У Київському перинатальному центрі надають допомогу новонародженим, народженим передчасно, вже з 22-го тижня вагітності. Лікування таких крихіток може тривати до чотирьох-п’яти місяців.
На тлі загального зниження народжуваності в Україні спостерігається зростання кількості ускладнень та випадків передчасних пологів. Хоча відсутня загальнонаціональна статистика, медичні працівники підтверджують цю тенденцію. Процес виходжування дітей, які з’явилися на світ раніше терміну, є надзвичайно складним і тривалим. Валерія Тишкевич, завідувачка дитячої реанімації Київського Перинатального центру, детальніше розповіла про це в коментарі УНН.
Київський Перинатальний центр є провідним закладом, куди спрямовують вагітних з ускладненнями та тих, хто народжує передчасно. Саме тут є вся необхідна база для надання спеціалізованої допомоги таким новонародженим.
“Ми починаємо виходжувати дітей вже з 22-го тижня вагітності, з вагою від 500 грамів. Бувають випадки, коли на 22-му тижні дитина народжується з вагою 480 або навіть 370 грамів. Це надзвичайно складно, але якщо дитина народилася живою, ми надаємо всю можливу допомогу, щоб її врятувати”, – зазначила Тишкевич.
Після народження таким малюкам надається невідкладна допомога ще в пологовій залі. Зазвичай, якщо не проводиться повна реанімація, медикаменти вводяться пізніше. За словами лікарки, діти, народжені з вагою до 1500 грамів, рідше потребують негайних реанімаційних заходів. У разі потреби, їм вводять адреналін та фізрозчин.
“Наступним етапом дитина потрапляє до відділення інтенсивної терапії. Там її одягають у спеціальний поліетиленовий мішок, який допомагає зберегти тепло”, – розповіла лікарка.
Тіло передчасно народжених немовлят має погану здатність до терморегуляції та утримання вологи. Поліетиленовий мішок запобігає їхній втраті, що є критично важливим для запобігання неонатальній гіпотермії, яка може збільшити ризик розвитку інфекцій та інших ускладнень. Прозорість матеріалу дозволяє лікарям спостерігати за станом шкіри дитини та проводити необхідні маніпуляції.
Немовля розміщують у відкритій реанімаційній системі, до якої підключають температурний датчик та пульсоксиметр.
“У відкритій реанімаційній системі надається необхідна допомога, після чого дитина переводиться до транспортного інкубатора. Ще до розміщення у відділенні інтенсивної терапії, малюка підключають до апарату штучної вентиляції легень, оскільки такі діти мають проблеми з диханням”, – пояснила Тишкевич.
У відділенні інтенсивної терапії дитині вводять сурфактант – комплекс ліпідів і білків, який запобігає злипанню легень під час видиху. За потреби, протягом перших 72 годин життя, препарат може вводитися до трьох разів.
За словами Тишкевич, сурфактанти є дороговартісними, і наразі заклад змушений закуповувати їх самостійно.
“Згідно з національними протоколами, ми обов’язково вводимо сурфактант усім дітям до 32-х тижнів, які потребують інтубації та кисневої підтримки. Дозування сурфактанту розраховується залежно від ваги дитини. Наприклад, для дитини вагою до 1000 грамів потрібно 200 міліграмів на кілограм, а оскільки один флакон містить 120 міліграмів, це вже півтора флакона”, – пояснює лікарка.
Також дитині встановлюють центральний венозний катетер для забезпечення тривалого парентерального харчування.
“Далі призначаються антибактеріальні препарати, повне парентеральне харчування – це може бути стандартизована суміш, глюкоза, білкові препарати, жирова емульсія. Все це ми також закуповуємо за власний кошт”, – зазначила Тишкевич.
Ці діти часто потребують додаткових медикаментів, таких як цитрат кофеїну, антибактеріальні та протисудомні засоби, препарати крові тощо.
“Лікування дитини, яка народилася на терміні 22-25 тижнів, триває 4-5 місяців, з яких три місяці – це період найінтенсивнішої терапії”, – каже лікарка.
Тишкевич пояснює, що виходжування таких дітей не повністю покривається виплатами Національної служби здоров’я, оскільки тарифи розраховуються за усередненими показниками витрат. Заклади, де концентруються такі складні випадки, як наш, мають значний дефіцит фінансування.
На сьогодні до 10% немовлят, народжених у Перинатальному центрі, є передчасно народженими.
“Наш заклад спеціалізується на таких пацієнтах. Тут діти можуть отримати повний цикл послуг до досягнення трьох років. Після виписки з відділення інтенсивної терапії дитина переводиться до відділення постінтенсивної терапії, де продовжується медична реабілітація. А до трьох років малюк може перебувати під нашим наглядом в амбулаторному режимі”, – пояснює лікарка.
Часто такі малюки потребують хірургічного втручання, зокрема на серці чи кишківнику, через неможливість самостійного харчування. Непоодинокі випадки проведення нейрохірургічних операцій.
Незрілість шлунково-кишкового тракту, порушення електролітного та метаболічного балансу, дихальна дисфункція, крововиливи, кардіологічні проблеми – це ті виклики, з якими, на жаль, стикаються “поспішайки”.
“На жаль, повне лікування не покривається державним коштом”, – констатує Тишкевич.
За підрахунками директора Перинатального центру Дмитра Говсєєва, озвученими на комісії у КМДА, середні витрати на виходжування такої дитини становлять орієнтовно 35 тисяч гривень. Ця сума може варіюватися від 20 до понад 100 тисяч гривень, залежно від стану новонародженого. Значну частину витрат становлять препарати для лікування дихальних розладів, які є дуже дорогими.
Порада від Українські факти: Виходжування передчасно народжених дітей у Київському Перинатальному центрі є високоспеціалізованим і витратним процесом, який значною мірою не покривається державним фінансуванням, потребуючи додаткових коштів на медикаменти та обладнання.
Джерело новини: unn.ua