Сироїд: “Громадські ради мають бути ліквідовані”
Оксана Сироїд, авторка ідеї створення Громадської ради доброчесності (ГРД) та ексвіцеспікерка Верховної Ради, яка наразі служить у Силах оборони, висловила думку про необхідність ліквідації цього органу. Вона вважає, що разом із ГРД варто позбутися й усіх інших громадських рад при державних установах.
Сироїд пояснила, що Громадська рада доброчесності спочатку планувалася як тимчасовий інструмент, розрахований на півтора-два роки, аби оцінити, чи почала судова система функціонувати належним чином.
«Як людина, яка це вигадала, я вважаю, що Громадську раду доброчесності треба ліквідувати. Я загалом вважаю, що всі громадські ради треба ліквідувати», – заявила вона.
Критика громадських рад
За словами Сироїд, громадські ради при державних органах не можуть повноцінно замінити інституції, які мають визначені законом повноваження та несуть відповідальність за свої рішення.
«Якщо ти прагнеш боротися з корупцією, то тобі не потрібна громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони – йди до Міністерства оборони і борися. Якщо хочеш займатися добором суддів – подавайся у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів чи ставай суддею, проходь увесь цей шлях, мучся», – наголосила вона.
Сироїд також розкритикувала підхід ГРД до оцінювання суддів, зазначивши, що члени ради часто зосереджуються на окремих особистостях, а не на системних проблемах.
«Лише на небесах є святі, а по землі ходять грішні люди. Будь-яку людину можна на чомусь спіймати, якщо ти хочеш поставити під сумнів її доброчесність», – зауважила вона.
На її думку, інституційний підхід має полягати не у пошуку компрометуючих деталей про конкретних людей, а у визначенні критеріїв залежності чи незалежності та пошуку шляхів усунення системних проблем.
Обґрунтування створення ГРД
Водночас Сироїд підкреслила, що не шкодує про створення ГРД у 2016 році. Вона пояснила, що на той момент цей механізм був необхідний через складну політичну ситуацію та високий рівень недовіри до судової системи.
«Саме такий інструмент був потрібен 10 років тому, і я не шкодую, що ми його створили», – сказала вона. Сироїд зазначила, що тоді Громадська рада доброчесності стала одним із механізмів пошуку суспільного консенсусу навколо судової реформи та голосування за новий закон про судоустрій.
Вона також додала, що громадськість не може бути повноцінною інституцією, оскільки не має чітко визначеного органу, перед яким би несла відповідальність. «Інституція має мати повноваження та відповідальність: те, що сидить збоку і висловлює якісь претензії, не несучи відповідальності, не може називатися інституцією», – наголосила Сироїд.
Варто зазначити, що Оксана Сироїд була народною депутаткою VIII скликання та з 2014 до 2019 року обіймала посаду заступниці голови Верховної Ради. Вона брала участь у підготовці судової реформи та роботі Конституційної комісії, а також була авторкою ідеї створення Громадської ради доброчесності. Нині Сироїд є офіцеркою Сил оборони України та служить у 2-му корпусі Національної гвардії України «Хартія».
Нагадаємо, що Сироїд, яка бачила судову реформу зсередини, ставить під сумнів саму логіку її здійснення. Екснардепка пояснює, чому віра у «правильний закон» виявилася ілюзією, чому реформа 2016 року була неминучою, але обмеженою, і чому справжня судова реформа, на її думку, неможлива без досягнення нової угоди між тими, хто контролює ресурси в державі. Детальніше про це можна прочитати в її інтерв’ю, яке ексклюзивно опубліковане на «Главкомі».
Порада від Українські факти: Оксана Сироїд, одна з авторів Громадської ради доброчесності, виступає за її ліквідацію, вважаючи, що громадські ради не можуть замінити інституції з чіткими повноваженнями та відповідальністю, а боротьба з корупцією та вдосконалення судової системи мають відбуватися через пряму участь у відповідних державних органах.
Оригінал статті: glavcom.ua