Стрес та недосипання можуть провокувати емоційне переїдання через гормональні та психологічні механізми. Психіатр рекомендує дотримуватися режиму та звертатися по допомогу до фахівців.
Під час стресових ситуацій багато людей схильні частіше перекушувати, надаючи перевагу солодощам та жирній їжі. Психіатр Євген Скрипник у коментарі для УНН розповів, чому це відбувається, як відрізнити звичайне емоційне переїдання від розладу харчової поведінки та які кроки можуть допомогти змінити шкідливі звички.
Гормональний вплив стресу на харчування
Євген Скрипник пояснює, що стрес впливає не лише на наш емоційний стан, але й суттєво позначається на харчовій поведінці. За його словами, людина може відчувати потребу їсти, навіть не відчуваючи фізичного голоду, що значною мірою зумовлено дією гормонів стресу.
Під час стресу організм виділяє гормони стресу, передусім адреналін та кортизол. Кортизол прискорює обмін речовин та підвищує рівень глюкози, мобілізуючи організм до дій. Після цього виділяється інсулін для утилізації глюкози, що може знову стимулювати відчуття голоду та бажання вживати солодке.
– пояснює Євген Скрипник.
Лікар також наголошує на психологічному аспекті, пов’язаному зі зв’язком між їжею та відчуттям задоволення. Особливо це стосується солодощів, які часто використовуються як швидкий спосіб заспокоїтися. Однак, за його словами, саме по собі переїдання не завжди свідчить про наявність психічного розладу.
Солодка їжа може викликати відчуття задоволення та спокою. У багатьох з дитинства сформувалася асоціація: солодке – це приємно і покращує настрій. Тому під час стресу людина може їсти солодощі не через фізичний голод, а як спосіб отримати задоволення та зменшити напругу.
– наголошує психіатр.
Відмінність емоційного переїдання від розладу харчової поведінки
Євген Скрипник зазначає, що не слід ототожнювати звичайне емоційне переїдання, спричинене стресом, з розладом харчової поведінки. Для діагностики розладу важливо враховувати не лише сам факт переїдання, а й те, наскільки воно впливає на повсякденне життя людини.
Розлад харчової поведінки діагностується тоді, коли симптоми починають суттєво впливати на життєдіяльність людини. Наприклад, при розладі переїдання людина за короткий проміжок часу споживає значно більше їжі, ніж звичайна людина в тих самих умовах, і не може зупинитися чи контролювати кількість. Це може супроводжуватися швидким поглинанням їжі, відчуттям переповнення, їжею без фізичного голоду, а також почуттями сорому та провини.
– додав Євген Скрипник.
Психіатр перелічив основні розлади харчової поведінки: нервову анорексію, нервову булімію та розлад переїдання. Він зазначив, що вони можуть мати різні прояви та причини, включаючи генетичну схильність та стресові фактори. Тому самостійна діагностика лише за одним симптомом є недоцільною.
При нервовій анорексії людина обмежує себе в їжі та може виснажувати тіло фізично. Булімія характеризується епізодами переїдання, за якими слідують спроби компенсації – блювання, надмірні фізичні навантаження, вживання діуретиків чи проносних. Розлад переїдання – це повторювані епізоди, коли людина їсть значно більше, не може зупинитися, але не вдається до регулярних компенсаторних заходів.
– зазначив психіатр.
Поради для подолання емоційного переїдання
Щоб впоратися саме з емоційним переїданням, лікар радить звернути увагу на щоденні звички, зокрема на регулярність харчування, якість сну та ситуації, що провокують автоматичне бажання перекусити.
Допомагає регулярне харчування з достатньою кількістю білків і клітковини, а також нормалізація сну. Важливо не тримати під рукою продукти, якими людина схильна переїдати, і не розкладати солодощі по квартирі. Перед тим, як автоматично взяти перекус, варто зробити паузу і запитати себе: “Чи я справді голодний, чи просто хочу зменшити тривогу?”. Також корисно усвідомлювати моменти, коли ви їсте автоматично. Поступова зміна таких звичок допоможе краще контролювати харчову поведінку і не використовувати їжу як основний спосіб боротьби зі стресом.
– наголошує Євген Скрипник.
Євген Скрипник додає, що нестача сну може посилювати харчову поведінку, оскільки організм, що не відновився, погано контролює звичку постійно щось їсти. Якщо ж переїдання стає стійким механізмом подолання емоцій, то варто зосередитись на психологічних аспектах проблеми.
Коли переїдання стає усталеним способом регулювання емоцій, доцільно звернутися до психолога, зокрема використовуючи когнітивно-поведінкову терапію. Важливо змінювати саме харчову поведінку та вчитися розпізнавати моменти, коли їжа стає засобом заспокоєння. Суворі дієти не завжди вирішують проблему, оскільки необхідно працювати з першопричинами такої поведінки.
– підкреслив психіатр.
Євген Скрипник підкреслює, що їжа має слугувати джерелом енергії, а не основним способом отримання задоволення. Формування здорових стосунків з їжею передбачає відсутність постійної фіксації на наступному прийомі їжі. У разі виявлення ознак розладу харчової поведінки, необхідна професійна допомога.
Ми повинні їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти. Їжа має надавати нам енергію для повноцінного життя – для руху, роботи, навчання, занять спортом. Ми не повинні постійно очікувати наступного прийому їжі, роблячи з нього особливий ритуал. Це і є здорові стосунки з їжею.
– резюмував Євген Скрипник.
Порада від Українські факти: Для подолання емоційного переїдання важливо нормалізувати режим дня, збалансувати харчування, навчитися розпізнавати справжній голод від емоційної потреби та, за необхідності, звернутися за професійною психологічною допомогою.
За матеріалами: unn.ua