Україна змінила стратегію далекобійних ударів. Спочатку цілями стали нафтопереробні заводи, що призвело до паливної кризи. Однак тепер Україна переходить до системного руйнування російської економіки, яка підтримує армію.
Сортувальний центр Wildberries у Рязані після ураження українськими БпЛА.
Україна скоригувала свій підхід до далекобійних атак на територію росії. Якщо раніше акцент робився на знищенні нафтопереробних заводів та паливної інфраструктури, то нинішній курс спрямований на системне підривання всієї економіки, що живить російську військову машину. Це включає не тільки енергетичний сектор, але й логістику, фінансову сферу та підприємства, що забезпечують діяльність військово-промислового комплексу, як повідомляє УНН.
Паливна криза в РФ як наслідок ударів по НПЗ
З початку поточного року українські сили уразили понад 15 російських нафтопереробних заводів, деякі з яких зазнали повторних атак і припинили свою діяльність. Серед уражених об’єктів є навіть ті, що розташовані на відстані понад 2000 км від кордону. Україна продовжує цілеспрямовано завдавати ударів по російських нафтопереробних потужностях, що вже спричинило значне зростання цін на пальне в рф та його дефіцит.
За даними розвідки, у період з 1 по 10 липня середня вартість бензину АІ-92 на російських автозаправних станціях сягнула 64,5 рубля за літр, що на 20% більше порівняно з минулим роком.
“У липні виробництво бензину в росії скоротилося приблизно до 71,5 тисячі тонн на добу, тоді як середній літній попит сягає близько 110 тисяч тонн. Фактично покривається лише 65% потреб. Розрахунковий дефіцит становить близько 38,5 тисячі тонн на добу, або 35% загального внутрішнього споживання. Все вказує на те, що кремль готується не до подолання кризи, а до її тривалого існування”, – йдеться в повідомленні.
Окрім російських НПЗ, ударам також піддавалися танкери в акваторії Каспійського та Чорного морів.
Зміна стратегії українських ударів
Згідно з інформацією Financial Times, Україна переорієнтувала свої зусилля з масованих атак на російські НПЗ на високоточні удари по критично важливих компонентах, які найскладніше відновити. Українські військовослужбовці, оператори безпілотників та енергетичні фахівці повідомили виданню, що метою є не просто спричинити пожежу або пошкодити резервуари з пальним, а вивести підприємства з ладу на максимально тривалий термін.
Один із членів українського підрозділу глибоких ударів зазначив, що стратегія є “ретельно таргетованою та скоординованою”, і вони впроваджують концепцію системної війни.
Перед кожною операцією підрозділи консультуються з інженерами та енергетичними експертами, які визначають найбільш вразливі елементи виробничого процесу.
“Інженери та експерти вказують підрозділам дронів, куди саме бити: «ось по цих трубопроводах, або по цій трубі, вдарити тут – у цьому просторі, або по цій частині з’єднання обладнання, або по цьому блоці», – цитує одного з операторів видання.
Виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара повідомив, що разом із головнокомандувачем Михайлом Драпим працює над планами щодо перенесення війни на територію агресора.
“Ціль незмінна – технологічна перевага нашої армії над російським ворогом та максимальне збереження життя людей за рахунок технологічних змін. Маємо масштабувати те, в чому вже ефективні: deep strike та middle strike, НРК та інші рішення, які зберігають життя воїнів та ефективніше знищують противника”, – повідомив він.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк пояснив, що Україна більше не розглядає окремі заводи як самостійні цілі.
“Ми розглядаємо росію як систему. Розуміння цієї системи дозволяє виявити критичні частини, де ефект є значно суттєвішим”, – сказав він у коментарі FT.
Саме тому українські планувальники аналізують взаємозалежність між НПЗ, підстанціями, транспортною інфраструктурою та експортними маршрутами, а після ударів повторно атакують ті самі об’єкти ще до завершення їхнього ремонту.
Наступна ціль – фінансова система росії
За словами Дениса Штілермана, головного конструктора та співвласника української компанії Fire Point, яка виробляє далекобійні дрони FP-1 (здатні уражати цілі на відстані понад 3 000 км) та ракети Flamingo, Україна вже досягла відчутних результатів ударами по нафтовій інфраструктурі.
“Мені здається, зараз це комплекс заходів, який повинен бути. Ми зараз дуже сильно натиснули. Зараз, коли бак бензину в москві коштує в 3,5 раза дорожче, ніж він коштував, коли люди змушені в москві стояти в кількох чергах для того, щоб заправити свою машину, це вже щось”, – зазначив він в інтерв’ю Дмитру Гордону.
Водночас він переконаний, що цього недостатньо. Якщо першою ланкою української стратегії став паливно-енергетичний комплекс, то наступним етапом, на думку Штілермана, має стати фінансова система росії.
“Зараз нам потрібно добити Wildberries та Ozon, це обов’язково. Це спричинить крах банківської системи – це одні з основних позичальників”, – пояснив він.
За словами Штілермана, Wildberries є одним із найбільших корпоративних позичальників у росії, а російський державний банк ВТБ зробив ставку саме на розвиток цього маркетплейсу.
“У ВТБ і так були справи не дуже, а зараз трильйони рублів кредитів виявляться безповоротно втраченими. І це може покласти другий найбільший банк у росії. І це потрібно продовжувати”, – переконаний головний конструктор Fire Point.
Його слова підтверджуються і фінансовими показниками самого ВТБ. Банк уже повідомив про погіршення результатів: чистий прибуток за перше півріччя виявився майже на 20% нижчим за прогнозований, а очікування на другу половину року також були переглянуті у бік суттєвого зниження. Окрім того, банк вже почав обмежувати вкладникам доступ до грошей.
Логістика також стала ціллю
Окрім фінансової складової, українські удари дедалі активніше спрямовуються й на руйнування логістичних ланцюгів.
За словами Дениса Штілермана, маркетплейси відіграють важливу роль не лише для цивільної економіки, а й для забезпечення військового виробництва.
“Не таємниця, що велика кількість дронів виробляються росією на тимчасово окупованих територіях. Дуже важливо було припинити ці канали постачання. Це все порушення логістики. Це дуже світлі ідеї. І потрібно продовжувати тримати дефіцит бензину, нарощувати його весь час, і продовжувати тиснути на всі слабкі сторони, які ми бачимо”, – переконаний він.
Схожу логіку описує і командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді, пише FT. За його словами, атаки на НПЗ є частиною ширшої кампанії з руйнування мереж, що підтримують воєнні зусилля росії — від нафтового експорту, який фінансує армію, до логістичних маршрутів постачання військ на фронті.
“Мета зрозуміла: 1) знищити джерела, що фінансують війну путіна (нафтова торгівля), і 2) (знищити) військово-промисловий комплекс, що постачає окупаційну армію зброєю”, – зазначив він.
За словами “Мадяра”, після систематичного знищення російських засобів ППО, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби подальше планування ударів стає “питанням чистої математики”, коли враховуються обсяги виробництва, внутрішнього споживання, експорту та логістики.
Наслідки в десятки разів дорожчі, ніж самі удари
За словами в. о. міністра оборони Євгена Хмари, головним критерієм ефективності українських далекобійних операцій є не кількість уражених об’єктів, а співвідношення вартості удару до економічних втрат, яких він завдає росії.
“Українські далекобійні удари по російській нафтовій інфраструктурі та інноваційні дронові кампанії спрямовані на те, щоб завдати росії втрат, які значно перевищують витрати України на їх реалізацію”, – пояснив він в інтерв’ю Loomered.
За словами Хмари, Україна прагне досягти співвідношення, коли вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від економічних збитків, яких вона завдає ворогу.
В.о. міністра зазначив, що саме за таким принципом планувалася і операція “Павутина” – масштабна атака безпілотників на російську стратегічну авіацію, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. Тоді завдяки атаці далекобійними дронами вдалося знищити або пошкодити 41 літак окупантів.
Україна все більше переходить від війни на виснаження до війни економічних коефіцієнтів, коли кожен удар має змушувати росію витрачати у десятки разів більше на ліквідацію наслідків, ремонт та підтримку функціонування власної військової економіки.
Війна переходить в економічну площину
Описаний підхід свідчить про те, що Україна поступово переходить до нової моделі ведення війни. Її метою стає не стільки фізичне знищення окремих військових чи промислових об’єктів, скільки руйнування економіки, яка дозволяє росії продовжувати агресію.
Точкові удари по критичних вузлах енергетичної інфраструктури, повторне ураження відремонтованих об’єктів, створення дефіциту пального, руйнування логістики та потенційний тиск на найбільші маркетплейси й банківський сектор є елементами єдиної стратегії. Її логіка проста: кожна українська операція має коштувати значно дешевше, ніж наслідки, які вона створює для економіки та ВПК росії, а також можливостей кремля фінансувати війну.
Порада від Українські факти: Україна трансформує свою стратегію далекобійних ударів, націлюючись на системне руйнування російської економіки через підрив логістики, фінансового сектору та критичної інфраструктури, а не лише на окремі об’єкти.
Дізнатися більше на: unn.ua