Законодавство України може бути доповнене нормою, яка надасть працівникам право не відповідати на робочі звернення поза встановленим робочим часом. Це означає, що дзвінки, повідомлення у месенджерах чи електронні листи, надіслані у вільний від роботи час, можуть бути проігноровані без жодних негативних наслідків для працівника.
Ініціатива щодо запровадження такого права міститься у проєкті нового Трудового кодексу України. Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова підтвердила, що роботодавцям буде заборонено звертатися до підлеглих у неробочий час.
“Новий Трудовий кодекс, до речі, забороняє роботодавцю звертатися і телефонувати людині, і писати їй смс і мейли в неробочий час. А далі вже це домовленість по розміру оплати праці і по тому, як людина працює”, – зазначила вона.
Окрім цього, в оновленому документі обговорюється питання щодо понаднормової роботи та її обмежень, аби зберегти санітарні норми праці для кожного працівника.
Деталі законопроєкту
Ідея “права на інформаційний спокій” вже знайшла своє відображення у проєкті нового Цивільного кодексу України (стаття 337). Документ, зареєстрований 9 квітня 2026 року, отримав підтримку парламенту у першому читанні 28 квітня і наразі готується до другого читання.
Паралельно, урядовий проєкт Трудового кодексу №14386, зареєстрований 15 січня 2026 року, був відкликаний 16 липня. Тому коментарі Галини Третьякової, ймовірно, стосуються вдосконаленого або нового законопроєкту, який наразі перебуває в розробці.
Що таке “право на інформаційний спокій”
Запропоновані норми передбачають, що працівник або виконавець послуг має право припиняти будь-яку інформаційну взаємодію з роботодавцем чи замовником поза робочим часом. Це означає відсутність обов’язку відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення у месенджерах, електронні листи та інші робочі звернення після завершення робочого дня, у вихідні чи під час законного відпочинку.
Відмова працівника підтримувати робочий зв’язок у неробочий час не повинна розглядатися як порушення умов договору, трудової дисципліни або невиконання службових обов’язків.
Заборона покарання за відсутність відповіді
Законопроєкт чітко встановлює, що небажання працівника відповідати на робочі запити у неробочий час не може бути підставою для будь-яких покарань.
Зокрема, забороняється звільнення, позбавлення премії, зменшення виплат, погіршення умов праці чи застосування інших негативних заходів лише на підставі того, що працівник не відповів на повідомлення чи дзвінок після закінчення робочого дня.
Це право поширюватиметься не лише на штатних працівників, але й на фізичних осіб, які виконують роботи чи надають послуги за цивільно-правовими договорами.
Можливість роботодавця телефонувати після роботи
Прямої заборони для роботодавців дзвонити чи писати працівникам у неробочий час законопроєкт не містить. Також не передбачено автоматичних штрафів за кожне таке звернення.
Однак, порушення прав працівника може виникнути, якщо роботодавець застосує санкції за відсутність відповіді, вимагатиме постійної доступності без відповідної угоди в договорі, або вдасться до інших форм тиску.
Винятки з правила
Право на інформаційний спокій не є абсолютним. Законодавство передбачає винятки, коли працівник може бути зобов’язаний залишатися на зв’язку.
Це може стосуватися ситуацій, прямо прописаних у трудовому або цивільно-правовому договорі. Йдеться про чергування, роботу за викликом, аварійні служби, медичних працівників, співробітників критичної інфраструктури та інших професій, де оперативне реагування є частиною посадових обов’язків.
Обмеження права також можливі у випадках загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
Додаткові підстави для обмежень можуть бути встановлені іншими законами та підзаконними актами, зокрема, у надзвичайних або аварійних ситуаціях, а також для запобігання небезпечним наслідкам.
Сучасні норми
Чинне українське законодавство вже гарантує право на період відключення для працівників, які працюють дистанційно. У договорі про дистанційну роботу сторони можуть визначити час, коли працівник має право не підтримувати зв’язок з роботодавцем, і відсутність відповіді в цей період не вважається порушенням.
Для інших працівників діють загальні норми Кодексу законів про працю щодо робочого часу та права на відпочинок. Однак, конкретні зобов’язання щодо перебування на зв’язку можуть залежати від умов трудового договору, посадових обов’язків та графіка роботи.
Під час дії воєнного стану можуть застосовуватися спеціальні правила, які передбачають збільшену тривалість робочого часу, особливий режим роботи або залучення до роботи у вихідні для певних категорій працівників.
Дискусії навколо нової норми
Ініціатива щодо “права на відключення” відповідає європейській практиці захисту працівників від професійного вигорання, спричиненого постійною робочою комунікацією.
Схожі правила вже діють у низці європейських країн, їхня мета – чітко розмежувати робочий час та особисте життя, запобігаючи цілодобовій доступності працівника для роботодавця.
Водночас, експерти висловлюють занепокоєння тим, що “право на інформаційний спокій” пропонують закріпити у Цивільному кодексі як загальне немайнове право. Існують побоювання, що це може бути використано посадовцями, представниками бізнесу чи публічними особами для ігнорування журналістських запитів або обмеження доступу до суспільно важливої інформації.
Профспілки та оновлення трудового законодавства
Профспілки загалом підтримують оновлення Трудового кодексу, але висловлюють категоричну незгоду з будь-якими спробами звузити права працівників або ввести “локаути” (зупинення роботи з вини роботодавця).
Порада від Українські факти: Важливо, щоб нове трудове законодавство чітко балансувало між правами працівників на відпочинок та потребами бізнесу в оперативній комунікації, встановлюючи прозорі правила та винятки.
Джерело: unn.ua