У 2025 році Бюро економічної безпеки (БЕБ) отримало 29% скарг від бізнесу, що стосуються дій правоохоронних органів. У 2026 році ця цифра залишилася незмінною. Підприємці найчастіше скаржаться на арешти майна та слідчі дії.
Згідно з інформацією Ради бізнес-омбудсмена, скарги на дії правоохоронців стабільно посідають друге місце серед усіх звернень підприємців. Тенденція, коли майже третина таких скарг стосується саме БЕБ, триває вже другий рік поспіль.
Кожна третя скарга – на БЕБ
У 2025 році Рада бізнес-омбудсмена отримала 129 скарг на правоохоронні органи, з яких 37 (29%) стосувалися БЕБ. У 2026 році ситуація майже не змінилася: з 83 звернень на правоохоронну тематику, 24 (29%) були спрямовані проти БЕБ.
У 2025 році загалом Рада отримала 129 таких скарг, з них на БЕБ – 37, що становить 29% від усіх скарг на правоохоронні органи. У 2026 році співвідношення практично не змінилося: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 скарги стосувались БЕБ – знову 29%
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Для порівняння, за аналогічний період 2025 року на Національну поліцію надійшла 31 скарга, а на Офіс Генерального прокурора – 19.
Загалом, за даними Ради бізнес-омбудсмена, у 2025 році 71% скарг на правоохоронну тематику було успішно закрито. У 2026 році цей показник становить 52%.
На що скаржиться бізнес
Значна частина звернень підприємців стосується арештів майна та слідчих дій у межах кримінальних проваджень.
Так, зокрема, суттєву частку складають скарги, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, що санкціоновані судом. Такі питання не належать до компетенції Ради відповідно до її Регламенту
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Це означає, що деякі проблеми, з якими звертається бізнес, не можуть бути вирішені через Раду омбудсмена, оскільки стосуються процесуальних рішень та дій у кримінальних провадженнях, які може оцінювати лише суд.
Проблема використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес неодноразово порушувалася підприємцями та експертами. Для компаній арешти рахунків і майна, обшуки, вилучення документів чи техніки означають ускладнення або навіть блокування роботи ще до встановлення судом факту вчинення будь-якого злочину.
Скандал навколо оподаткування авіалізингу
Попри чіткі норми українського податкового законодавства та міжнародних договорів щодо сплати податків за лізинг повітряних суден, Бюро економічної безпеки вирішило змінити усталений підхід. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіаперевізників (зокрема, МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”) через нібито несплату податку на доходи нерезидентів у розмірі 15% від лізингових платежів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та вертольоти розглядають як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після публікації у 2024 році статті попередньою командою ДПС, яка пропонувала оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті. Документи, схожі між собою, ніби написані “під копірку”, стали підставою для відкриття кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% податку без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що за даними Державної податкової служби (ДПС), авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Решта перевірок не виявила таких порушень.
За словами заступниці директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС Вікторії Касьян, тільки за результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті.
Однак, відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи, вважаючи, що компанії не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Список авіакомпаній, до яких є претензії через лізинг, може розширитися, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників, що ставить під загрозу всю галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку БЕБ. Вони стверджують, що дії державних контролюючих органів можуть знищити цивільну авіацію, яка вже зазнала значних втрат через закриття неба та релокацію під час повномасштабної війни. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до профільного комітету Верховної Ради та Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Тенденція, коли майже третина скарг бізнесу на правоохоронців другий рік поспіль стосується Бюро економічної безпеки, знову ставить питання про необхідність повного перезавантаження Бюро. Результати переатестації керівництва виявили масштабні кадрові проблеми. Однак, лише заміна управлінців може бути недостатньою. Для реальної реформи необхідно провести переатестацію працівників усіх рівнів, а також здійснити аудит кримінальних проваджень БЕБ, особливо тих, де підприємці заявляють про необґрунтоване переслідування, спірне трактування законодавства та використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес.
Порада від Українські факти: Необхідність реформування Бюро економічної безпеки, особливо його керівництва та підходів до розслідувань, стає дедалі очевиднішою на тлі численних скарг бізнесу на арешти майна та потенційний тиск через кримінальні провадження.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua