Тихоокеанська держава Науру офіційно змінила свою назву на Республіку Наоеро, прагнучи відновити традиційне найменування. Міжнародний код країни буде оновлено з NRU на NRO, а її мешканців відтепер називатимуть деї-Наоеро.
Тихоокеанська острівна держава Науру провела офіційну зміну назви на Республіку Наоеро. Влада країни пояснила це рішення прагненням повернути традиційне найменування, підкресливши тим самим національну спадщину, мову та ідентичність. Цю новину повідомило видання PBS, посилаючись на УНН.
Деталі зміни
Зміна позначиться на міжнародному коді країни, який трансформується з NRU на NRO. Відтепер мешканців Науру ідентифікуватимуть як деї-Наоеро, замість попереднього “науруанці”. На міжнародній арені країну зазвичай промовляли як “Науру” (вимова Now-roo), тоді як нова назва звучить як “Наоеро” (Now-ero).
Цей крок фактично повертає віддаленій острівній державі у південній частині Тихого океану її споконвічну назву. Уряд пояснив, що назва “Науру” закріпилася у світі через складність її вимови для іноземців, а не через свідомий вибір. Ця ініціатива, як зазначено, має на меті глибше вшанувати спадщину нації, її мову та ідентичність.
Ця запропонована зміна покликана більш повно вшанувати спадщину нашої нації, нашу мову та нашу ідентичність.
– заявив президент Девід Адеанг, коли в січні запропонував парламенту відповідну ініціативу.
Парламентарі підтримали запропоновану поправку до конституції, проголосувавши за неї двічі. Однак, на момент повідомлення, не було остаточно відомо, чи документ вже набув чинності.
Інформаційна довідка
Науру, з населенням близько 12 тисяч осіб, є третьою найменшою країною світу за чисельністю мешканців, поступаючись лише Тувалу та Ватикану. Цей невеликий кораловий атол, колонізований спочатку Німеччиною, а згодом перебував під управлінням Австралії. Незалежність республіка здобула у 1968 році.
Історія країни позначена значними економічними коливаннями. У 1970-х роках видобуток фосфатів приніс острову значне багатство, але спад галузі у 1990-х роках поставив Науру на межу економічного краху.
На сьогодні країна належить до числа найбільш вразливих до підвищення рівня моря через зміни клімату. Уряд активно працює над залученням іноземних інвестицій, зокрема через програму надання громадянства за внесок, кошти від якої спрямовуються на переміщення населення та інфраструктури подалі від зони затоплення.
Президент Адеанг заявив, що зміна назви символізує “початок відновленої національної гордості”.
Після того, як уряд востаннє проголосував за цю ініціативу у травні, президент оголосив про проведення референдуму для її остаточного затвердження. Однак, у нещодавній заяві уряду зазначено, що після “широких обговорень” законодавці дійшли висновку про непотрібність загального голосування.
Хоча референдум має визначити волю народу, назва Наоеро ніколи не зникала, а лише чекала, щоб її повністю прийняли.
– йдеться у заяві уряду.
Уряд також додав, що ця назва “вже є ідентичністю народу, присутня на державному гербі та використовується в громаді; і, що важливо, дозволена Конституцією”.
Цей крок ставить Науру в один ряд з іншими державами, що відмовляються від колоніального минулого шляхом зміни назви. Так, у 2018 році невеличке африканське королівство Есватіні повернуло собі історичну назву замість Свазіленду.
Доповнення
Історії з перейменуванням країн часто пов’язані з певним ребрендингом. Наприклад, Туреччина у 2022 році звернулася до ООН із проханням офіційно використовувати назву Türkiye, яка давно вживалася всередині країни.
Рішення Науру призведе до перейменування національних літаків і кораблів. Уряд вже звернувся до інших країн та міжнародних організацій із проханням офіційно визнати цю зміну.
На сайті Організації Об’єднаних Націй країна вже фігурує під новою назвою, оскільки уряд звернувся з відповідним проханням ще у червні. Міністерства закордонних справ Австралії та Нової Зеландії, а також посольства США і Китаю в регіоні також використовують назву Наоеро на своїх офіційних ресурсах.
Порада від Українські факти: Зміна назви Республіки Науру на Наоеро є важливим кроком для відновлення національної ідентичності та культурної спадщини країни, яка прагне дистанціюватися від колоніального минулого.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua