Бюро економічної безпеки України ініціювало кримінальні провадження проти п’яти авіакомпаній, пов’язуючи лізингові операції з нерезидентами з роялті. Юристи розцінюють це як тиск на бізнес, особливо враховуючи, що попередні податкові перевірки Державною податковою службою не виявили жодних порушень.
Українські авіаперевізники, проти яких Бюро економічної безпеки (БЕБ) порушило кримінальні справи стосовно операцій з лізингу повітряних суден у нерезидентів, вже пройшли перевірки Державної податкової служби (ДПС). За результатами тих перевірок жодних порушень щодо цих операцій виявлено не було. Саме тому відкриті кримінальні провадження БЕБ викликають запитання щодо правомірності їхньої підстави та можуть свідчити про використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес, наголосили опитані юристи.
Кримінальні справи проти авіаперевізників
Бюро економічної безпеки розпочало низку кримінальних проваджень щодо українських авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити до українського бюджету додатковий 15% податок з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. БЕБ прирівнює лізингові платежі до роялті, а літаки та гелікоптери трактує як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року. Це сталося після публікації статті попереднім керівництвом Державної податкової служби, де пропонувалося оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
У цій публікації ДПС зазначила, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 мільйона гривень у вигляді лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні. Після цього БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, за словами представників авіаційної галузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень.
На підставі цих документів правоохоронці вважають оренду літаків та вертольотів використанням обладнання. Крім того, слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без врахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Слід зазначити, що українське податкове законодавство у частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення з оподаткування лізингу. Решта перевірок таких порушень не виявила.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження щонайменше проти п’яти авіакомпаній. Таким чином перевізників хочуть змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні 7 років, тобто заднім числом.
БЕБ ставить під сумнів результати перевірок ДПС
Партнерка юридичної компанії “Болінський і команда” Людмила Усатюк наголошує, що перш ніж говорити про можливе кримінальне правопорушення, необхідно з’ясувати, що саме змінилося після того, як ці операції вже були перевірені податковою службою.
“Якщо контролюючий орган (ДПС) дослідив відповідні операції та не встановив порушень, то, фактично, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який наділений законом повноваженнями здійснювати податковий контроль”, – пояснила юристка.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому трактуванні операцій з лізингу, за умови, що законодавство у цій сфері не змінювалося, а самі операції вже були досліджені в межах податкових перевірок.
“Безсумнівно, БЕБ має право відкривати кримінальні провадження. Однак це право не є абсолютним. Воно повинно ґрунтуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінності законодавства, виникає закономірне питання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – зазначила Усатюк.
Вона підкреслює, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні підміняти собою систему податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти собою податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган уже здійснила перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку йдеться не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме по собі не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – наголосила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є одним із базових елементів верховенства права. На думку юристки, важливо, щоб бізнес мав можливість розраховувати на послідовність державної політики та передбачуваність правозастосування.
“Якщо підприємства діяли відповідно до чинного законодавства, виконували свої податкові обов’язки, проходили документальні перевірки без будь-яких зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – наголосила Усатюк.
Підхід БЕБ суперечить фундаментальним принципам права
Схожу позицію висловив засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували лізингові операції, а навпаки – декларували їх.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є достатньо сильною, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – зазначив адвокат.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише змінити трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне ненадходження коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до вже перевірених операцій через багато років суперечить фундаментальним принципам права.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків і недопустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – вказав Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове трактування вже перевірених операцій стане нормою, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й здатність України зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття повітряного простору.
Порада від Українські факти: Кримінальні провадження БЕБ щодо лізингових операцій авіакомпаній, які раніше пройшли перевірки ДПС без виявлення порушень, викликають питання щодо правомірності та можуть розглядатися як тиск на бізнес.
Оригінал статті: unn.ua