Юрист Роман Тулін пояснив, що аналітичні висновки Бюро економічної безпеки (БЕБ) використовуються як “робоча версія” для початку слідчих дій.
Аналітичні довідки Бюро економічної безпеки можуть слугувати відправною точкою для початку кримінальних проваджень стосовно бізнесу. Однак, самі по собі ці документи не є доказами у кримінальному провадженні. Таку думку висловив адвокат, керуючий партнер АО “Кролевецький та партнери” Роман Тулін.
За словами юриста, на практиці аналітичний продукт може бути використаний для запуску кримінального провадження, аби продемонструвати судді чи прокурору наявність робочої версії справи.
На практиці, з того, що ми бачимо, аналітичний продукт — це базова версія… Його використовують для старту: десь показати судді, прокурору, що є якась робоча версія, та отримати перші ухвали, почати працювати вже інтенсивно в полі підприємства, збирати докази. Далі цей документ фігурує для наповнення клопотань і так далі, але з точки зору кримінального процесу він не відповідає критеріям достатності й допустимості доказів, і він не є доказом як таким.
– пояснив Роман Тулін.
Відповідаючи на запитання щодо можливості оскарження такого аналітичного продукту, юрист зазначив, що документ не створює жодних правових наслідків, а отже, відсутній предмет спору.
Позиція судів полягає в тому, що цей аналітичний продукт не створює жодних наслідків для позивача, тобто нічого оскаржувати. Цей документ не створює наслідків, предмету спору немає.
– сказав адвокат.
Водночас саме на основі таких висновків можуть розпочинатися подальші процесуальні дії, які безпосередньо впливають на діяльність бізнесу.
Юрист радить бізнесу не обмежуватися спростуванням висновків БЕБ, а активно формувати власну доказову базу. Зокрема, рекомендується залучити зовнішнього радника для об’єктивної оцінки ситуації та призначити власні експертизи.
Аналітичні висновки “штамповані”
Прикладом кримінального переслідування, заснованого на аналітичних довідках, є ситуація з низкою українських авіакомпаній. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”. Причина розслідування – нібито несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, в якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом, що належить нерезидентам України, як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою та ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Однак, на думку опитаних юристів, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою угоди з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії вже проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки.
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні сім років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширитись у будь-який момент, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки через трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, а також через відкриття кримінальних проваджень та спроби донарахування податків за сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Порада від Українські факти: Бізнесу слід бути готовим до обґрунтованої відсічі будь-яким необґрунтованим претензіям з боку контролюючих органів, а не лише спростовувати висновки, але й активно формувати власну позицію та доказову базу.
За даними порталу: unn.ua