На жаль, дехто із садівників уперто вирощує розсаду томатів за хибними правилами. І рослини відповідають на це витягуванням, подекуди жируванням та хлорозом усіляких видів, інформує Ukr.Media.
А згодом, у період плодоношення, ці похибки обертаються вершинною гниллю плодів. Тож що саме ми робимо не так із розсадою і що насправді полюбляють томати?
Помилка 1. Томатам не потрібен нейтральний ґрунт
Їм необхідний слабкокислий.
Це міф, нібито томати «люблять» нейтральну чи слабколужну землю. Вони її не терплять.
Оптимальний рівень pH для цієї культури становить 5.5-6.5, тобто реакція ближча до слабкокислої. Саме за такої кислотності рослини отримують максимальну кількість поживних речовин. До речі, лужної води томати також не полюбляють.
Одна з причин — кальцій, який відіграє величезну роль у житті томата.
Якщо pH ґрунту перевищує 7.0-7.5, кальцій утворює з фосфором недоступні сполуки — нерозчинні фосфати, через що рослини потерпають від його дефіциту (натомість за показників 6.2-6.5 усі елементи засвоюються чудово). Утім, за надто низького pH (менш як 5.0) надходження цього мікроелемента також знижується.
Тож не потрібно залужнювати ґрунт для помідорів, особливо якщо ви не знаєте його початкової кислотності. Не варто «пригощати» їх жменями попелу: він м'яко знижує кислотність, і якщо земля нейтральна або близька до слабколужної, це виявиться ведмежою послугою.
Помилка 2. Томати не люблять перезволоження та низької концентрації солей
…Але «підсушування» та надто високих показників розсада також не переносить.
Уся річ у міфах, якими обростає процес вирощування цієї культури. Так, подейкують, ніби томат полюбляє високий вміст мінеральних солей у ґрунті. Існує спеціальний показник, що характеризує засоленість землі — електропровідність, яка вимірюється в мСм/см (мілісіменсах на сантиметр).
Навіщо це знати? Від цієї концентрації залежить надходження поживних речовин та їх доступність для рослини. А ще — склад і швидкість проникнення елементів у тканини. Тому знати й коригувати цей показник не менш важливо, ніж рівень кислотності ґрунту.
Так от, багато садівників чули, що томат не любить низьких значень ЕП (електропровідності).
І це справді так: йому потрібна значно вища концентрація солей, ніж, наприклад, моркві. І вища, ніж перцю — адже ці культури, навпаки, віддають перевагу низьким показникам.
А от томат через нестачу солей і жирує, і витягується. Під час плодоношення він може розтріскуватися — і загалом із ним трапляється чимало неприємностей.
Щоб підвищити цю концентрацію, городники часто «підсушують» томати, влаштовуючи їм рідкісний, але рясний полив.
Менше води — вища концентрація солей у ґрунті.
Мовляв, рослині це подобається, та й помідори виростуть солодшими. Дійсно, плоди будуть солодшими, але за надто високого рівня ЕП життя самого томата стане зовсім несолодким. Особливо — життя розсади.
Нечастий полив стає причиною формування тонкого, видовженого та слабкого коріння. Утім, зволожувати часто й потроху — теж не вихід: тоді коренева система буде товстою, але закороткою і надто поверхневою.
До того ж, за надмірно високої концентрації солей значно ускладнюється надходження кальцію.
Це загрожує уповільненим ростом розсади, її викривленням, стоншенням, затримкою цвітіння, а також опаданням квіток і зав'язі. А в перспективі — призводить до вершинної гнилі.
Що ж із цим робити? Далеко не кожен садівник купуватиме кондуктометр для вимірювання ЕП. Та й не всім це цікаво.
Однак варто звернути увагу на режим поливу. Томату не потрібні хитрощі: йому необхідне просто достатнє та своєчасне зволоження.
Земля не має бути постійно мокрою, особливо зверху. Якщо під час натискання пальцем на поверхню ґрунту в стаканчику виступає вода — рослина «перелита». Але на глибині 1.5-2 см ґрунт повинен залишатися вологим.
А як щодо ЕП? Оптимальний показник для розсади томатів становить 1.2-2.0 мСм/см. Вищу концентрацію створювати не можна: коріння молодих рослин просто згорить від сольового стресу. Високі значення у 3.5-5.0 мСм/см використовують лише для дорослих кущів у промислових гідропонних теплицях на стадії плодоношення, щоб штучно викликати стрес і зробити плоди солодшими.
Але, знову ж таки, якщо не хочеться обтяжувати себе вимірюваннями (хоча вони й важливі), потрібно просто дотримуватися правильного режиму поливу.
І обов'язково відстоювати водопровідну воду.
Помилка 3. Томат не терпить темряви
Якщо томати ростуть у темряві, якщо їхні листки змикаються та затінюють один одного — розсада неминуче витягується. Хоч би яким якісним було освітлення та підживлення.
Уся річ в ауксинах — гормонах росту, а також у світлі, що падає згори. І в затінених ділянках. Що більше тіні, то сильніше витягується томат: адже для синтезу ауксинів потрібна темрява.
Можливо, у такий спосіб рослина намагається вивести листя із зони затінення — «вирости» подалі від сусідів-конкурентів. Або ж у неї є якісь інші мотиви — точної відповіді вчені поки не мають.
Проте агрономи точно знають і підрахували, скільки саме світла потрібно помідорам. А ще — як варто розставляти розсаду, тобто розміщувати стаканчики чи горщики подалі один від одного.
У віці до 30-35 днів допускається щільність до 20-28 штук на квадратний метр, а після 35 днів — близько 12 штук, розташованих у шаховому порядку.
Звісно, це ідеальні показники, яких варто прагнути. Реальність вирощування розсади на підвіконні зазвичай інакша. Але прагнути до ідеалу таки потрібно.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви довіряєте науковим показникам pH та ЕП чи покладаєтеся на власну інтуїцію та досвід?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🔬 Тільки науковий підхід 👵 Перевірені народні методи 🤔 Дію по ситуації
📊 Карта думок
🔬 Тільки науковий підхід 0% 👵 Перевірені народні методи 0% 🤔 Дію по ситуації 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media