Україна суттєво збільшила оборонний бюджет, запланувавши на 2026 рік рекордні 4,4 трильйона гривень. Одночасно країна отримала перший транш від ЄС у розмірі 3,9 мільярда євро, призначений для закупівлі дронів. Паралельно з цим, Бюро економічної безпеки чинить тиск на авіакомпанії, які торік сплатили 702 мільйони гривень податків.
Україна вже п’ятий рік протистоїть повномасштабній війні, і забезпечення сектора безпеки та оборони залишається одним з найпріоритетніших завдань держави. Для підтримання обороноздатності країна змушена постійно нарощувати видатки на армію, закуповувати озброєння та техніку, зокрема, залучаючи фінансову допомогу від міжнародних партнерів. На цьому тлі виглядають особливо суперечливими дії деяких державних органів, які ставлять під загрозу галузі, що навіть в умовах війни продовжують стабільно наповнювати державний бюджет. Йдеться, зокрема, про тиск з боку Бюро економічної безпеки на авіабізнес, який щорічно сплачує майже мільярд гривень податків, як зазначає видання УНН.
Рекордне збільшення оборонних видатків
У червні Верховна Рада ухвалила зміни до державного бюджету на 2026 рік, якими передбачено збільшення фінансування сектора безпеки й оборони на 1,56 трильйона гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, який набув чинності.
Після внесених змін загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році сягнув рекордних 4,4 трильйона гривень.
З додатково виділених коштів:
- 1,52 трлн грн отримає Міністерство оборони;
- 16,7 млрд грн – органи системи МВС;
- 4,8 млрд грн – Держспецзв’язку;
- 2,5 млрд грн – СБУ;
- 1,8 млрд грн – ГУР Міноборони;
- ще 14,6 млрд грн спрямовано до резерву сектору безпеки і оборони.
При цьому 2,3 трильйона гривень буде використано на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трильйона гривень спрямують на грошове забезпечення українських військових.
Такі масштабні фінансові вливання ще раз демонструють, що для забезпечення відсічі ворогу держава мусить постійно збільшувати оборонні витрати.
Україна шукає фінансову підтримку у партнерів
Очевидно, що забезпечити такі колосальні видатки виключно власними ресурсами надзвичайно складно. Саме тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки узгодженню Європейським Союзом масштабного пакета фінансової підтримки України.
Йдеться про кредит обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, з яких 60 мільярдів євро призначені саме для оборонних потреб України.
30 червня Київ отримав перший транш обсягом 3,9 мільярда євро на закупівлю дронів у межах цього кредиту Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України лежить в основі її успіху в протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми хочемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Далі буде більше”, – зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Наступні виплати будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, а також боєприпасів, ракет та систем протиповітряної оборони.
Таким чином, міжнародні партнери допомагають Україні закрити частину фінансових потреб, необхідних для продовження війни, закупівлі озброєння та забезпечення макроекономічної стабільності. Проте, навіть за наявності міжнародної допомоги, критично важливим залишається збереження власного ресурсу держави, тобто податкових надходжень від українського бізнесу.
Авіаційна галузь продовжує фінансувати бюджет, попри відсутність відкритого неба
Одним із прикладів такої стійкості під час війни є українська цивільна авіація. Незважаючи на повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не лише зберегли свою діяльність, а й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 мільйона гривень, що є рекордним показником за останні вісім років.
Найбільшими платниками стали підприємства, що здійснюють пасажирські авіаперевезення. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 мільйона гривень.
Ще майже 125,7 мільйона гривень сплатили компанії, які займаються ремонтом та технічним обслуговуванням повітряних суден, а близько 49,7 мільйона гривень забезпечили підприємства вантажної авіації.
Показовою є динаміка надходжень, які зростають з року в рік. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 мільйонів гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 мільйона гривень, у 2024 році – до 515,5 мільйона гривень, а у 2025 році було встановлено новий рекорд — понад 702 мільйони гривень.
Тобто, навіть без можливості виконувати польоти всередині України, авіаційні підприємства продовжують заробляти кошти за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти наголошують, що в повоєнний період саме авіація може стати драйвером економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна може відновити і надалі розвивати свої провідні позиції у глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то, в принципі, ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
У ситуації, коли Україна змушена просити десятки мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, яке забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас дії окремих державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на авіабізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які працюють за механізмами, що десятиліттями використовуються в глобальній авіаційній індустрії. Зокрема, БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних справ. Від такого підходу правоохоронного органу до трактування оренди транспорту як користування інтелектуальною власністю постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та сформованій судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство в частині лізингу повітряних суден не змінювалося останні 30 років, наштовхує на висновки про свідомий тиск на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Адже претензії до діяльності низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча в діяльності підприємств нічого не змінилося.
На думку експертів, проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який вже п’ятий рік працює в надзвичайних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати останнім аргументом на користь повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації. Адже зараз вона виживає коштом міжнародних контрактів.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках і праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування й донарахувань. Але ще небезпечніше те, що невизначеність для міжнародного партнера читається як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, у кого менше ризиків і прогнозованіші правила”, – наголосив Щербина.
Сьогодні Україна одночасно веде війну, просить міжнародних партнерів про нові пакети фінансової допомоги та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. За таких умов державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Умовно кажучи, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону і власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від Українські факти: В умовах зростання оборонних видатків та залежності від міжнародної допомоги, державі критично важливо підтримувати вітчизняний бізнес, який генерує стабільні податкові надходження, а не створювати для нього додаткові перешкоди.
Дізнатися більше на: unn.ua