Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розпочало розслідування проти низки авіакомпаній, прирівнюючи платежі за лізинг літаків та вертольотів до роялті. Цей підхід ігнорує міжнародні угоди, судову практику та результати попередніх податкових перевірок, які не виявили порушень.
Бюро економічної безпеки веде кримінальні провадження стосовно щонайменше п’яти авіакомпаній. Приводом стали договори лізингу літаків та вертольотів з нерезидентами. Слідчі кваліфікують ці лізингові платежі як роялті, стверджуючи, що компанії повинні були сплатити додаткові 15% податку в Україні. Однак, податкове законодавство щодо таких операцій не змінювалося, і раніше воно не викликало заперечень з боку контролюючих органів. Правоохоронці застосовують нове трактування до минулих років, нехтуючи міжнародними конвенціями та встановленою судовою практикою.
Справи БЕБ щодо лізингу
Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити додаткові 15% податку з доходів нерезидентів до українського бюджету за договорами лізингу повітряних суден. Для цього лізингові платежі в БЕБ прирівнюють до роялті, а літаки та гелікоптери трактують як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю із пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів як роялті.
Згідно з цією публікацією, компанії з 2017 по 2023 роки виплатили понад 13,1 мільйона гривень нерезидентам у вигляді лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні.
Ймовірно, спираючись на цю публікацію, БЕБ отримало аналітичні висновки податківців, які стали підставою для кримінальних справ. Правоохоронці не лише розглядають оренду літаків як користування обладнанням, але й ігнорують наявність міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори мають пріоритет над національним законодавством і визначають, де і за якою ставкою оподатковується дохід нерезидента. Таким чином, автоматичне нарахування 15% податку в Україні без урахування положень конвенцій є сумнівним.
Важливо зазначити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалося ні до, ні після 2024 року. Крім того, за даними Державної податкової служби, більшість авіакомпаній пройшли податкові перевірки, і лише одна з них виявила порушення з оподаткування лізингу; інші не мали таких проблем.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Незважаючи на відсутність масових порушень, БЕБ відкрило кримінальні провадження одразу проти п’яти авіакомпаній.
Нове трактування – заднім числом
Однією з найбільш суперечливих особливостей цих кримінальних справ є спроба застосувати до операцій, що відбувалися багато років тому, підхід, який раніше державою не застосовувався.
Протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися відповідно до усталеної практики, що відповідала Податковому кодексу України, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Йдеться про донарахування податкових зобов’язань за операціями, здійсненими багато років тому, згідно з чинною на той час практикою застосування законодавства.
Юристи неодноразово наголошували, що такий підхід суперечить принципу правової визначеності, який є одним із фундаментальних принципів верховенства права. Бізнес не може нести відповідальність за те, що державний орган через сім років самостійно вирішив по-іншому тлумачити норми, які весь цей час застосовувалися однаково.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося
– зазначив керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
За його словами, податківці та правоохоронці намагаються оподаткувати лізинг як роялті не в майбутньому, а заднім числом.
За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення
– пояснив юрист.
Юристи пояснюють, що аналітичні довідки чи висновки самі по собі не можуть замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не повинні підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи є шаблонними: змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються незмінними.
На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжити свою діяльність.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Хто має тлумачити закон
Ще однією проблемою експерти авіаційної галузі називають сам механізм появи нової правової позиції.
Жодних змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лізингових платежів парламент не ухвалював. Не змінювалися й положення міжнародних конвенцій, які мають пріоритет над нормами національного законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Попри це, правоохоронні органи самостійно почали застосовувати нове тлумачення закону, прирівнюючи лізингові платежі до роялті.
Правники наголошують, що питання офіційного тлумачення законодавства не належить до повноважень правоохоронних органів. Якщо існує правова невизначеність або різне розуміння норми, остаточну оцінку має давати суд, а не слідчий чи детектив у межах кримінального провадження.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення
– пояснив СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський.
Варто зазначити, що в Україні вже сформувалася судова практика з питань лізингу. Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” дійшов висновку, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже, платежі за їх використання не можуть автоматично вважатися роялті. Суди в інших справах займали аналогічну позицію. Однак, у БЕБ, очевидно, вирішили проігнорувати позицію суддів.
Ризики для всієї галузі
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема давно перестала бути виключно податковою.
Українська цивільна авіація вже пережила пандемію COVID-19, четвертий рік повномасштабної війни, втрату внутрішнього ринку та вимушене переміщення діяльності за кордон. Водночас компанії продовжують сплачувати податки в Україні, зберігати льотний склад, інженерів та інфраструктуру, необхідну для відновлення польотів після відкриття повітряного простору.
За даними голови Державної авіаційної служби України Данила Меньшикова, підприємства авіагалузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 мільярдів гривень (₴) податків та зборів. Однак, кримінальне переслідування авіаперевізників ставить під загрозу їх подальшу роботу.
Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу
– зазначив Меньшиков.
На цьому тлі кримінальне переслідування через нове трактування законодавства може мати значно ширші наслідки, ніж окремі податкові спори. Представники галузі попереджають, що така практика створює ризики втрати української цивільної авіації, виведення бізнесу за кордон та скорочення бюджетних надходжень.
Таким чином, ситуація навколо авіаційного лізингу демонструє кілька системних проблем: спробу застосувати нове трактування законодавства до правовідносин минулих років, підміну судового тлумачення норм позицією правоохоронних органів та кримінальне переслідування компаній, діяльність яких раніше не викликала претензій під час податкових перевірок. Якщо такі підходи стануть звичною практикою, під загрозою може опинитися не лише авіаційна галузь, а й базовий принцип правової визначеності, без якого неможливі ані інвестиції, ані стабільний розвиток економіки, наголошують експерти.
Порада від Українські факти: Кримінальне переслідування авіакомпаній за новими трактуваннями податкового законодавства, яке ігнорує міжнародні норми та судову практику, створює значні ризики для всієї галузі та може негативно вплинути на економічну стабільність України.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua