Чорноморська криза: світ загрожує дефіцит зерна

Світовий ринок зерна зіткнувся з серйозною загрозою через скорочення поставок з Чорноморського регіону. Росія та Україна, які забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею, стикаються з проблемами в експорті, що змушує покупців шукати альтернативні джерела постачання по всьому світу.

Світ готується до дефіциту зерна через кризу Чорного моря – Bloomberg

Чорноморські порти втрачають значення для світової торгівлі зерном

Чорноморський регіон є ключовим для світової торгівлі пшеницею, аналогічно до значення Ормузької протоки для нафтового ринку. Великі обсяги зерна, що проходять через порти регіону, спрямовуються до країн Близького Сходу, Африки та Азії. Однак, через загострення російсько-української війни, портова інфраструктура, термінали та судноплавні маршрути зазнають дедалі більших пошкоджень.

Bloomberg застерігає про можливе посилення продовольчої інфляції. На тлі уваги світу до цін на нафту та паливо через конфлікти на Близькому Сході, перебої з постачанням зерна можуть стати ще одним фактором зростання цін.

Обидві країни також відіграють значну роль на світовому ринку соняшникової олії та кукурудзи. За оцінками дослідницької компанії SovEcon, сукупний експорт пшениці з Росії та України у липні-вересні може становити лише половину від показників минулого року.

Український експорт опустився до мінімуму

Для України, з початком нового сезону збору врожаю, проблема експорту стоїть особливо гостро. У серпні експорт аграрної продукції впав до найнижчого рівня з квітня 2022 року, що пов’язано зі скороченням можливостей відправки вантажів через чорноморські порти.

Традиційно, одеські порти забезпечували близько 90% українського експорту зерна. Наразі підприємці намагаються переорієнтувати частину вантажів на альтернативні шляхи, зокрема через Дунай, Румунію та інші європейські маршрути.

Як повідомляв “Главком”, Дунай розглядається як один із ключових шляхів для вивезення аграрної продукції, проте його пропускна здатність має обмеження.

Проблеми не обмежуються лише логістикою. Новий урожай надходить на елеватори, але його вивезення відбувається значно повільніше за звичні темпи. За даними Bloomberg, українські зерносховища можуть бути повністю заповнені вже на початку листопада, що змушує частину аграріїв використовувати пластикові рукави для зберігання врожаю.

Поблизу українських дунайських портів утворилася черга приблизно з 80 суден. Автомобільні та залізничні шляхи також не можуть повністю компенсувати втрату морського експорту.

Україна має понад десяток залізничних переходів з країнами Європейського Союзу, однак їхня пропускна здатність суттєво поступається можливостям чорноморських портів. Bloomberg зазначає, що через залізничні переходи наразі може проходити близько 180 зернових вагонів на добу, що становить приблизно 10 тисяч тонн продукції.

Покупці зерна шукають нові джерела

Проблеми з чорноморськими поставками вже впливають на поведінку імпортерів. Покупці звертають свою увагу на Францію, Румунію, Аргентину, країни Балтії, США та Австралію.

Франція нещодавно відправила до Судану першу партію пшениці за 18 років. Лівія почала закуповувати зерно через французький порт Руан після більш ніж десятирічної перерви. Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати шукають додаткові можливості поставок у країнах Балтії.

Бангладеш переорієнтовується на постачальників з Румунії та Аргентини. Країна також закуповує невеликі партії індійської пшениці після того, як Нью-Делі зняв багаторічну заборону на її експорт.

Австралійські трейдери також фіксують зростання кількості запитів. Представник однієї з найбільших зернових компаній країни, Вільям Рід, повідомив Bloomberg, що звернення надходять щодня з різних регіонів світу.

«Попит надзвичайно високий. Нам доводиться обмежувати частину замовлень, оскільки ми фізично не можемо компенсувати такі обсяги пшениці», – зазначив він.

Водночас, швидка заміна чорноморського зерна є складним завданням. Інші регіони мають власні проблеми з урожаєм, а сухопутні перевезення часто дорожчі за морські. Bloomberg зазначає, що посуха вже вплинула на врожай пшениці та кукурудзи у США, а європейські посіви постраждали від спеки.

Росія теж втрачає звичні маршрути

Складнощі виникають і з російським експортом. Москва намагається перенаправляти зерно через Балтійське та Каспійське моря, а також використовувати порти Далекого Сходу.

Reuters 21 вересня повідомив, що російські компанії почали адаптувати окремі термінали в Балтійському та арктичному портах для перевалки зерна. За даними агентства, російський експорт зерна у липні-серпні скоротився на 31% порівняно з минулим роком, а у вересні може впасти приблизно наполовину.

Альтернативні маршрути для Москви також є недешевими: доставка залізницею на тисячі кілометрів збільшує витрати, а можливості портів залишаються обмеженими.

Додатковим фактором стали страхові витрати. Лондонський страховий ринок розширив зону підвищеного воєнного ризику на все Чорне море, що вже впливає на вартість перевезень та збільшує витрати учасників зернового ринку.

Раніше “Главком” повідомляв про зупинку роботи зернових терміналів у Новоросійську після атак, що свідчило про серйозні проблеми для російського експорту через один із ключових чорноморських портів.

Єгипет уже шукає альтернативу

Одним із найбільш вразливих покупців залишається Єгипет – найбільший імпортер пшениці у світі. За даними Bloomberg, країна близько місяця не отримувала зерна з Чорноморського регіону.

На Росію та Україну разом припадає приблизно половина єгипетського імпорту пшениці. Значна частина населення країни користується програмою субсидованого хліба, тому різке подорожчання сировини створює додатковий тиск на державні фінанси та продовольчий ринок.

Представник єгипетської зернової галузі повідомив Bloomberg, що обмеження чорноморських поставок вже призвело до зростання вартості борошна. Водночас, цьогорічний урожай у Єгипті був достатнім, а запасів для субсидованого хліба, за його словами, має вистачити до лютого.

Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі закликав забезпечити стабільні поставки з Росії та України. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган також наголосив на необхідності вирішення проблеми, оскільки збитки від перебоїв зростають.

Чи вистачить зерна світу

Продовольча інфляція наразі залишається відносно стриманою, однак Bloomberg очікує посилення тиску на ціни наприкінці року. Країни, які використовують запаси, можуть активніше виходити на міжнародний ринок, коли потреба в нових партіях зросте.

До проблем Чорноморського регіону додаються високі ціни на паливо та добрива, погодні ризики у США та Європі. Окремим фактором Bloomberg називає очікування сильного явища Ель-Ніньйо.

«Ми стикаємося з кількома шоками одночасно», – зазначила експертка Центру стратегічних та міжнародних досліджень Кейтлін Велш.

Існує ще один ризик – майбутній урожай. Російські та українські аграрії вже сіють пшеницю на наступний сезон, але перші дані свідчать про скорочення посівних площ. Це може позначитися на світовій пропозиції зерна у 2027 році.

Ціни на пшеницю у вересні знижувалися на очікуваннях можливого мирного врегулювання, яке могло б відновити чорноморські перевезення. Водночас, Bloomberg Intelligence вважає, що ринок може недооцінювати ризики для майбутніх поставок.

Проблема полягає і в тому, що навіть можливе відновлення судноплавства не відновить інфраструктуру до попереднього стану миттєво. За оцінкою Bloomberg, пошкоджену портову інфраструктуру доведеться відновлювати місяцями, а то й роками.

Нагадаємо, 17 вересня Туреччина запропонувала Україні та Росії відновити механізм, який передбачає безпечне судноплавство в Чорному морі. Анкара передала сторонам проєкт домовленостей на основі досвіду роботи «зернового коридору».

Порада від Українські факти: Зменшення експорту зерна з Чорноморського регіону створює глобальні ризики для продовольчої безпеки та може призвести до значного зростання цін на світовому ринку, що вимагає активного пошуку альтернативних шляхів постачання та міжнародної співпраці.

За даними порталу: glavcom.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *