Бюро економічної безпеки декларує перехід до прогнозованої взаємодії з бізнесом, але податкове трактування авіалізингу може стати справжнім тестом для цієї нової моделі.
Бюро економічної безпеки заявляє про зміну підходу до роботи з бізнесом та необхідність відновлення довіри до установи. Одним із ключових принципів такої співпраці БЕБ називає прогнозованість та чесність. Ситуація з оподаткуванням лізингових платежів за повітряні судна може стати конкретним прикладом, на якому Бюро продемонструє, як ці принципи працюють на практиці.
Заступник директора БЕБ Павло Буздиган зазначив, що перед Бюро стоїть завдання відновити довіру бізнесу та суспільства. За його словами, БЕБ вже почало змінювати підхід до взаємодії з підприємцями.
Ми абсолютно змінили підхід до взаємодії та роботи БЕБ з бізнесом. Ми перейшли від реактивної моделі дій до проактивної. Як ми почали працювати? Ми почали аналізувати всі сегменти, всі ринки економіки комплексно і вирішувати питання з бізнесом спільними зусиллями. Для нас взаємодія з бізнесом — це інструмент економічної безпеки. Адже бізнес краще знає ринок, тенденції та розуміє, які злочинні схеми можуть стати передовими. І ми почали вирішувати ці проблеми.
– заявив Павло Буздиган.
За його словами, спочатку бізнес ставився до зустрічей з представниками БЕБ з недовірою, але поступово сторони почали знаходити точки для конструктивної співпраці.
Взаємодія та недовіра були одним із найбільших викликів. Ставлення до БЕБ завжди було підозрілим, без конструктивного діалогу. До БЕБ ставилися як до ворога. Коли ми почали запрошувати та проводити конференції і зустрічі з бізнесом по галузях, ми чули: “Ми вже у вас були, навіщо нам це потрібно?”. І лише в ході комунікації стало зрозуміло, що бізнес готовий змінюватися, покращувати процеси, але для нього дуже важливі прогнозованість і чесність. Ми прагнули чути бізнес.
– пояснив Павло Буздиган.
Саме на основі такого діалогу, за словами представника БЕБ, виникла ідея механізму досудового врегулювання податкових кримінальних правопорушень. Бізнес висловив готовність відшкодовувати збитки та сплачувати штрафи, але не хоче залишатися у статусі фігуранта кримінального провадження, що створює репутаційні ризики.
Для напрацювання відповідного механізму БЕБ створило робочу групу, до якої увійшли адвокати, представники Ради бізнес-омбудсмена та бізнесу.
У Раді бізнес-омбудсмена відзначили, що діалог із БЕБ став більш структурованим і регулярним. Водночас там застерігають від передчасних висновків, оскільки процес реформування інституції ще триває.
Інституційно діалог став структурованішим і регулярнішим. Рада вітає задекларований відхід БЕБ від каральних підходів. БЕБ створило робочу групу з напрацювання змін до законодавства щодо запровадження механізму досудового врегулювання у справах про податкові кримінальні правопорушення. Водночас перезавантаження БЕБ ще триває, тому робити остаточні висновки наразі передчасно.
– йдеться у відповіді Ради бізнес-омбудсмена на запит УНН.
Таким чином, задекларований БЕБ перехід до більш відкритої моделі взаємодії з бізнесом уже має інституційні прояви. Водночас для бізнесу принциповим залишається питання, чи трансформується ця комунікація у конкретні зміни підходів правоохоронців.
Авіалізинг може стати тестом
Показовою у цьому контексті є ситуація з оподаткуванням лізингових платежів українських авіакомпаній на користь нерезидентів.
Бюро економічної безпеки з 2024 року почало трактувати операції з лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України як користування обладнанням. За версією слідства, українські авіаперевізники мали сплачувати роялті за оренду літаків. На основі такого підходу БЕБ відкрило кримінальні провадження щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Роза Вітрів”, H3Operations та “Скайлайн експрес”. У аналогічній справі також може фігурувати компанія “Урга”.
Представники авіаційної галузі наполягають, що проблема виникла через неоднозначне трактування податкового законодавства та потребує єдиного державного підходу. Міністерство фінансів повідомляло, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів. При цьому Податковий кодекс України не передбачає можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Тому підхід Бюро до трактування авіалізингу без зміни податкового законодавства називають тиском, який може знищити цілу галузь. Адже, за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній взято в оренду.
Питання авіалізингу було винесене на розгляд податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів. Вирішено ініціювати створення при Мінфіні робочої групи, яка напрацює проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів.
Майбутня консультація не означатиме автоматичного припинення відповідальності за операції минулих років. Водночас вона може мати значення для вже наявних спорів, оскільки сама необхідність такого роз’яснення свідчить про неоднозначність застосування відповідної податкової норми. Експертка з податкового планування Олена Кузнечікова пояснювала, що узагальнююча податкова консультація може використовуватися як додатковий аргумент у спорах щодо операцій, здійснених до її затвердження.
Для авіакомпаній це принципово важливо: бізнесу потрібне розуміння того, за якими правилами держава оцінює лізингові операції та які податкові зобов’язання з них виникають.
Від комунікації — до конкретного рішення
Ситуація з авіалізингом може стати для БЕБ можливістю продемонструвати на практиці той підхід, про який говорить саме Бюро.
Якщо бізнесу важливі прогнозованість і чесність, про які заявляє БЕБ, то важливо, щоб держава діяла послідовно, а державні інституції не застосовували до однакових операцій принципово різні підходи.
У випадку з авіалізингом таким документом має стати узагальнююча податкова консультація Мінфіну. Вона може сформувати уніфікований підхід до оподаткування лізингових платежів і дати сторонам спільну правову основу для подальших дій.
Для БЕБ це одночасно можливість показати, що його задекларований перехід від реактивної до проактивної взаємодії з бізнесом означає не лише проведення зустрічей та відкритих обговорень. Йдеться про готовність чути аргументи бізнесу, враховувати позицію компетентних державних органів і діяти відповідно до сформованих правових підходів.
У такому випадку авіалізинг може стати показовою ситуацією, яка продемонструє, чи здатна нова модель взаємодії БЕБ із бізнесом працювати на практиці, де від рішень правоохоронців безпосередньо залежать діяльність компаній, їхні репутаційні ризики та перспективи збереження цілої галузі.
Порада від Українські факти: Розв’язання податкової проблеми авіалізингу стане ключовим випробуванням для Бюро економічної безпеки, щоби підтвердити свої наміри щодо прогнозованої та чесної взаємодії з бізнесом.
Оригінал статті: unn.ua