Бюро економічної безпеки трактує лізинг літаків як сплату роялті та розпочало справи проти авіакомпаній. Юрист наголошує, що остаточне рішення щодо оподаткування ухвалює виключно суд.
Бюро економічної безпеки (БЕБ) може формувати власну правову позицію щодо оподаткування певних операцій та застосовувати її у кримінальних провадженнях. Однак, така позиція не є підставою для зміни законодавства, не створює нових податкових зобов’язань і не є обов’язковою для суду. Таку думку в коментарі УНН висловив юрист Ростислав Кравець.
БЕБ трактує авіалізинг як роялті
Від початку 2024 року Бюро економічної безпеки почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту з нерезидентами України як використання обладнання, що передбачає сплату роялті за оренду літаків та вертольотів. Така позиція слідства призвела до відкриття кримінальних проваджень щонайменше проти 5 авіаперевізників, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. За даними ЗМІ, схожа справа може стосуватися й авіакомпанії “Урга”.
Кримінальні провадження були відкриті, незважаючи на те, що більшість авіаперевізників успішно пройшли податкові перевірки, і лише до однієї компанії виникли зауваження щодо лізингу.
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема виникла через неоднозначне тлумачення норм законодавства і потребує формування єдиного державного підходу.
У Міністерстві фінансів повідомили, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому такий підхід БЕБ, без зміни податкового законодавства, розцінюється як тиск, що може завдати шкоди цілій галузі пасажирських та транспортних перевезень. За даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній орендовані.
З огляду на це, питання авіалізингу було винесене на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. За результатами засідання вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи для напрацювання проєкту узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Позиція БЕБ – це не нова норма закону
Юрист Ростислав Кравець пояснює, що БЕБ, як правоохоронний орган, має право аналізувати обставини конкретної справи та формувати власну правову оцінку дій компаній. Якщо Бюро вважає, що певні операції свідчать про можливе ухилення від сплати податків, ці висновки можуть бути використані для обґрунтування позиції слідства.
Однак, принциповим є розмежування позиції правоохоронного органу та норми законодавства, наголошує юрист.
БЕБ як правоохоронний орган не може своїм висновком змінити закон або встановити нові правила оподаткування. Саме трактування закону в остаточному підсумку здійснює суд. Тому суд не зобов’язаний погоджуватися з правовою оцінкою, яку надало БЕБ.
– зазначив Кравець.
Він додав, що власного трактування законодавства Бюро може бути достатньо для проведення певних процесуальних дій. Проте це не означає, що висновки правоохоронців автоматично є правильними з точки зору закону.
Крім того, Кравець нагадав, що відповідні процесуальні документи слідства мають бути погоджені прокурором, який у подальшому представлятиме сторону обвинувачення в суді.
Це питання набуває особливого значення у ситуації з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній на користь іноземних власників повітряних суден, які БЕБ трактує як роялті.
За словами Кравця, робити висновок про те, як саме мають оподатковуватися відповідні платежі, виключно на підставі позиції Бюро є некоректним. Сам факт того, що правоохоронний орган певним чином тлумачить податкове законодавство, не означає, що саме таке тлумачення має автоматично застосовуватися до бізнесу.
Остаточну оцінку дає суд
Юрист пояснив, що у разі, якщо справа дійде до розгляду судом по суті, він враховуватиме аргументи обох сторін, судову практику, наукові дослідження та інші матеріали. Водночас висновки самого БЕБ не мають для суду наперед встановленої сили.
Жоден висновок БЕБ сам по собі не є обов’язковим для суду і не може підміняти собою закон. Остаточну крапку в питанні того, як має застосовуватися відповідна норма законодавства у конкретній справі, ставить саме суд.
– наголосив Кравець.
Отже, право БЕБ розслідувати можливі податкові злочини не наділяє Бюро повноваженнями самостійно формувати нові правила оподаткування. Якщо правоохоронний орган вважає певну операцію об’єктом оподаткування, ця позиція має пройти перевірку в установленому законом порядку, а у разі розгляду по суті – крапку поставить суд.
Порада від Українські факти: Бюро економічної безпеки не може самостійно змінювати податкове законодавство, а його трактування є лише однією з позицій, остаточне рішення щодо якої залишається за судом.
Оригінал статті: unn.ua