Навчальний рік 2026/2027 розпочався з акцентом на безпеку, що стало ключовим фактором організації освітнього процесу. Питання наявності та відповідності укриттів встановленим нормам, їхньої місткості, а також ефективності дій під час повітряних тривог перебувають у центрі уваги батьків та освітян.
П’ятий навчальний рік від початку повномасштабного вторгнення країни-агресора українські школи розпочинають із пріоритетом безпекових питань. Це стало головною умовою для організації навчання.
Видання УНН дослідило, скільки шкіл 1 вересня були готові прийняти учнів на очне навчання та як минув перший навчальний тиждень у столиці.
У 2026 році система безпеки в освітній галузі продовжує вдосконалюватися. Окрім стандартних укриттів, з’явилися так звані “захищені простори” — тимчасові рішення для закладів, які ще не мають повноцінних сховищ, але мають забезпечити базовий захист дітей та персоналу під час повітряної тривоги.
У Києві 97% шкіл працюють у змішаному форматі: у КМДА розповіли про особливості навчального року 2026/2027
За інформацією Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації, навчальний процес з 1 вересня 2026 року було організовано за різними формами, залежно від безпекової ситуації.
97% київських шкіл розпочали роботу у змішаному форматі, тоді як лише 3% обрали виключно дистанційне навчання. Це переважно заклади, які не мають власних укриттів або не мають можливості їх облаштувати.
Загалом у столичних школах навчаються понад 248 тисяч учнів. Директорка Департаменту Олена Фіданян повідомила, що понад 45% учнів навчалися очно в укриттях (переважно початкові класи), майже 30% — у змішаному форматі, понад 17% — дистанційно, а 8% — за індивідуальною формою. Після першого тижня навчання київські школи поступово повертають учнів до очного формату, враховуючи безпекову ситуацію.
Які вимоги ставлять до шкільних укриттів у 2026 році
Шкільні укриття мають відповідати вимогам законодавства у сфері цивільного захисту. Держава продовжує фінансувати будівництво та модернізацію захисних споруд. У 2026 році на облаштування шкільних укриттів передбачено 5 мільярдів гривень (₴) з державного та регіональних бюджетів.
Важливо зазначити, що кожна школа не зобов’язана мати протирадіаційне укриття; тип споруди залежить від специфіки об’єкта.
З 2026 року також діють правила щодо “захищених просторів”, які можуть бути облаштовані в підвальних чи цокольних приміщеннях. Такі простори мають забезпечувати зменшення впливу ударної хвилі, мати електроживлення, освітлення, відповідати санітарним та протипожежним нормам, а також бути доступними для маломобільних груп населення. Однак “захищений простір” не прирівнюється до повноцінної захисної споруди.
Вимоги до укриттів еволюціонували: якщо на початку повномасштабного вторгнення використовувалися найпростіші укриття, то у 2026 році стандартом стали повноцінні протирадіаційні укриття (ПРУ) або підземні освітні простори.
Ключові критерії для дозволу на очне навчання включають:
- Товщина перекриттів, розрахована на захист від прямих ударів та уламків, наявність щонайменше двох евакуаційних виходів, герметичні двері.
- Система фільтровентиляції для очищення повітря в автономному режимі.
- Підключення генераторів або акумуляторних систем з резервом роботи щонайменше 48 годин, а також стабільний інтернет-зв’язок.
- Безбар’єрний доступ для маломобільних груп населення, включаючи спеціально обладнані санвузли.
- Наявність стаціонарних санвузлів, запасу питної та технічної води (щонайменше на дві доби), аптечок та герметичних контейнерів із сухими пайками.
Місткість укриття, що дозволяє одночасно розмістити всіх учнів та педагогів, є критично важливою. За інформацією районних держадміністрацій Києва, 95% закладів освіти міста обладнані найпростішими шелтерами.
У разі відсутності власного укриття, школи можуть використовувати споруди сусідніх об’єктів, якщо вони розташовані поблизу та мають достатню місткість.
Як організовано навчання під час повітряної тривоги
Організація уроків під час повітряної тривоги залежить від технічних можливостей укриття. Освітній процес припиняється, а діти та вчителі організовано переходять до укриття.
Залежно від тривалості тривоги, обладнання укриття та рішення адміністрації, уроки можуть продовжуватися безпосередньо в укритті, або ж цей час використовується для повторення матеріалу, самостійної роботи, читання чи консультацій.
У школах із частими та тривалими тривогами, особливо у прифронтових регіонах та Києві, можуть змінювати розклад, вводити змішане навчання або поєднувати очний та дистанційний формати. Формат навчання визначається обласними та Київською міською військовою адміністраціями спільно із засновниками шкіл, виходячи з безпекової ситуації.
Навчальний рік 2026/2027 триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року.
Досвід шкіл у прифронтових та тилових регіонах
Прифронтові регіони (Харківщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Миколаївщина)
У цих регіонах через коротку тривалість повітряних тривог пріоритетом є дистанційне та змішане навчання, а також будівництво масштабних підземних освітніх просторів. Ці комплекси, розташовані на глибині 3-6 метрів, розраховані на 500-1000 учнів і дозволяють проводити навчальний день у безпечному середовищі.
Тилові області (Центральна та Західна Україна)
У центральних та західних регіонах тривоги, як правило, дають більше часу для переходу в укриття. Тут переважає змішана або очна модель навчання з плаваючими змінами. Через обмежену місткість укриттів у старих школах застосовують позмінне навчання або розподіл на першу та другу зміни. Важливий аспект — психологічна стійкість учнів, тому школи можуть коригувати час початку уроків або знижувати навантаження на перших парах.
Розклад може змінюватися через повітряні тривоги, енергетичні проблеми чи інші обставини. У січні 2026 року МОН рекомендувало враховувати ситуацію в енергосистемі та погодні умови при визначенні формату навчання.
Місто Київ
Керівництво шкіл у Києві самостійно приймає рішення щодо структури та тривалості навчального року, режиму роботи, форм навчання, розкладу навчального тижня, тривалості навчального дня та перерв, відповідно до автономії, гарантованої державою.
Що мають знати діти про поведінку в укритті
Діти повинні чітко знати алгоритм дій під час сигналу тривоги: негайно припинити заняття, виконувати вказівки педагогів, організовано рухатися за визначеним маршрутом і не повертатися за речами.
Важливі правила поведінки в укритті:
- Миттєва реакція на сигнал тривоги, формування колони та рух за вказівкою вчителя.
- Спокійний рух сходами, дотримання маршруту, відсутність штовханини.
- Не залишати свій сектор без дозволу вчителя, не чіпати технічні елементи.
- Повага до особистого простору, тиха поведінка, використання навушників за потреби. У разі поганого самопочуття — негайно повідомити вчителя або психолога.
МОН також впроваджує навчальні програми з безпеки, що включають відпрацювання алгоритмів реагування на надзвичайні ситуації.
Батькам рекомендується з’ясувати розташування шкільного укриття, його місткість та порядок дій під час тривоги. Також корисно домовитися з дитиною про сімейний алгоритм зв’язку.
Збираючи дитину до школи, важливо подбати про “тривожний наплічник”, який має містити:
- Пляшку питної води.
- Поживний перекус (енергетичні батончики, горіхи, сухофрукти).
- Записку або бейдж з ПІБ дитини, контактами батьків, адресою, групою крові та інформацією про алергії чи хронічні хвороби.
- Призначені лікарем ліки з інструкцією.
- Заряджений павербанк з кабелем.
- Вологі та сухі серветки.
Чому шелтер стає частиною самої школи у 2026 році
Українські школи у 2026 році проєктуються з урахуванням воєнних ризиків. Державні програми фінансують не лише облаштування підвалів, а й будівництво нових захисних споруд та реконструкцію наявних приміщень. Важливими критеріями є місткість, стан, доступність, освітлення, вентиляція, евакуаційні шляхи та готовність персоналу діяти за чітким планом.
Порада від Українські факти: Навчальний процес в Україні у 2026 році адаптується до безпекової ситуації, де пріоритетом є наявність та функціональність шкільних укриттів, що дозволяє забезпечити безпечне освітнє середовище для учнів.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua