Народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що безпідставні слідчі дії правоохоронних органів є головною перешкодою для залучення інвестицій, необхідних для відновлення України.
За його словами, для відновлення України потрібно близько 588 мільярдів доларів (588,000,000,000 $), значну частину з яких мають складати приватні інвестиції.
Інвестиційний клімат та відновлення
Народний депутат Ярослав Железняк висловив думку, що безпідставні слідчі дії з боку правоохоронних органів є одним із головних бар’єрів для залучення міжнародних інвестицій, які є критично важливими для відновлення України після завершення війни.
За оцінками Світового банку, відбудова України потребуватиме приблизно 588 мільярдів доларів (588,000,000,000 $). Левова частка цих коштів має надійти від приватних інвесторів, а не лише від міжнародних донорів чи урядів.
“Хто повезе гроші в країну, де обшук – це лише питання часу?” – риторично запитав Железняк, підкреслюючи системність цієї проблеми.
Питання інвестиційного клімату також було піднято Романом Шульжиком, засновником українського miltech-фонду та колишнім членом наглядової ради ПриватБанку. Він вважає, що обсяг приватного капіталу, який вдасться залучити після війни, стане ключовим показником успіху України.
“Якщо ми в перші п’ять років після закінчення війни заведемо сюди хоча б 100 мільярдів доларів (100,000,000,000 $), то ми перемогли. Якщо ми заведемо лише 10–20 мільярдів доларів (10,000,000,000 $ – 20,000,000,000 $), то росія перемогла. Це означає, що Україна залишається корумпованою країною, у яку не можна інвестувати”, – зазначив Шульжик.
Железняк погодився з цією оцінкою, додавши, що саме масштабні приватні інвестиції мають стати фундаментом економічного відновлення держави. Він також зазначив, що українська оборонна промисловість наразі особливо цікавить іноземних інвесторів.
Нардеп розмежував міжнародну фінансову допомогу та приватні інвестиції, пояснивши, що кошти МВФ є кредитними ресурсами, тоді як приватний капітал сприяє створенню виробництв, робочих місць та забезпечує довгострокове економічне зростання.
Вплив слідчих дій на інтерес інвесторів
Особливо турбує те, що в секторах з найбільшим інвестиційним потенціалом останнім часом відбулися гучні обшуки правоохоронних органів. Железняк нагадав, що лише в липні правоохоронці проводили слідчі дії в кількох компаніях оборонної галузі.
За даними Ради бізнес-омбудсмена, майже кожна п’ята скарга стосується саме безпідставних дій правоохоронних органів.
Роман Шульжик вважає, що такі випадки можуть позбавити Україну майбутніх інвестицій.
“Якщо ми зараз навіть цей мільярд-два, який ми отримуємо (від іноземних інвесторів – ред.), закошмаримо всілякими ДБР та БЕБами, то ми викрадаємо нашу майбутню перемогу”, – заявив він.
Ярослав Железняк підкреслив, що міжнародні інвестори не вникають у юридичні тонкощі української правоохоронної системи.
“Іноземний фонд не розбирається, як називається той правоохоронний орган, який нещодавно відповідну кампанію, яку вони розглядали для інвестицій, поклав в прямому сенсі і в переносному обличчям в підлогу і проводить купу обшуків та ще там фотографує відповідно всі документи. Чи це ДБР, чи СБУ, чи навіть БЕБ. Він бачить одне – у компанію зайшли люди в балаклавах. Це очевидно погано. У будь-якому світі це означає, що там якийсь жахливий-жахливий кримінал, тому що інакше б вони направили просто запит. І як ви розумієте, нікого не цікавить, буде там вирок чи ні. Вони все одно гроші в цю компанію і тим більше в цю сферу вкладати після цього не будуть”, – пояснив депутат.
Отже, навіть поодинокі показові силові дії правоохоронців можуть звести нанівець багаторічну роботу із залучення іноземного капіталу.
Верховенство права як економічний фактор
Народний депутат вважає, що реформа правоохоронної системи є не лише вимогою європейської інтеграції, але й необхідною умовою для економічного розвитку країни.
Він нагадав, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт щодо реформи Державного бюро розслідувань, який відповідає зобов’язанням України перед Європейським Союзом. Також нардеп неодноразово наголошував на необхідності реформування Бюро економічної безпеки.
Колеги Железняка по парламенту також в коментарях УНН висловлюють думку про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.
Крім того, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики різко розкритикував роботу Бюро економічної безпеки за результатами розгляду звіту за 2025 рік.
Членів парламентського комітету не задовольнила якість звітування, а окремі показники викликали сумніви щодо їхньої достовірності. Депутати відзначили низьку ефективність роботи БЕБ: із майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, які БЕБ розслідувало у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальні провадження.
Також члени комітету вважають, що ефективність деяких підрозділів БЕБ взагалі неможливо оцінити.
Порада від Українські факти: Безпека інвестиційного клімату, що досягається шляхом реформування правоохоронної системи та викорінення безпідставних слідчих дій, є ключовим фактором для залучення приватного капіталу, необхідного для успішного відновлення України.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua