Стрес та недосипання можуть посилювати емоційне переїдання через гормональні та психологічні механізми. Психіатр радить дотримуватися режиму та звертатися по терапевтичну допомогу.
У стані стресу люди часто починають частіше перекушувати, віддаючи перевагу солодощам та жирній їжі. Психіатр Євген Скрипник розповів журналістам УНН, чому так відбувається, як відрізнити звичайне емоційне переїдання від розладу харчової поведінки та що може допомогти змінити ці звички.
Детальний розбір проблеми
Євген Скрипник пояснює, що стрес впливає не лише на наш емоційний стан, але й безпосередньо на харчову поведінку. Він зазначає, що людина може регулярно тягнутися до холодильника, навіть не відчуваючи фізичного голоду, і в цьому процесі значну роль відіграють гормони стресу.
Під час стресу виділяються гормони адреналін та кортизол. Кортизол прискорює обмін речовин та вивільняє глюкозу, мобілізуючи організм до фізичної активності. Після цього виділяється інсулін для утилізації глюкози, що може спричинити нове відчуття голоду та бажання їсти, особливо солодке.
– пояснює Євген Скрипник.
Лікар також наголошує на психологічному зв’язку між їжею та відчуттям задоволення. Це особливо помітно щодо солодощів, які люди можуть використовувати для швидкого заспокоєння. Однак, за словами психіатра, саме по собі переїдання ще не свідчить про наявність психічного розладу.
Солодка їжа може надавати додаткове відчуття задоволення та спокою. Багато людей ще з дитинства асоціюють солодощі з чимось приємним, що покращує настрій. Тому під час стресу людина може вдаватися до солодощів не через фізичний голод, а для отримання задоволення та зниження напруги.
– наголошує психіатр.
За словами Євгена Скрипника, не слід ототожнювати звичайне переїдання під час стресу з розладом харчової поведінки. Для діагностики розладу важливо враховувати не лише сам факт переїдання, а й те, наскільки воно впливає на життя людини.
Розлад харчової поведінки – це стан, коли симптоми суттєво порушують життєдіяльність людини. Наприклад, при розладі переїдання людина за короткий час з’їдає значно більше, ніж зазвичай, і відчуває втрату контролю. Це може супроводжуватися швидким поглинанням їжі, переїданням до дискомфорту, харчуванням без фізичного голоду, а також почуттями сорому та провини після цього.
– додав Євген Скрипник.
Основні розлади харчової поведінки
Психіатр виділяє три основні розлади харчової поведінки: нервову анорексію, нервову булімію та розлад переїдання. Вони можуть мати різні прояви та причини, включаючи спадковість та стресові фактори. Тому самостійно ставити собі діагноз лише за одним симптомом не варто.
При нервовій анорексії людина суттєво обмежує себе в їжі та може виснажувати себе фізично. При булімії виникають епізоди переїдання, за якими йдуть спроби компенсації, наприклад, викликання блювання, надмірні фізичні навантаження або вживання діуретиків чи проносних засобів. Розлад переїдання характеризується повторними епізодами вживання великої кількості їжі без можливості зупинитися, але без регулярних компенсаторних дій.
– зазначив психіатр.
Поради для подолання емоційного переїдання
Щоб впоратися саме з емоційним переїданням, лікар радить звернути увагу на щоденні звички, зокрема на регулярність харчування, режим сну та ситуації, що спонукають до автоматичного перекусу.
Допомагають регулярні прийоми їжі з достатньою кількістю білка та клітковини, а також нормалізація сну. Важливо не тримати під рукою продукти, якими людина схильна переїдати, і не розкладати їх по всій оселі. Корисно робити паузу перед автоматичним перекусом і запитувати себе: “Чи я справді голодний, чи просто хочу зменшити тривогу?” Також слід усвідомлювати моменти, коли ви їсте автоматично. Поступова зміна таких звичок допоможе краще контролювати харчову поведінку і не використовувати їжу як основний спосіб боротьби зі стресом.
– наголошує Євген Скрипник.
Євген Скрипник також зазначає, що нестача сну може негативно впливати на харчову поведінку, оскільки організму, що не відновлюється повноцінно, складніше контролювати звичку постійно щось їсти. Якщо ж переїдання стає стійким способом справлятися з емоціями, варто звернути увагу на психологічні аспекти проблеми.
Коли переїдання стає усталеним способом регулювання емоцій, доцільно працювати з психологом, зокрема за допомогою когнітивно-поведінкової терапії. Метою є зміна харчової поведінки та усвідомлення моментів, коли їжа стає способом заспокоєння. Суворі дієти не завжди вирішують проблему, адже важливо працювати з причинами такої поведінки.
– підкреслив психіатр.
Євген Скрипник наголошує, що їжа є джерелом енергії для організму і не повинна бути основним способом отримання задоволення. Формування здорових стосунків з їжею передбачає відсутність постійної фіксації на наступному прийомі їжі. У разі наявності ознак розладу харчової поведінки необхідна допомога фахівців.
Ми повинні їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти. Їжа має надавати нам енергію для повноцінного життя: роботи, навчання, спорту. Ми не повинні постійно очікувати наступного прийому їжі та перетворювати його на ритуал. Це і є нормальні стосунки з їжею.
– резюмував Євген Скрипник.
Порада від Українські факти: Стрес та недосипання можуть провокувати емоційне переїдання, яке потребує уваги до режиму дня, корекції харчових звичок та, за необхідності, професійної психологічної допомоги.
Джерело: unn.ua