Видання The Economist повідомляє про плани російського президента Володимира Путіна мобілізувати ще 300-400 тисяч чоловіків. Цей процес, ймовірно, відбуватиметься за рахунок регіональних органів влади, без оголошення нової загальної мобілізації.
Деталі щодо планів Кремля
За інформацією видання The Economist, Володимир Путін має намір відправити на війну проти України додатково від 300 до 400 тисяч російських громадян. Реалізація цього плану, як очікується, буде покладена на регіональні структури влади, що дозволить уникнути оголошення нової хвилі мобілізації.
У статті зазначається, що Путін керується логікою збереження влади та уникнення демонстрації слабкості, оскільки невдачі в умовах високої толерантності російської системи до насильства можуть поставити його під загрозу. Як повідомляє видання з посиланням на інсайдера, Путін побоюється наслідків, якщо війна не буде завершена з досягненням хоча б мінімальних цілей, зокрема, захопленням східного Донбасу. Існують навіть згадки про його побоювання щодо власної безпеки.
Російські джерела також повідомили The Economist, що російський лідер планує “кинути в м’ясорубку” додаткові 300 000-400 000 чоловіків.
Цікавим є той факт, що для цього не потрібне оголошення нової хвилі мобілізації, оскільки початковий наказ ніколи не скасовувався. Додатковий призов, ймовірно, буде здійснюватися через примус з боку регіональних урядів, що дозволить локалізувати потенційне політичне невдоволення. Вже проводиться тестування нової системи набору в Пензенській області. Путін також може посилити репресії проти так званих “внутрішніх ворогів”, що буде подаватися як демонстрація сили, а не як відповідь на реальну загрозу його владі.
Попередні дані
За даними української розвідки, Росія розробляє плани щодо нової хвилі мобілізації, яка може відбутися у 2026-2027 роках. Цього року російська федерація планує призвати 300 тисяч осіб, а наступного – ще 300 тисяч.
Порада від Українські факти: Росія продовжує пошук людських ресурсів для війни, використовуючи нові методи мобілізації через регіональні органи влади, щоб уникнути суспільного резонансу та зберегти видимість контролю.
Оригінал статті: unn.ua