Громадська рада при Міністерстві фінансів України планує розглянути питання оподаткування лізингових платежів за повітряні судна та ініціювати підготовку узагальнюючого податкового роз’яснення. Причиною такого рішення стали різні підходи до кваліфікації таких операцій як роялті, що призвело до відкриття кримінальних справ проти авіакомпаній.
Найближчим часом податковий комітет Громадської ради при Міністерстві фінансів України розгляне питання оподаткування лізингових платежів за повітряні судна. За результатами цього розгляду рада має намір ініціювати підготовку узагальнюючого податкового роз’яснення від Мінфіну. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомила член Громадської ради при Міністерстві фінансів, сертифікована аудиторка та податкова консультантка Тетяна Шевцова.
Податкове роз’яснення щодо лізингу
Цього тижня я буду направляти до Міністерства фінансів усі матеріали щодо цього питання (оподаткування операцій з лізингу транспорту у нерезидентів України – ред.). Також маю провести засідання податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів України. Орієнтовно це відбудеться цього або наступного тижня
– розповіла Тетяна Шевцова.
Першочерговим завданням членів податкового комітету є отримання офіційної позиції Міністерства фінансів стосовно того, як мають оподатковуватися відповідні платежі.
У першу чергу ми обговоримо на засіданні податкового комітету це питання з Міністерством фінансів і попросимо їх надати нам, як Громадській раді, письмову відповідь щодо їхнього бачення оподаткування таких платежів (…) Нам потрібно якісно та детально проговорити це питання з Мінфіном і почути їхню позицію
– наголосила Шевцова.
За її словами, надалі рішення податкового комітету буде винесене на розгляд повноцінного складу Громадської ради.
Тетяна Шевцова також зазначила, що на засідання комітету планують запросити представників Української авіатранспортної асоціації. Ця асоціація раніше зверталася до профільних державних органів з проханням розробити єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері міжнародного лізингу повітряних суден. Окрім того, до участі в дискусії на засіданні Громадської ради можуть бути залучені представники Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки.
Якщо за результатами обговорення вдасться сформувати узгоджену позицію, Громадська рада ініціюватиме підготовку відповідного податкового роз’яснення від Міністерства фінансів.
Якщо ми досягнемо нормальної узгодженої позиції, то будемо ініціювати також податкове роз’яснення Міністерства фінансів. Воно підписується Міністерством фінансів і має бути надалі враховане іншими державними органами
– зазначила Шевцова.
Лізинг і роялті у Податковому кодексі розмежовані
Одним із ключових аспектів дискусії є питання, чи можуть платежі за оренду повітряних суден розглядатися як роялті. Саме різні інтерпретації таких операцій стали причиною кримінального тиску на українських авіаперевізників.
Шевцова звернула увагу на те, що українське податкове законодавство окремо регулює лізингові платежі та роялті.
Це питання українського податкового законодавства, тому що воно окремо визначає об’єкт лізингу, а у визначенні роялті Податковий кодекс не передбачає орендних платежів. Є окрема стаття щодо орендних платежів і окрема – щодо роялті
– пояснила податкова консультантка.
За її словами, з точки зору українського законодавства, ці норми мають значення для подальшого застосування правил міжнародного оподаткування та податку на доходи нерезидентів.
Водночас, остаточний висновок потребує аналізу міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, оскільки їхні положення можуть відрізнятися залежно від конкретної країни.
Окремо будуть аналізуватися підходи міжнародних організацій, зокрема ОЕСР та ООН, до трактування відповідних норм.
Проблема стосується не лише авіації
Шевцова наголосила, що питання оподаткування операцій з лізингу транспорту має значно ширше значення і не обмежується авіаційною галуззю. Аналогічна проблема може виникати, зокрема, під час оренди залізничних вагонів.
Моє бачення полягає в тому, що це стосується не виключно авіаційної галузі. Це також оренда вагонів, яка зараз дуже розповсюджена
– зазначила вона.
За словами експертки, щодо подібних правовідносин вже формується судова практика. Тому врегулювання цього питання може мати значення не тільки для авіаперевізників, а й для інших українських компаній, які орендують транспортні засоби у нерезидентів.
Додамо
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Цей тиск пов’язаний із трактуванням слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, що призвело до відкриття кримінальних проваджень та спроб донарахування податків за останні сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно зруйнувати компанії, що вже пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – нібито несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
БЕБ отримало аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, в якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Ці документи лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Проте, на думку опитаних УНН юристів, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зауважити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні сім років. Водночас список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії через лізинг, може розширитися будь-якої миті, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Отже, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Порада від Українські факти: Громадська рада при Мінфіні ініціює податкове роз’яснення щодо лізингу повітряних суден, аби вирішити проблему різного трактування лізингових платежів як роялті, що ставить під загрозу авіаційну галузь.
Джерело: unn.ua