Розглянемо головні граблі, на які ми найчастіше наступаємо, і почнемо з найболючішого питання — термінів, інформує Ukr.Media.
Помилка 1. Чому не варто поспішати із сівбою моркви: про температуру ґрунту та вологість. І коли поквапитися все ж таки треба
Нехай морква і вважається холодостійкою культурою. Нехай її посіви й витримують короткочасне зниження температури до -3…-4 °C. Ключове слово — «короткочасне», адже за тривалих морозів сходи можуть просто загинути, або ж після переохолодження почнеться масове стрілкування.
До того ж якщо ніжні паростки потраплять під приморозки до -4…-5 °C, знову ж таки, можлива втрата частини сходів. Або ж формування деформованих, покручених коренеплодів. І знову ж — ризик того, що рослина піде у стрілку.
Тому сіяти моркву краще, коли ґрунт прогріється до +8…+10 °C. І хоча мінімальна температура для сівби становить +3…+4 °C, нам, садівникам, особливо нікуди поспішати.
Якось я порівнював рекомендації щодо норм висіву для великих виробників та фермерів. За ранішого посіву ця норма значно вища — і це аж ніяк не 1/10, така цифра надто оптимістична. Під час дуже ранньої сівби в холодну землю втрати насіння через гниль та шкідників суттєво зростають, тому норму висіву радять збільшувати щонайменше на 15-25%.
Але є ще один важливий нюанс: вологість ґрунту. Морква сходить повільно, оскільки її насіння містить багато ефірних олій, що відштовхують воду. Саме тому за низьких температур появи перших паростків доводиться чекати аж 25-30 днів, тоді як у прогрітій до +16…+20 °C землі — лише 10-15 днів. Звісно, швидше морква проростає, якщо насіння попередньо замочити.
Проте моркві критично потрібен вологий весняний ґрунт і категорично протипоказана ґрунтова кірка. Ця тверда скоринка — справжній «убивця» дрібних сходів, які просто не здатні її пробити. Тут необхідна саме природна зволоженість ріллі зі збереженою капілярною вологою.
Адже якщо земля вже пересохла і ми поливаємо її перед посівом, а потім чекаємо кілька днів, поки вода всотається, — це величезна помилка. Через весняні вітри за цей час ґрунт знову повністю висохне або ж візьметься бетонною кіркою. Як робити правильно: намічаємо борозенки, щедро проливаємо їх, одразу ж сіємо насіння та присипаємо зверху сухою або ледь вологою землею. Це допоможе втримати вологу та запобігатиме утворенню кірки.
Але якщо температура повітря буде високою, за цей час ґрунт усе одно знову пересохне.
Чому так відбувається? Морква любить дрібнозернисту землю, з малесенькими грудочками та дрібними часточками. За таких умов вона і проростає швидше, і коренеплід формується правильної, рівної форми. Та й насіння лежатиме на одному рівні.
Тож що робити? Сіяти моркву, коли земля прогріється до +8…+10 °C. Через глобальне потепління весна настає стрімкіше, тому занадто довго чекати небезпечно: вітри миттєво висушують ріллю. Треба ловити момент, коли ґрунт «достиг» (вже не мажеться, а легко розсипається в руках), але все ще залишається вологим. Для Степової зони (Південь, Схід) це кінець березня — початок квітня, звісно, з поправкою на рік, адже погода буває різною. У Лісостепу (Центр, Захід) часто можна сіяти вже з першої половини квітня. А от на Поліссі (Північ) кінець березня — це зарано: насіння у крижаній землі просто згниє, або ж морква масово піде в стрілку через зворотні приморозки у квітні та травні. Для північних регіонів оптимальний термін — це середина або кінець квітня.
Помилка 2. Кожному сорту — свій час висівання
Коли сіяти моркву для зберігання, а коли — ранні сорти.
Рано висівати можна ранні сорти моркви, а також середньоранні та середнього терміну достигання. Середньопізні та пізні сорти сіють пізніше — і наприкінці квітня, і в травні, і навіть на початку червня. Хоча для північних регіонів це зовсім не пізній термін.
Чому так? Сорти з коротким періодом вегетації, тобто ранні, не годяться для зимового зберігання. Для отримання свіжої продукції раціонально сіяти те, що швидко достигає. Саме тому ранню моркву ми сіємо у квітні. А ось пізню, призначену для запасів, висіваємо пізніше — у травні, щоб до осені вона не «перезріла», не потріскалася і не стала дерев'яною. Посіяти моркву аж на початку липня й отримати врожай реально лише на Півдні (у Степу), та й то за умови ідеального крапельного поливу. А от у Центрі, на Заході чи Півночі липневі посіви не мають жодного сенсу: пізня морква, чий період вегетації триває 120-140 днів, просто не встигне вирости до осінніх холодів. Для цих регіонів крайній термін — кінець травня або перша декада червня. Але тут криється підступ: у цей час верхній шар ґрунту часто вже абсолютно сухий і стоїть спека. Якщо ви відкладаєте посів пізньої моркви, доведеться забезпечити їй ідеальний полив аж до появи сходів, інакше насіння просто засохне в землі. Якщо ж регулярний полив є — вона неодмінно зійде, визріє і потішить гарним урожаєм. Ось така історія.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви прихильник ранньої сівби «у грязь» чи чекаєте, поки земля добре прогріється?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🌱 Сію якнайраніше ☀️ Чекаю на тепло 🧑🌾 Маю власну тактику
📊 Карта думок
🌱 Сію якнайраніше 0% ☀️ Чекаю на тепло 0% 🧑🌾 Маю власну тактику 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media