших галузей економіки, що працюють з міжнародними договорами.
Учасники дискусії закликають до втручання держави, зокрема Міністерства фінансів, для встановлення єдиного правозастосування. Лише чітка державна позиція, на їхню думку, зможе припинити довільне трактування міжнародних конвенцій, усунути правову невизначеність та захистити українську цивільну авіацію від тиску правоохоронців.
Порада від Українські факти: Наявні розслідування БЕБ щодо авіаційного лізингу є юридично сумнівними та створюють ризики для всієї галузі, вимагаючи чіткої державної позиції для врегулювання ситуації.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua