У 2026 році держава виділить 100 мільйонів гривень на спільні науково-дослідні та розробницькі проєкти, що реалізовуватимуться спільно науковими установами та бізнесом. Державне співфінансування становитиме від 50% до 65% вартості проєкту, а максимальна тривалість одного проєкту — 18 місяців.
Кабінет міністрів започатковує новий механізм державної підтримки прикладних досліджень та розробок, які будуть виконувати наукові установи та університети на замовлення технологічного бізнесу. Про це повідомляють Кабмін та Міністерство освіти і науки.
Деталі програми
У 2026 році на реалізацію програми передбачено 100 мільйонів гривень. Розмір державного співфінансування залежатиме від розміру підприємства і становитиме від 50% до 65% вартості проєкту.
Цей новий підхід має на меті поєднати потреби українського технологічного бізнесу з науковим потенціалом державних університетів та наукових установ. За задумом, компанія формулюватиме конкретну технологічну, виробничу або інженерну проблему, а наукова команда розроблятиме рішення, яке потенційно може бути впроваджене у виробництво.
Таким чином держава планує підтримувати прикладні проєкти, які мають чітко визначеного замовника та перспективу практичного застосування. Очікується, що це дозволить скоротити шлях від наукової ідеї до готового продукту чи виробничого рішення.
Особливу увагу приділятимуть технологіям, які можуть бути використані для потреб оборони України, а також для модернізації промисловості та інших секторів економіки.
У державному бюджеті на 2026 рік на реалізацію цього механізму заплановано 100 мільйонів гривень. Однак, повне фінансування не лежатиме на державі — бізнес, зацікавлений у розробці, також муситиме вкладати власні кошти.
Частка державного фінансування залежатиме від розміру компанії: для малого бізнесу держава може покрити до 65% вартості проєкту, для середнього — до 60%, а для великого — до 50%. Решту суми має забезпечити компанія-ініціатор.
Такий підхід покликаний підтвердити реальну зацікавленість підприємства у результатах дослідження та його готовність не лише сформулювати запит, а й брати участь у фінансуванні та подальшому впровадженні розробки.
Максимальна тривалість одного дослідницького або дослідно-конструкторського проєкту становитиме 18 місяців.
Напрями підтримки розробок
Одним із ключових напрямів програми визначено національну безпеку та оборону. Це включає дослідження та розробки у сфері озброєння, військової техніки, роботизованих систем, нових матеріалів, інформаційних технологій та інших рішень для оборонних потреб.
Програма також охоплюватиме технології транспортування енергії, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.
Окремо підтримуватимуться високотехнологічний транспорт, ракетно-космічна галузь, авіа- та суднобудування.
Також передбачено фінансування досліджень у сфері створення нових матеріалів, технологій їх виробництва, наноматеріалів і нанотехнологій. До пріоритетів входять технологічна модернізація агропромислового комплексу, медичні технології, нове медичне обладнання, методи лікування та фармацевтичні розробки.
Серед інших напрямів — екологічно чисті виробничі технології, природоохоронні рішення, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка.
Формування перших проєктів
Підготовка до запуску першого конкурсу розпочалася ще до офіційного рішення уряду. 19 серпня Міністерство освіти і науки оголосило збір технологічних та виробничих запитів від українських компаній. Бізнесу запропонували повідомити про технологічні проблеми, які підприємства не можуть вирішити самостійно і для яких потрібне залучення науковців.
На цьому етапі компаніям не потрібно подавати повне технічне завдання чи готовий проєкт. Достатньо описати проблему або потребу у конкретній технології чи рішенні. Ці запити стануть основою для визначення тематик першого конкурсного відбору.
Модель передбачає ланцюжок: бізнес визначає проблему, наукова команда пропонує рішення, а держава та компанія спільно фінансують його розробку.
Виконавці досліджень
До реалізації проєктів залучатимуть команди державних університетів та наукових установ. Це дозволить використовувати наукову інфраструктуру, лабораторії та напрацювання українських дослідників для вирішення прикладних завдань підприємств. Водночас, це створить для наукових установ додаткове джерело фінансування та стимул працювати над розробками з конкретним потенційним користувачем.
У проєкті порядку, який МОН раніше виносило на обговорення, передбачалася можливість укладення тристороннього договору між Міністерством освіти і науки, науковою установою або університетом та компанією-ініціатором. Цей договір визначатиме обсяг і порядок фінансування, очікувані результати, строки виконання, а також питання щодо прав на створену інтелектуальну власність.
Цей аспект є важливим для бізнесу, оскільки від умов використання патентів, технологій чи програмного забезпечення залежатиме можливість їх подальшого серійного виробництва та комерціалізації.
Що визначатиме конкурс
Хоча механізм запущено, низка параметрів майбутнього конкурсу має бути деталізована у конкурсній документації. Зокрема, йдеться про максимальний розмір державного фінансування одного проєкту, конкретний перелік допустимих витрат, порядок подання заявок та їх оцінювання.
Також будуть визначені критерії оцінки експертами технологічної перспективності проєктів, їх практичної цінності, можливості впровадження та потенційного економічного або оборонного ефекту.
Окреме значення матимуть правила розподілу прав на результати досліджень та інтелектуальну власність між бізнесом і науковою установою.
Контекст
Підготовка нового механізму співпраці науки та бізнесу розпочалася наприкінці 2025 року. У грудні Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт постанови щодо запуску спільних наукових досліджень із бізнесом.
Метою ініціативи було створення системи, за якої державні кошти спрямовуватимуться на розробки, що відповідають конкретним технологічним потребам українських підприємств. Окреме фінансування нового механізму передбачили у державному бюджеті на 2026 рік.
Для конкурсу, який на етапі підготовки називався “Бізнес і наука”, заклали близько 100 мільйонів гривень.
Запуск програми має стати спробою вирішити давню проблему української науки — слабкий зв’язок між науковими дослідженнями та їх практичним застосуванням у промисловості.
Через обмежений попит бізнесу на наукові розробки, значна частина результатів досліджень традиційно не доходила до стадії серійного виробництва або комерційного використання. Новий механізм має змінити цю модель: компанії братимуть безпосередню участь у формуванні тематики досліджень, фінансуватимуть частину робіт і будуть зацікавлені у подальшому використанні отриманих технологій.
Для держави програма також має оборонне значення, оскільки дозволяє спрямовувати науковий потенціал університетів та дослідницьких установ на вирішення технологічних завдань, необхідних українському оборонно-промисловому комплексу.
Ефективність нового механізму залежатиме від того, наскільки швидко вдасться провести перший конкурс, залучити до нього технологічний бізнес та забезпечити реальне впровадження профінансованих розробок.
Нагадаємо
Дещо раніше українські виробники зброї попередили про ризик зриву постачань на фронт.
Порада від Українські факти: Держава впроваджує нову програму співфінансування науково-дослідних розробок для бізнесу, надаючи 100 мільйонів гривень у 2026 році, що стане стимулом для інновацій та зміцнення обороноздатності країни.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua