У 2026/2027 навчальному році в Україні планується робота 11 941 школи, з них 8 424 заклади будуть функціонувати в очному форматі. Щодо Києва, загального дефіциту місць не підтверджено, проте окремі школи можуть бути переповнені.
Напередодні 2026/2027 навчального року українська шкільна система зазнає змін, зокрема, спостерігається скорочення кількості закладів. Це зумовлено кількома факторами: зменшенням кількості дітей через демографічну ситуацію, виїздом частини родин за кордон внаслідок повномасштабної війни, внутрішнім переміщенням населення, а також оптимізацією мережі шкіл на рівні громад.
Однак, кількість освітніх закладів не завжди є вирішальною для батьків, які першочергово турбуються про наявність місця для своєї дитини. Ситуація в освітній сфері значно варіюється по країні. У менших громадах іноді спостерігається брак учнів, що ускладнює утримання школи. Натомість у Києві та інших великих містах деякі школи та цілі мікрорайони можуть бути перевантажені.
Під час воєнного стану до загальних питань додається ще один критично важливий аспект – безпека. Навіть за наявності достатньої кількості класів та місць, головним викликом стає безпечне навчання. Важливим фактором є наявність та місткість укриттів. У ситуації, що склалася зі школами перед початком нового навчального року, розбиралося видання УНН.
Кількість шкіл, що працюватимуть в Україні у новому навчальному році
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, у 2026/2027 навчальному році 8 424 школи планують розпочати навчання в очному форматі. Ще 2 211 закладів будуть використовувати змішаний формат, а 1 306 навчатимуть дітей дистанційно. Загалом у системі загальної середньої освіти функціонуватиме 11 941 заклад. Очікується, що до перших класів цього року буде прийнято близько 243,3 тисячі дітей.
Для порівняння, на початку 2025/2026 навчального року в Україні діяло близько 11,8 тисячі шкіл. За попередні п’ять років їхня кількість скоротилася приблизно на 15,5%.
Ця тенденція зумовлена комплексом причин: тривалим зниженням народжуваності, міграційними процесами, повномасштабною війною, виїздом дітей за кордон, внутрішнім переміщенням родин з прифронтових регіонів, а також закриттям чи реорганізацією малокомплектних шкіл.
Таким чином, ситуація в різних областях України може бути діаметрально протилежною. У сільській місцевості деякі школи відвідують лише кілька десятків учнів, тоді як у великих містах окремі заклади приймають сотні школярів. Київ у цьому контексті виділяється: за даними моніторингу, на одну столичну школу припадає в середньому 528–535 учнів, тоді як середній показник по Україні становить близько 303 учнів.
Отже, говорити про загальний дефіцит місць у школах по всій країні некоректно. Проблема має більш локальний характер: у деяких громадах учнів недостатньо для підтримки поточної мережі закладів, а в інших популярні школи залишаються переповненими.
Кількість шкіл, що працюватимуть у Києві у новому навчальному році
Відповідно до інформації, наданої Департаментом освіти і науки КМДА на запит УНН, у 2026/2027 навчальному році мережа комунальних закладів загальної середньої освіти столиці складатиме 412 шкіл. Проте, загальна проєктна місткість цих закладів та кількість вільних учнівських місць не були зазначені, що унеможливлює точне визначення додаткової кількості дітей, яких можуть прийняти комунальні школи Києва.
Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році в столиці функціонувало понад 600 шкіл усіх форм власності, серед яких 415 комунальних, 187 приватних та вісім державних. Загалом у київських школах навчалося майже 326 тисяч дітей.
Важливо розрізняти загальну кількість шкіл у столиці та кількість саме комунальних закладів. Приватний освітній сектор у Києві є досить розвиненим, проте основне навантаження лягає саме на комунальну систему освіти.
Чи існує нестача місць у школах Києва
У відповіді на інформаційний запит УНН Департамент освіти і науки КМДА не надав офіційних даних щодо загальної нестачі місць у школах Києва. Тому наразі не можна говорити про підтверджений загальноміський дефіцит.
Ситуація може суттєво відрізнятися навіть між сусідніми мікрорайонами. Найбільше навантаження зазвичай виникає в районах активної житлової забудови, де поява нових будинків не завжди супроводжується своєчасним розвитком шкільної та іншої соціальної інфраструктури.
Існує й інший фактор: батьки часто віддають перевагу конкретним ліцеям чи школам з хорошою репутацією, а не найближчим закладам. Це може призводити до переповненості однієї школи, тоді як у сусідній ще залишаються вільні місця.
З огляду на безпекову ситуацію в столиці, для родин є важливим не лише знайти “фізичне” місце в школі, але й обрати заклад поблизу місця проживання, спланувати безпечний маршрут до нього, податися на відповідну освітню програму та мати можливість навчатися очно.
Окремим питанням є наявність укриттів.
За інформацією КМДА, 94% закладів освіти Києва обладнані найпростішими укриттями. У разі відсутності власного укриття, школа може використовувати захисні споруди сусідніх об’єктів, за умови їхньої близькості та достатньої місткості. Таким чином, фактична місткість школи під час війни може відрізнятися від звичайної. Навіть якщо в класах є місця, обмежена місткість укриття може змусити змінювати формат навчання або розклад.
Як працюватимуть київські школи з 1 вересня
Новий навчальний рік у Києві заплановано розпочати 1 вересня 2026 року. Формат роботи кожної школи залежатиме насамперед від безпекової ситуації. Департамент освіти і науки КМДА повідомив УНН, що більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну.
“За прогнозом міської влади, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно. Ще 4% використовуватимуть змішану форму, а близько 0,7% – дистанційну”, – йдеться у відповіді профільного відомства.
Водночас, визнається, що у разі зміни безпекової ситуації школи матимуть змогу коригувати організацію навчального процесу. Керівники навчальних закладів можуть застосовувати різні моделі роботи під час воєнного стану. Крім того, школи володіють певною автономією: педагогічна рада визначає структуру навчального року, режим роботи, форми навчання, тривалість навчального тижня і дня, а також графік уроків та перерв.
Чи закривають школи в Україні
Якщо великі міста можуть стикатися з проблемою переповнених шкіл, то деякі громади, особливо у сільській місцевості, мають протилежну ситуацію – кількість учнів у класах стрімко зменшується. Це спричинено демографічним скороченням та міграцією, через що деякі заклади відвідують лише кілька десятків учнів.
З 1 вересня 2026 року також змінюються правила державного фінансування малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлені норми. Для шкіл з 1–12 класами цей поріг становить менш як 60 дітей, для закладів з 1–11 класами – менш як 55, а для шкіл з 1–9 або 5–11(12) класами – менш як 45 учнів.
Однак, це не означає автоматичного закриття таких шкіл з 1 вересня. Рішення про реорганізацію або ліквідацію комунального закладу приймає його засновник, як правило, місцева громада. Якщо громада вважає школу необхідною, вона може продовжити її фінансування з власного бюджету. Проте для невеликих громад це може бути фінансово обтяжливо, тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, триватиме.
Навіть у разі реорганізації чи закриття школи, учні не залишаться без навчального закладу. Громада зобов’язана забезпечити їх місцями в інших школах та, за необхідності, організувати підвезення.
Що зміниться в Україні зі школами найближчими роками
Українські школи очікують масштабні зміни, зокрема, реформа старшої школи. З 2027 року планується перехід до профільної середньої освіти. Після дев’ятого класу учні матимуть можливість обрати подальший шлях: навчання в академічному ліцеї або здобуття професійної освіти.
Ці зміни вплинуть і на мережу закладів. Не кожна школа, яка сьогодні охоплює класи з першого по одинадцятий, продовжуватиме функціонувати як заклад повної середньої освіти. Частина шкіл переорієнтуються на початкову освіту або гімназії (до дев’ятого класу). Навчання у 10–12 класах поступово концентруватиметься в академічних ліцеях.
Чи можуть приватні школи компенсувати нестачу місць у державних закладах освіти
У Києві існує значний приватний освітній сектор, представлений близько двома сотнями шкіл. Вони дійсно можуть частково розвантажити комунальні заклади, особливо в районах нової житлової забудови, де разом із житловими комплексами відкриваються приватні освітні проєкти.
Проте, не варто розглядати приватні школи як повноцінне вирішення проблеми нестачі місць.
По-перше, навчання в приватних школах є платним, що робить його недоступним для багатьох родин. По-друге, приватні школи мають обмежену кількість місць, власні правила прийому і не зобов’язані приймати всіх дітей з навколишніх будинків.
Комунальна система освіти працює за іншим принципом: загальна середня освіта має бути гарантована кожному, незалежно від рівня доходів сім’ї. Таким чином, приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великого міста та частково її розвантажувати, але не можуть замінити комунальні заклади.
Нагадаємо
УНН інформував про те, чи вистачить місць у новому навчальному році в дитячих садках.
Порада від Українські факти: В Україні спостерігається тенденція до скорочення кількості шкіл, проте проблема нестачі місць є локальною і переважно стосується великих міст, де деякі заклади переповнені, тоді як інші громади стикаються з відсутністю учнів; окрім того, безпекова ситуація та наявність укриттів є ключовими факторами при організації навчального процесу.
Дізнатися більше на: unn.ua