Українська оборонна промисловість продемонструвала надзвичайну здатність до інновацій, спираючись на гнучкість та швидку адаптацію до викликів війни. Ці розробки змінюють розстановку сил проти чисельно переважаючого противника.
Інновації в умовах війни
Сучасний український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) сформувався під тиском повномасштабної війни, яку часто називають першою війною дронів. Українці усвідомили, що вміння адаптуватися, швидко впроваджувати інновації, масштабувати технології та знаходити максимально ефективні й відносно недорогі рішення дає значну перевагу. Гнучкість та глибоке розуміння викликів відображаються у більшості вітчизняних оборонних розробок, створених після 2022 року. Про найвизначніші з них, що з’явилися останнім часом, далі йтиметься.
Ракетні розробки
Нещодавно з’явилася інформація про успішні випробування першої української балістичної ракети. Ймовірно, йдеться про оперативно-тактичний ракетний комплекс “Сапсан”, розроблений конструкторським бюро “Південне”. За даними з відкритих джерел, це одноступінчаста твердопаливна ракета довжиною близько 7 метрів і стартовою масою 3–3,5 тонни. Вона оснащена моноблочною бойовою частиною масою 480–500 кг і здатна уражати як точкові, так і площинні цілі. Останні повідомлення про ракету дають підстави припускати, що її було додатково вдосконалено.
Ще одну ракетну програму започаткувала приватна оборонна компанія Fire Point. Йдеться про дві балістичні ракети: FP-7 та FP-9. Перша має заявлену дальність польоту до 200 км, а друга – 855 км. Однак серійне виробництво цих ракет ще не розпочато.
Прориви у сфері безпілотних технологій
Поки Україна очікує на можливість активного застосування балістичних ракет, військові вже активно використовують різноманітні типи бойових дронів: FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів і класів, включно з “мідл-” та “діпстрайками”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси. Одним із значних досягнень останніх місяців стало застосування модернізованих дронів FP-1, здатних долати відстань не менше 3 000 км до цілі.
20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили нафтопереробний завод у Тюмені. Дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Ще більш вражаючим стало ураження Омського НПЗ – ударним дронам довелося летіти понад 2500 км. Російська сторона досі не вірить, що БпЛА були запущені з території України.
Зміна характеру бойових дій, розширення зон ураження та необхідність вражати різноманітні цілі сприяли появі безпілотних систем, які стають носіями різних типів озброєння. Прикладом такої бойової платформи є морський безекіпажний катер MOBIDIK від компанії “Аварід”. Він має дальність ходу до 1400 км і автономність до 120 годин. MOBIDIK може використовуватися як платформа для FPV-дронів, дронів-перехоплювачів, а також нести ударні безпілотники.
Подібну модернізацію отримав і ударний БпЛА FP-2. Такі дрони оснащують двома напрямними, кожна з яких містить чотири некеровані ракети С-5. Це дозволяє уражати легкозаймисті та слабоброньовані цілі ще на етапі польоту до основної мети.
Дрони-перехоплювачі та протидія РЕБ
Водночас, одним із ключових трендів залишаються дрони-перехоплювачі. Лише за лютий 2026 року за допомогою дронів-перехоплювачів було знищено понад 10 тисяч російських безпілотників. За різними оцінками, перехоплювачі нейтралізують від 30% до 40% “шахедів”, а загальна ефективність таких дронів може сягати 90%. Одним із найвідоміших перехоплювачів став P1-SUN, який військові охрестили “Пісюн”. Компанія-виробник SkyFall стверджує, що цей дрон на 90% зібраний з українських компонентів, а вартість одного перехоплювача не перевищує однієї тисячі доларів. Коли навесні цього року, на тлі загострення ситуації з Іраном, “Пісюном” зацікавилися інші країни, з’явилася інформація, що перехоплювач успішно знищив не менше тисячі цілей.
Росія завдає ударів по Україні не лише “шахедами”, а й ракетами різних типів та керованими авіабомбами. Україна навчається протистояти й цим загрозам, не покладаючись виключно на “класичні” засоби протидії, такі як, наприклад, зенітно-ракетні комплекси. Так, нещодавно стало відомо, що вітчизняна система радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Ліма”, яка створювалася у 2022 році насамперед для протидії безпілотникам, продемонструвала ефективність і проти російських аеробалістичних ракет. За даними розробника, компанії Cascade Systems, лише за перші три місяці 2026 року комплекс успішно відхилив або знешкодив 26 ракет Х-47М2 “Кинджал”. Загалом від початку застосування цієї системи їй вдалося нейтралізувати 58 ракет такого типу.
“Ліма” працює як система РЕБ стратегічного рівня. Її головний принцип дії полягає у потужному радіоелектронному впливі на супутникову навігацію цілей, зокрема на системи GNSS. Через таку протидію ворожі ракети втрачають точність наведення та критично відхиляються від заданого курсу. Ця технологія ефективна і проти керованих авіабомб.
Загалом, останні розробки українського ОПК все частіше мають потенціал протидії ворожим засобам РЕБ та стійкість до глушіння, що часто досягається завдяки інтеграції штучного інтелекту.
Українські виробники озброєння за останні роки спроєктували та розпочали виробництво досить широкого спектра засобів як для захисту, так і для знищення ворога. Все це стало можливим завдяки вимушеному глибокому переосмисленню підходів до оборони, а відповідно і до виробництва озброєння. Більшість перелічених засобів об’єднують спільні риси: короткий шлях від ідеї до виробництва, відносна дешевизна та максимальна ефективність за свою вартість, а також можливість швидкого масштабування виробництва.
Порада від Українські факти: Український ОПК демонструє вражаючу адаптивність, створюючи інноваційні та ефективні рішення, що базуються на гнучкості та швидкості впровадження, надаючи значну перевагу на полі бою.
За матеріалами: unn.ua