Міністерство освіти і науки України рекомендувало вищим навчальним закладам розглянути можливість ущільнення освітнього процесу. Це пов’язано з потенційними перебоями в енергопостачанні під час осінньо-зимового періоду 2026/2027 навчального року.
Про це 28 серпня повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко. Він наголосив, що рекомендація носитиме виключно добровільний характер, а остаточне рішення щодо графіків залишається за самими університетами.
Деталі рекомендацій
За словами заступника міністра, лист МОН від 20 серпня стосовно організації освітнього процесу має рекомендаційний характер. Вищі навчальні заклади України мають автономію і самостійно визначають графіки навчального процесу, його реалізацію та способи проведення.
У документі йдеться про підготовку до можливих ускладнень, пов’язаних із роботою енергетичної інфраструктури, повітряними тривогами та іншими безпековими ризиками. Одним із запропонованих варіантів є ущільнення графіка навчання, зокрема, за рахунок проведення занять по суботах восени 2026 року та навесні 2027-го.
МОН не вимагає запровадження шестиденного навчального тижня для всіх закладів. Кожен університет може самостійно вирішувати, чи доцільно проводити заняття по суботах, які саме суботи використовувати, які дисципліни викладати та в якому форматі організовувати освітній процес.
Також заклади мають право коригувати тривалість семестрів, графіки сесій та практик у межах чинного законодавства. У разі потреби МОН допускає продовження навчального процесу влітку 2027 року, проте не рекомендує це для студентів випускних курсів.
Інші рекомендації МОН
Окрім можливих суботніх занять, Міністерство освіти і науки пропонує активно використовувати дистанційні та асинхронні формати навчання. Це стосується перенесення лекційних занять, індивідуальних завдань та окремих форм контролю в онлайн-режим, зберігаючи очний формат для практичних занять, які складно провести дистанційно.
Закладам вищої освіти радять максимально переводити навчальні матеріали в цифровий формат, створюючи записи лекцій, електронні курси, матеріали для самостійної роботи та засоби самоконтролю. Це дозволить студентам продовжувати навчання навіть за відсутності можливості регулярно відвідувати заняття.
Окрема увага приділена енергетичній автономності університетів. Рекомендується розвивати власні системи енергозабезпечення, такі як сонячні електростанції, накопичувачі електроенергії та джерела безперебійного живлення, а не обмежуватися лише генераторами.
У разі дефіциту енергоресурсів пропонується концентрувати навчальний процес, роботу адміністративних служб та проживання студентів у найбільш захищених і енергоефективних будівлях. Деякі корпуси можуть тимчасово не використовуватись.
Також рекомендовано враховувати місткість захисних споруд при формуванні графіків очного та змішаного навчання, облаштовуючи їх для продовження освітнього процесу під час тривалих повітряних тривог.
Університетам радять резервувати критично важливі дані, використовувати захищені хмарні сервіси та готувати альтернативні варіанти зв’язку на випадок перебоїв з електроенергією або інтернетом.
За потреби, заклади вищої освіти можуть домовлятися про тимчасове використання приміщень інших установ для організації навчального процесу.
МОН наголошує на важливості психологічного супроводу студентів та працівників для профілактики емоційного виснаження.
Також рекомендовано подбати про резерви пального, стабільну роботу систем опалення та водопостачання, автономне живлення критично важливих об’єктів та системи оповіщення.
Причини змін у графіках
Головною причиною таких рекомендацій є ризик нових атак росії на українську енергетичну інфраструктуру та пов’язаних із цим перебоїв із електро- та теплопостачанням. Міністерство прагне запобігти хаотичним зупинкам навчального процесу під час опалювального сезону, дозволяючи провести частину занять раніше, у сприятливіший період.
Приклади змін у графіках
Деякі українські університети почали переглядати організацію навчального процесу ще до появи листа МОН. Зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка переніс десять навчальних днів із кінця листопада – початку грудня на суботи вересня, жовтня та листопада.
Ці суботні заняття в КНУ переважно проводитимуться із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій та у першій половині дня. Університет пояснив це необхідністю мінімізувати ризики для освітнього процесу в умовах можливих перебоїв з електро- і теплопостачанням.
Теоретичну частину першого семестру в університеті планують завершити раніше, після чого розпочнеться семестровий контроль.
Чи можуть університети відмовитися від суботніх занять?
Українське законодавство гарантує автономію закладів вищої освіти в питаннях організації освітнього процесу. Університети мають право самостійно визначати форми навчання, графіки, види занять та способи їх проведення.
Листи та методичні рекомендації органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть запроваджувати обов’язкові для всіх правила, якщо вони прямо не встановлені законодавством. Таким чином, лист МОН не означає автоматичного переходу студентів на шестиденний навчальний тиждень. Рішення щодо використання субот, дистанційного навчання, перенесення занять чи зміни тривалості семестрів ухвалюватиме адміністрація кожного закладу вищої освіти.
Контекст
Підготовка університетів до опалювального сезону включає не лише коригування графіків. У 2026 році уряд виділив 600 мільйонів гривень на підвищення енергетичної стійкості державних закладів вищої освіти системи МОН. Ці кошти спрямують на встановлення когенераційних установок, сонячних електростанцій, систем накопичення електроенергії та іншого обладнання для забезпечення автономної роботи навчальних корпусів, гуртожитків, лабораторій та укриттів.
Порада від Українські факти: В умовах потенційних енергетичних викликів, українські університети можуть гнучко адаптувати навчальні графіки, використовуючи рекомендації МОН щодо ущільнення навчання та інших форматів, з метою забезпечення безперервності освітнього процесу.
Оригінал статті: unn.ua