Рада бізнес-омбудсмена констатувала випадки відкриття кримінальних проваджень Бюро економічної безпеки (БЕБ) ще до узгодження податкових зобов’язань, а аналітичні довідки часто визнаються неналежними доказами.

Бізнес висловлює занепокоєння через практику Бюро економічної безпеки, яке розпочинає кримінальні провадження щодо ймовірного ухилення від сплати податків до моменту належного встановлення та узгодження відповідних податкових зобов’язань. Крім того, БЕБ ініціює справи на підставі аналітичних довідок без проведення податкових перевірок, що створює проблеми під час судових розглядів. Про це повідомила Рада бізнес-омбудсмена у відповідь на запит УНН.
Занепокоєння бізнесу
Наприкінці 2025 року Рада бізнес-омбудсмена та БЕБ уклали Меморандум про співпрацю, а у 2026 році запрацювала Експертна група для оперативного вирішення проблем, з якими стикається бізнес через дії чи бездіяльність Бюро.
Наразі проведено два засідання Експертної групи, де обговорювалися питання виконання судових рішень, дотримання строків досудового розслідування, повернення вилученого майна та пропорційності слідчих дій.
Водночас Рада бізнес-омбудсмена акцентує на практиці відкриття кримінальних проваджень у справах про можливе ухилення від сплати податків до моменту узгодження податкових зобов’язань.
Окреме занепокоєння бізнесу викликають випадки відкриття кримінальних проваджень та проведення досудового розслідування за обставин, коли податкові зобов’язання, які орган досудового розслідування пов’язує з можливим ухиленням від оподаткування, ще не є узгодженими, — зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Це принципове питання для бізнесу: чи має кримінальне переслідування за несплату податків починатися до того, як у встановленому законом порядку визначено саме податкове зобов’язання та завершено відповідні податкові процедури.
Кримінальні провадження на підставі аналітики БЕБ
Ще одна проблема, на яку вказує Рада бізнес-омбудсмена, — використання аналітичних довідок БЕБ як підстави для відкриття кримінальних проваджень.
Раді відома низка випадків внесення відомостей до ЄРДР за ст. 212 Кримінального кодексу України на підставі аналітичних продуктів БЕБ без проведення (та/або без належного завершення) податкової перевірки, внаслідок чого відповідні матеріали в подальшому під час судового розгляду нерідко оцінюються як неналежні докази для підтвердження наявності складу кримінального правопорушення, — наголосили в Раді бізнес-омбудсмена.
Там додали, що вже звертали увагу на цю проблему, зокрема під час обговорення ініціативи щодо запровадження механізму досудового врегулювання у справах про податкові правопорушення.
При цьому офіційна статистика скарг РБО не відображає всього масштабу проблем у взаємодії підприємців із БЕБ. Мандат Ради не дозволяє їй розглядати частину звернень, зокрема щодо скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, санкціонованих судом.
Авіакомпанії та спірне трактування лізингу
Показовим прикладом ризиків такого підходу стала ситуація в українській авіаційній галузі. Попри те, що українське податкове законодавство, яке залишається незмінним в частині лізингу десятиліттями, і міжнародні договори досить чітко описують, як мають сплачуватися податки за лізинг вертольотів і літаків, Бюро економічної безпеки вирішило на власний розсуд змінити цей підхід. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн” через начебто несплату в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки і вертольоти трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які за словами представників авіаринку схожі між собою, ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. За їхніми словами, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зауважити, що за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
Як зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян, за результатами лише однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії через лізинг, може розширитись у будь-який момент, адже орендою користуються близько 40 авіаперевізників. Тож під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Опитані УНН експерти зазначають, якщо усталене трактування податкових норм може бути змінене самостійно правоохоронним органом заднім числом, а кримінальні справи відкриваються ще до завершення податкових процедур, це створює сигнал про непередбачуваність регуляторного середовища в Україні. Для потенційних інвесторів це означає, що навіть добросовісне виконання чинних правил не гарантує захисту бізнесу від кримінально-правових ризиків.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, котрі пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Варто розуміти, що сам факт наявності кримінального провадження в Україні, навіть якщо у ньому немає підозрюваних, може створювати для компаній ризики у відносинах з іноземними лізингодавцями, банками, страховими компаніями, аудиторами та контрагентами. Навіть без остаточно встановленого податкового порушення такі провадження можуть сприйматися міжнародними партнерами як підстава для додаткових перевірок, перегляду умов співпраці або обмеження контрактів.
Проблема відкриття кримінальних проваджень до остаточного встановлення податкових зобов’язань та використання аналітичних довідок БЕБ вкотре підтверджує необхідність повноцінного аудиту кримінальних справ, які розслідує Бюро. Така перевірка дозволила б встановити, чи були достатні правові підстави для втручання правоохоронного органу в діяльність компаній та чи не перетворювався аналітичний інструментарій БЕБ на механізм кримінального тиску на бізнес.
Порада від Українські факти: Бізнесу слід уважно стежити за розвитком практики БЕБ щодо відкриття кримінальних проваджень до встановлення податкових зобов’язань та оцінювати ризики, пов’язані з використанням аналітичних довідок як доказів.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua
