У 2025 році Бюро економічної безпеки (БЕБ) отримало 29% скарг від бізнесу, що стосуються дій правоохоронних органів. Аналогічний показник зберігся і у 2026 році. Підприємці найчастіше скаржаться на необґрунтовані арешти майна та некоректні слідчі дії.
Майже третина усіх звернень бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена, що стосуються діяльності правоохоронних органів, спрямована проти Бюро економічної безпеки. Така ситуація спостерігається вже другий рік поспіль. Серед основних проблем, з якими стикаються підприємці, – арешт майна та питання щодо законності слідчих дій. Про це свідчать дані, надані Радою бізнес-омбудсмена у відповідь на запит УНН.
Кожна третя скарга — проти БЕБ
Скарги на правоохоронні органи стабільно посідають друге місце серед усіх звернень, що надходять до Ради бізнес-омбудсмена.
У 2025 році Рада отримала 129 скарг на правоохоронні органи, з них 37 (29%) стосувалися БЕБ. У 2026 році ситуація майже не змінилася: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 (29%) були спрямовані проти БЕБ.
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Для порівняння, за той самий період на Національну поліцію надійшла 31 скарга, а на Офіс Генерального прокурора – 19.
Загалом, за даними Ради бізнес-омбудсмена, у 2025 році 71% скарг на правоохоронні органи було успішно вирішено. Цього року цей показник становить 52%.
Основні проблеми, на які скаржиться бізнес
Значна частина звернень від підприємців пов’язана з арештами майна та проведенням слідчих дій у рамках кримінальних проваджень.
Зокрема, суттєву частку складають скарги, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, які санкціоновані судом. Такі питання не входять до компетенції Ради відповідно до її Регламенту.
– повідомили в Раді бізнес-омбудсмена.
Це означає, що частина проблем, з якими бізнес звертається до омбудсмена, не може бути вирішена через цей інструмент, оскільки вони стосуються процесуальних рішень та дій, оцінку яким має надавати виключно суд.
Проблема використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес неодноразово порушувалася підприємцями та експертами. Для компаній арешти рахунків і майна, обшуки, вилучення документів чи техніки означають ускладнення або навіть повне блокування роботи ще до того, як суд встановить факт будь-якого правопорушення.
Скандал щодо оподаткування авіалізингу
Попри чіткі норми українського податкового законодавства та міжнародних договорів щодо сплати податків за лізинг повітряних суден, Бюро економічної безпеки ініціювало розслідування щодо щонайменше 5 авіаперевізників. Компанії, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3 Operations та “Скайлайн”, звинувачуються у нібито несплаті до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу. Слідчі інтерпретують лізингові платежі як роялті, а літаки та вертольоти – як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, що пропонувала оподатковувати лізингові операції з нерезидентами України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, надзвичайно схожі між собою, ніби “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, наголошують, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. За їхніми словами, автоматичне донарахування 15% податку в Україні без урахування положень конкретної конвенції є сумнівним.
Варто зазначити, що за даними Державної податкової служби, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки таких порушень не виявили.
Відповідно до результатів однієї перевірки, лізингові платежі у компаніях авіаційної галузі були перекваліфіковані у роялті. “Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень за іншими перевірками не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи, стверджуючи, що авіакомпанії не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширитись, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Це ставить під загрозу всю галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Вони вважають, що дії державних контролюючих органів можуть остаточно зруйнувати компанії, які вже пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Ситуація, коли другий рік поспіль майже третина скарг бізнесу на правоохоронців стосується Бюро економічної безпеки, знову піднімає питання необхідності повного перезавантаження Бюро. Результати переатестації керівництва виявили масштабні кадрові проблеми, проте лише заміна управлінців може бути недостатньою. Для реальної реформи необхідно не лише провести переатестацію працівників усіх рівнів, а й здійснити аудит кримінальних проваджень БЕБ, особливо тих, де підприємці заявляють про необґрунтоване переслідування, спірне трактування законодавства та використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес.
Порада від Українські факти: Необхідно провести системну реформу Бюро економічної безпеки, включаючи повне перезавантаження, аудит проваджень та переатестацію персоналу, для відновлення довіри бізнесу та запобігання зловживанням.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua