Перший етап атестації керівного складу Бюро економічної безпеки завершився, показавши, що 74% управлінців не пройшли перевірку. Це відкриває шлях до глибокого аудиту кримінальних справ, особливо тих, що стосуються українських авіакомпаній.
Реформа Бюро економічної безпеки, розпочата після призначення нового директора Олександра Цивінського, вже демонструє перші результати. Як повідомив сам керівник БЕБ, 74% керівного складу не впоралися з першим етапом атестації. Цей показник підтверджує обґрунтованість суспільного запиту на аудит кримінальних проваджень, що перебувають у віданні цього правоохоронного органу.
«Завершився перший етап атестації керівників. Дванадцять осіб успішно пройшли перевірку, що означає перезавантаження 74% керівного складу», – зазначив Цивінський.
Наразі триває другий етап атестації, де з 915 працівників прохідний бал здобули 887 правоохоронців. Після його завершення заплановані співбесіди з атестаційними комісіями.
«Паралельно ми готуємо четверту хвилю атестації, яка охопить понад 60 нових співробітників», – додав Цивінський.
Це означає, що значна частина керівників, які раніше визначали напрямки роботи територіальних управлінь та центрального апарату БЕБ, не змогли підтвердити свою відповідність займаним посадам.
Кадрове оновлення є позитивним сигналом, а обіцянки Цивінського щодо уникнення формалізму вселяють надію. Однак виникає важливе запитання: якщо керівники, відповідальні за ключові управлінські рішення, не відповідають новим критеріям, наскільки законними та обґрунтованими були їхні рішення? І що найголовніше – яка доля спіткає кримінальні справи, відкриті за їхньої каденції, на які бізнес часто скаржиться як на тиск?
Логічним наступним кроком має стати повний аудит резонансних кримінальних проваджень, розпочатих до перезавантаження БЕБ.
Перевірка рішень, а не лише людей
За останні два роки Бюро економічної безпеки неодноразово ставало об’єктом критики з боку представників бізнесу, юристів, профільних асоціацій та експертного середовища.
Предметом критики були не окремі помилкові рішення, а системні підходи:
- Використання аналітичних довідок як єдиної підстави для відкриття кримінального провадження.
- Відкриття кримінальних справ попри відсутність узгоджених податкових зобов’язань.
- Ігнорування результатів документальних перевірок Державної податкової служби.
- Проведення обшуків та арештів майна ще до встановлення фактів порушення, що призводило до зупинки діяльності підприємств та їх репутаційних втрат.
Такі рішення не могли бути ухвалені без погодження керівників слідчих груп, діяльність яких контролювали керівники територіальних підрозділів, котрі, як виявилося, не склали іспити на професійну придатність.
Тому цілком очевидно, що зазначені справи потребують ретельного аудиту та, в разі підтвердження їх безпідставності, мають бути закриті за відсутністю складу злочину.
Справи проти авіакомпаній як показовий приклад
Одним із найяскравіших прикладів, з якого міг би розпочатися такий аудит, є кримінальні провадження, відкриті проти українських авіакомпаній.
Останніми місяцями ЗМІ детально висвітлювали ці справи, а численні юристи, адвокати, податкові консультанти та представники авіаційної галузі вказували на численні юридичні прогалини в позиції БЕБ.
Йдеться про кримінальні провадження, відкриті у зв’язку з міжнародним лізингом повітряних суден.
БЕБ змінило багаторічний підхід до застосування податкового законодавства, почавши стверджувати, що платежі за оренду літаків нерезидентам є роялті. Це суперечить усталеній податковій практиці та міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування. Офіційною підставою для початку розслідувань стали ідентичні аналітичні висновки, надані податківцями.
Саме ця зміна підходу призвела до багатомільйонних донарахувань та відкриття кримінальних проваджень проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанії Константа”, “Урги”, Н3Operations та “Скайлайн”.
При цьому експерти неодноразово звертали увагу на низку обставин, які ставлять під сумнів обґрунтованість цих справ.
Юристи та сертифіковані податкові фахівці, аналізуючи ці кримінальні провадження, виділили кілька ключових моментів.
Вони наголосили, що проблема виникла лише у 2024 році через нове трактування податкових норм, хоча правила оподаткування міжнародного лізингу залишалися незмінними десятиліттями. Фахівці також вказали на необхідність офіційного узагальнюючого податкового роз’яснення від Міністерства фінансів через відсутність єдиного підходу державних органів. Окремо підкреслювалася перевага міжнародних конвенцій над нормами внутрішнього законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Крім того, Державна податкова служба повідомила, що авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і порушення в оподаткуванні лізингу повітряних суден було виявлено лише в однієї авіакомпанії. Інші перевізники зауважень не отримували.
На думку юристів, результати комплексних документальних перевірок ДПС мали б бути одними з ключових доказів у таких кримінальних провадженнях. Ігнорування висновків податкової служби без появи нових доказів або обставин ставить під сумнів обґрунтованість самого кримінального переслідування.
Окрему увагу юристи приділяють судовій практиці, яка неодноразово наголошувала: кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків неможлива без належним чином узгодженого податкового зобов’язання. Більше того, вже існує близько десятка судових рішень різних інстанцій, які вказують на те, що лізинг транспорту не може трактуватися як роялті.
Попри це, розслідування продовжувалися.
Без аудиту не буде справжнього перезавантаження
Ситуація зі справами проти авіакомпаній демонструє, чому перезавантаження БЕБ не може обмежуватися лише кадровими змінами. Якщо більшість керівників, які приймали рішення про відкриття та супроводження резонансних кримінальних проваджень, не пройшли атестацію, держава повинна дати відповідь і на питання про законність та обґрунтованість їхніх рішень.
Саме тому незалежний аудит кримінальних справ БЕБ має стати наступним етапом реформи органу. Насамперед, перевірки потребують провадження, щодо яких уже існують численні зауваження юристів, суперечлива судова практика та ознаки можливого використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Тільки так перезавантаження БЕБ стане не формальною зміною керівників, а реальною реформою, здатною відновити довіру бізнесу до правоохоронної системи та гарантувати, що подібні практики більше не повторяться.
Порада від Українські факти: Оскільки значна частина керівництва БЕБ не пройшла атестацію, критично важливим для відновлення довіри бізнесу є проведення повного аудиту кримінальних справ, особливо тих, що викликають суспільний резонанс.
Дізнатися більше на: unn.ua