Законодавча ініціатива в Україні пропонує надати працівникам офіційне право не відповідати на робочі дзвінки та повідомлення поза встановленим робочим часом. Відсутність реакції на такі звернення не може бути підставою для звільнення чи позбавлення премій.
У Верховній Раді розглядається проєкт нового Трудового кодексу, який може закріпити за українцями право на “інформаційний спокій” поза робочим часом. Це означає, що співробітники зможуть не відповідати на робочі телефонні дзвінки, повідомлення в месенджерах чи електронні листи після завершення робочого дня, у вихідні чи під час відпустки.
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова пояснила, що роботодавцям буде заборонено турбувати підлеглих у неробочий час.
“Новий Трудовий кодекс, до речі, забороняє роботодавцю звертатися і телефонувати людині, і писати їй смс і мейли в неробочий час. А далі вже це домовленість по розміру оплати праці і по тому, як людина працює”, – зазначила вона.
Також Третьякова згадала про дискусійне питання щодо обсягу понаднормової роботи, який буде дозволено у новому кодексі, щоб не порушувати норми щодо санітарного стану праці.
Деталі законопроєкту
Ідея “права на інформаційний спокій” також відображена в проєкті нового Цивільного кодексу України (стаття 337), який був зареєстрований 9 квітня 2026 року і пройшов перше читання 28 квітня. Станом на 4 серпня документ готується до другого читання.
Окремий урядовий проєкт Трудового кодексу №14386, зареєстрований 15 січня 2026 року, був відкликаний 16 липня. Отже, заява Галини Третьякової, ймовірно, стосується вдосконаленого або нового законопроєкту, який наразі готується.
Що таке право на інформаційний спокій
Згідно з запропонованими нормами, працівники матимуть змогу припиняти будь-яку інформаційну взаємодію з роботодавцем чи замовником поза межами робочого часу. Це означає, що вони зможуть не реагувати на робочі звернення після закінчення робочого дня, у вихідні або під час відпустки.
Відмова працівника підтримувати зв’язок у неробочий час не повинна розглядатися як порушення трудової дисципліни чи невиконання службових обов’язків.
Заборона покарання за відсутність відповіді
Законопроєкт прямо забороняє притягувати працівника до відповідальності за ігнорування робочих звернень у неробочий час.
Зокрема, роботодавець не зможе звільнити, позбавити премії, зменшити заробітну плату, погіршити умови праці чи застосувати будь-які інші негативні санкції виключно через те, що працівник не відповів на повідомлення або дзвінок після завершення робочого дня.
Це право поширюватиметься не лише на штатних працівників, а й на тих, хто виконує роботи чи надає послуги за цивільно-правовими договорами.
Чи зможе роботодавець телефонувати після роботи
Прямої заборони на телефонні дзвінки чи повідомлення працівнику у неробочий час законопроєкт не містить. Також не передбачено автоматичних штрафів для роботодавців за кожне таке звернення.
Порушення прав працівника може виникнути, якщо роботодавець застосує покарання за відсутність відповіді, вимагатиме постійного перебування на зв’язку без відповідної умови в договорі, або вдасться до інших негативних дій.
Винятки із загального правила
Право на інформаційний спокій не є абсолютним. Законодавством передбачено випадки, коли працівник може бути зобов’язаний залишатися на зв’язку.
Це може бути зумовлено безпосередньо трудовим або цивільно-правовим договором. Такі винятки стосуються, зокрема, чергувань, роботи за викликом, аварійних служб, медичних працівників, співробітників критичної інфраструктури або інших професій, де оперативний зв’язок є частиною посадових обов’язків.
Обмеження цього права також можливі у випадках загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
Винятки можуть застосовуватися під час надзвичайних ситуацій, аварій або для запобігання небезпечним наслідкам.
Додаткові підстави для обмеження права на інформаційний спокій можуть бути встановлені іншими законодавчими та підзаконними актами.
Поточна ситуація
Українське законодавство вже передбачає право на період відключення для дистанційних працівників. У договорі про дистанційну роботу сторони можуть визначити час, протягом якого працівник має право не підтримувати зв’язок з роботодавцем, і відсутність відповіді в цей період не вважається порушенням.
Для інших категорій працівників діють загальні норми Кодексу законів про працю щодо робочого часу та права на відпочинок. Конкретні обов’язки щодо перебування на зв’язку можуть залежати від умов трудового договору, посадових обов’язків та графіка роботи підприємства.
Під час дії воєнного стану можуть застосовуватися спеціальні правила, що стосуються тривалості робочого часу, режиму роботи або залучення працівників до роботи у вихідні.
Дискусії навколо нової норми
Ініціатива щодо “права на відключення” відповідає європейській практиці, спрямованій на захист працівників від постійних робочих комунікацій та професійного вигорання.
Схожі правила вже діють у багатьох європейських країнах, допомагаючи чітко розмежувати робочий час і особисте життя, щоб уникнути ситуацій, коли працівники змушені бути доступними цілодобово.
Водночас експерти висловлюють занепокоєння тим, що право на інформаційний спокій пропонується закріпити в Цивільному кодексі як загальне немайнове право. Це може бути використано посадовцями, бізнесменами або іншими публічними особами для ігнорування журналістських запитів або обмеження суспільно важливої комунікації.
Нагадування
Профспілки загалом підтримують оновлення Трудового кодексу, але виступають проти будь-яких обмежень прав працівників.
Порада від Українські факти: Законодавчі зміни можуть забезпечити баланс між професійними обов’язками та особистим життям працівників, але важливо врахувати потенційні ризики для комунікації у публічній сфері.
Джерело: unn.ua