Українська рада зброярів б’є на сполох: повільна розробка тактико-технічних характеристик (ТТХ) вітчизняного озброєння може призвести до критичної затримки його поставок на фронт. Виробники прогнозують реальний розрив у постачанні вже за пів року, якщо негайно не прискорити відповідні процеси.
Нова модель оборонних закупівель, запроваджена Міністерством оборони на початку поточного року, може стати причиною тривалої паузи у забезпеченні українського війська необхідним озброєнням. Українська рада зброярів (УРЗ) наголошує на недостатньому рівні контрактування вітчизняного озброєння, що спричинене майже повною зупинкою закупівель.
Проблеми нової моделі закупівель
У своїй заяві УРЗ наголошує на невідповідності темпів реформи оборонних закупівель реаліям війни.
“Рада зброярів повністю підтримує ідею конкурентних та прозорих закупівель. Проте будь-яка модель має враховувати динаміку бойових дій. Між рішенням про закупівлю та фактичною поставкою існує певний часовий лаг, необхідний для проходження процедур, закупівлі компонентів, виробництва, тестування та приймання. Тому затримка з контрактуванням сьогодні безпосередньо загрожує розривом поставок через кілька місяців”, – йдеться у повідомленні.
Головною причиною такої ситуації стала нова модель оборонних закупівель, яка передбачає перехід від прямих контрактів до конкурсних тендерних процедур.
Як має працювати нова модель
Основою нової моделі, яку МОУ почало впроваджувати з початку року, є центри компетенції, створені при Міністерстві оборони. Одним із ключових завдань цих центрів є розробка тактико-технічних характеристик (ТТХ) для зразків озброєння. Саме ТТХ є підставою для оголошення тендерів Агенцією оборонних закупівель (АОЗ).
Однак, за п’ять місяців від запуску реформи, центри компетенції розробили ТТХ лише для незначної кількості позицій.
“Минуло вже понад п’ять місяців, а для наявної номенклатури досі розроблено критично малу кількість ТТХ”, – пояснив виконавчий директор УРЗ Ігор Федірко.
У липні АОЗ повідомляла про перші тендери на закупівлю FPV-дронів за ТТХ на суму понад 3,3 млрд гривень. За інформацією Агенції, процедури було оголошено та проведено за всіма категоріями, для яких були отримані ТТХ. Водночас, фінансування за старими процедурами прямих закупівель значно скорочено, оскільки основні кошти перенаправлені на конкурентні тендерні процедури, що, загалом, підтримується виробниками.
“Це прозорий підхід, який відповідає європейській практиці і до якого нам справді потрібно рухатися”, – підкреслив Федірко.
Ризики для фронту
Асоціація виробників озброєння “Технологічні сили України” попереджає:
“Потенційний брак контрактування озброєння, військової техніки та майна (ОВТ) для Сил оборони України, про який наразі говорять ключові стейкхолдери, може поставити під сумнів як здатність війська вести активну боротьбу на фронті, так і спроможність підприємств національного ОПК до системної роботи”.
Простими словами, закупівля озброєння фактично зупинилася, що ставить під загрозу своєчасне забезпечення українських військових необхідним. Навіть якщо ТТХ будуть надані АОЗ найближчим часом і тендерні процедури будуть запущені оперативно, пауза у постачанні майже неминуча.
“Ціна цієї паузи – зброя, якої може не отримати фронт”, – вважає Федірко.
За його словами, існує реальна загроза зриву поставок на фронт через шість місяців: “Це вже питання про те, чим воюватиме українська армія через шість місяців”.
Навіть якщо всі процеси будуть запущені негайно, окрім самої тендерної процедури, існує виробничий цикл. Після контрактування виробник має отримати авансування, закупити комплектуючі (постачання яких може тривати до трьох місяців), а потім виготовити виріб.
“Ще кілька місяців потрібні на виробництво, випробування та передачу готових виробів. Тому пауза в контрактації сьогодні означає ризик реального розриву постачань через пів року”, – наголошує Федірко.
Наразі більшість виробників законтрактували лише 15-25% своїх виробничих потужностей. Прогнозується, що постачання озброєння, яке мало б бути законтрактоване через ще не оголошені закупівлі, розпочнеться не раніше грудня 2026 року, а можливо – і березня 2027 року.
Інші ускладнення
На тлі паузи з тендерами ускладнилася ситуація і з альтернативним каналом постачання – цифровою платформою DOT-Chain Defence. Через неї військові частини мали змогу напряму замовляти дрони, боєприпаси, засоби РЕБ та роботизовані комплекси зі складів виробників за лічені тижні. Наразі фінансування закупівель через цю платформу суттєво обмежене.
Додаткових проблем додає пілотний проєкт Міноборони “Базовий рівень”, який мав забезпечувати підрозділи мінімальним прогнозованим рівнем БпЛА, НРК та інших систем. Проте, проєкт поки не продемонстрував своєї ефективності.
Виробники підкреслюють: збіг у часі паузи з тендерами та перебоїв у фінансуванні DOT-Chain Defence є особливо небезпечним. Саме зараз українська зброя вперше почала давати фронту відчутну перевагу: далекобійні системи вражають логістику противника, а дронові підрозділи стримують піхотні штурми. Зупинка виробництва саме в цей критичний момент, на думку галузі, загрожує не лише втратою цієї переваги, але й значно ширшими наслідками для обороноздатності країни.
Довгострокові наслідки для галузі
Виробники висловлюють і інші побоювання. Компанії, які під час повномасштабного вторгнення розширювали виробництво, наймали персонал, релокували підприємства та власним коштом замовляли компоненти, ризикують залишитися без внутрішнього замовлення на місяці.
“Жоден експорт зараз не здатен замінити українським виробникам державне оборонне замовлення. Зовнішні контракти можуть підтримувати розвиток галузі, але вони не завантажать усі створені потужності й не забезпечать того обсягу виробництва, якого потребують Сили оборони”, – зазначає Федірко.
Крім скорочення виробничих потужностей, під ризиком опиняється і модернізація. Виробники не зможуть оновлювати наявні зразки озброєння та розробляти нові. Це критично, оскільки окремі види озброєння застарівають за лічені тижні та потребують постійного вдосконалення.
Що пропонують виробники
Одним із варіантів пом’якшення кризи, який обговорюється на ринку, є повернення широкого фінансування прямих закупівель через механізм DOT Chain Defence. Ця платформа об’єднує верифікованих виробників, а підрозділи можуть обирати озброєння відповідно до своїх потреб. Механізм вже довів свою ефективність і, на думку галузі, здатен пом’якшити недоліки перехідного періоду.
Серед інших пропозицій:
- Оперативно перерозподілити кошти для фінансування критичних потреб.
- За потреби переформатувати та посилити центри компетенції.
- Встановити чіткі терміни та відповідальних за розробку ТТХ.
- Прискорити оголошення закупівель за вже готовими характеристиками.
- Запровадити перехідний механізм до повноцінного запуску нової моделі.
У галузі наголошують: яким би механізмом закупівель держава врешті-решт не скористалась, він має відповідати двом базовим критеріям – своєчасно забезпечувати фронт зброєю та гарантувати безперервність виробництва на українських підприємствах. Усе інше учасники ринку називають лише формою, яку можна вдосконалювати, тоді як цими двома критеріями, на їхню думку, жертвувати не можна.
Окремо виробники звертають увагу на кадрову складову проблеми. На їхню думку, система оборонних закупівель не повинна залежати від кадрових рішень: зміна міністра не повинна зупиняти вже укладені контракти, а обговорення можливої заміни керівника АОЗ – гальмувати проведення тендерів. Якщо кожна кадрова ротація призводить до паузи у постачанні, це, на переконання галузі, свідчить не про наявність системи, а про ручне керування процесом.
На цьому тлі на ринку не виключають, що частина публічного тиску на керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова є спробою перекласти відповідальність на виконавця. Адже АОЗ об’єктивно не може оголосити тендери без ТТХ, які їй не передали, і законтрактувати ресурс, якого їй не довели. Тому на ринку закликають не політизувати проблему і не розхитувати крісло під керівником АОЗ, а натомість ухвалити процедурні рішення, які дадуть змогу Агенції якнайшвидше провести закупівлі та законтрактувати максимальну кількість виробників.
Порада від Українські факти: Для запобігання критичного розриву поставок озброєння на фронт, державі необхідно терміново оптимізувати процес розробки ТТХ та прискорити процедури контрактування, використовуючи як нові, так і перевірені часом механізми закупівель.
Джерело новини: unn.ua